Євросоюз-2014: головні тенденції року

У Євросоюзі нині – період постійних змін. Скрізь щось ремонтують, переробляють, реформують, іноді ламають і будують заново. Звісно, процес будівництва вимагає терпіння від сторонніх спостерігачів і фінансових вливань від "забудовника".

Тривала криза сприймається з великим скепсисом. Це скоріш за все позначиться на результатах виборів до Європарламенту в травні 2014-го. Виборча активність щоразу знижується.

Навіть партії, критично налаштовані щодо європейської ідеї, борються за кожен голос. Британська UKIP, французький "Національний фронт" та "Альтернатива" для Німеччини – всі вони вимагають "менше Європи". В усьому іншому ці сили дуже різні. Чи зможуть євроскептики створити загальноєвропейський альянс, покаже прийдешній рік.

Багатомільярдні рятувальні пакети стабілізували Єврозону. Ірландія вже навіть вийшла з-під грошової "парасольки". Інші країни-"пацієнти" ще не можуть похвалитися тим, що подолали кризу. А Франції навіть передрікають тривалу рецесію.

Щоб ефективно боротися із кризою, треба завдати удару по її причинах. Слабкі банки не повинні доводити до банкрутства цілі держави, а громадяни не мають рятувати ці банки своїми податками. Банківський союз дозволить ЄС своєчасно втручатися та запобігати банкрутствам.

Посилення внутрішнього ринку піде не користь насамперед 26 мільйонам безробітних у ЄС. Додаткові європейські програми в майбутньому допомагатимуть в пошуку роботи молоді в кризових країнах.

Аби вистояти у глобальному змаганні, ЄС повинен посилювати свою економіку. З цією метою Єврокомісія робить ставку на відкритість внутрішнього ринку та угоди про вільну торгівлю з третіми державами. Але для конкурентоздатності кожна країна має виконати свої домашні завдання.

У ЄС дані телефонного зв'язку та інтернет-з'єднань можуть зберігатися до двох років. Поки що. Навесні 2014-го Європейський суд розгляне закон про збереження даних. Очікують скасування цього закону, адже він порушує засадниче право на приватну сферу.

Європейську політику в сфері міграції та біженців гостро критикують. Мовляв, країни ЄС зачиняють свої кордони перед шукачами допомоги. Вже після того, як сотні біженців потонули в Середземному морі, лідери держав ЄС відмовилися змінювати курс. Натомість ЄС хоче поліпшувати співпрацю з країнами, звідки походять біженці.