Протистояння між Росією та Заходом: Кремль прагне погіршення відносин?

Головною темою в коментарях європейських видань залишаються напружені відносини між Москвою та Лондоном через оголошення британцями намірів вислати з країни чотирьох російських дипломатів. Такі дії керівництва Великобританії схвалює газета Luxemburger Wort:

Виходячи з того, що Москва не хоче видати британським органам правопорядку свого агента Лугового, слід продовжувати діяти в такому дусі й далі. Лугового обвинувачують у тому, що він отруїв колишнього агента Литвиненка полонієм 210. У зв’язку з цим вислання є не лише дипломатичним, а навіть дуже політичним актом. Йдеться ж про гідність, про правову державу, про права людини. Слід дати зрозуміти Кремлю, що в Європі панує право, а „холодна війна“ вже закінчилася, - пише Luxemburger Wort.

Естонська газета Postimees вбачає у діях Великобританії:

...чіткий сигнал того, що Захід не збирається нехтувати основами демократії та правової держави. Якою буде реакція Москви, спрогнозувати було неважко: вдало розкручена кампанія у ЗМІ про те, як Росію принижує Захід. Британський міністр закордонних справ Мілібенд правильно вказав також і на те, що полоній загрожував і життю тисяч лондонців. Європейський союз не повинен залишати Великобританію напризволяще в цьому конфлікті з Росією. Вона поки відповідає Москві в єдино можливий спосіб, переконана газета Postimees з Таллінна.

Французьке видання Le Figaro вбачає в останніх подіях чітку конфронтацію між Сходом і Заходом і вважає:

Такий розвиток непокоїть. Але не слід перебільшувати його значення і постійно згадувати часи „холодної війни“. Росія вже не є ворогом номер один. Щоб запобігти тому, що вона ним стане, слід зупинити будь-які прояви ескалації, - радить Le Figaro.

Іспанська АВС дотримується такої думки:

Не може бути випадковістю те, що за кілька минулих місяців конфронтацію між Москвою та Заходом викликала ціла низка різних тем. Йдеться ж не про окремо взяті випадки, а про курс, який свідомо переслідує Кремль: він хоче погіршити свої відносини з Європою та США. Мета цього незрозуміла. Зрозуміло однак, що такі провокації є і небезпечними, і хибними, - наголошує газета АВС з Мадрида.

Швецьке видання Dagens Nyheter пропонує таке пояснення:

Путін займається створенням фактів. Опозиція всередині Росії зазнає переслідувань, а агресивна зовнішня політика конфронтації має зробити інші країни „слухнянішими“. Сумнівів немає: Росія знову повернулася до деструктивної поведінки. Захід вже не партнер, а суперник. Чи може це означати повернення до „холодної війни“? Ні. В комуністичного апарату були свого часу для цього інші причини й інші передумови. Росія є відкритішою й динамічнішою, ніж колись ізольований Радянський Союз з його тотальними гоніннями. Чіткий поділ світу на різні блоки замінила нині глобалізація. Інакше, як його попередники й політичні кумири сам Путін не є загрозою для миру та безпеки. Але він все одно політик, породжений минулим, і в цьому одна із слабких сторін Росії, - вважає Dagens Nyheter.

„Чи є шанс, що Росія змінить свою поведінку?“ - запитує нідерландське видання De Volkskrant:

Ні. Цей шанс є або мінімальним, або ж його взагалі немає. І не тільки тому, що йдеться про російську гордість. Але передусім тому, що підозрюваний походить з кола колишніх таємних агентів, колеги якого домінують нині у політичній верхівці Росії. Вони ніколи не підуть на такий ризик, щоб видати одного зі своїх. Адже можливо, що в нього розв’яжеться язик щодо різних заборонених речей, - читаємо у De Volkskrant.

І на завершення – коментар німецької газети Ostsee-Zeitung, яка пише про заміну в Лівії болгарським медсестрам та палестинському лікареві смертної кари на довічне ув’язнення:

Постає питання: чим відрізняється лівійський судовий фарс від бізнесу із заручниками в Іраку? Очевидно, нічим. Йдеться про безсумнівно невинних людей, які готові були надавати допомогу людям в інших країнах, і в результаті цього стали заручниками. Йдеться також про великі суми грошей, які можна в такий спосіб „вичавити“ з рідних країн заручників. Але відіграє свою роль і увага мас-медіа до цих подій. У випадку з Лівією йдеться про арабського диктатора, який вважає себе недостатньо вшанованим Заходом після його перетворення зі спонсора терористів на підстаркувато-доброго державного мужа, - розмірковує Ostsee-Zeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко.