Безгрошів’я: НАТО хоче більше безпеки за менше грошей

Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен у Братиславі закликав партнерів до більших зусиль в Афганістані. «Бездіяльність нам дорого коштуватиме», - застеріг генсек НАТО. Командуючий міжнародного контингенту ISAF в Афганістані Стенлі МакКрістал вимагає підкріплення у 40 тисяч солдатів. Нині контингент налічує трохи більше 70 тисяч військових. Насамперед Афганістану потрібні військові фахівці для вишколу місцевих сил безпеки.

Де взяти гроші?

Утім, поки залишаються невизначеними джерела фінансування додаткових зусиль в Афганістані. Брак грошей Альянс відчуватиме дедалі гостріше. Поки дірка у бюджеті НАТО становить лише близько 50 мільйонів євро - мізерна сума, з огляду на річний бюджет альянсу в 1,3 мільярда євро. Кожна з 28 країн НАТО перераховує до спільного бюджету менше одного відсотка своїх оборонних витрат. Однак вже сьогодні країни не можуть дійти згоди, як «залатати» ці дірки. Про нові масштабні проекти в Афганістані та Східній Європі годі й казати.

Експерти прогнозують, що в інвестиційному бюджеті НАТО протягом наступних років бракуватиме від восьми до десяти мільярдів євро. «Уряди домовилися про проекти, які нам немає як фінансувати. Так більше бути не може», - жалівся генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен напередодні зустрічі у Братиславі. Одним з перших кроків до заощадження, як очікується, має стати раціоналізація командних структур, які нині є «роздутими».

Східна Європа хоче захисту

Східноєвропейські країни НАТО щосили пручаються проти того, аби заощадження відбувалися за рахунок їхньої безпеки. Уряди Польщі, Чехії, Угорщини та інших держав регіону наполягають на гарантіях, передбачених статтею 5 Договору НАТО. Це означає, що Альянс має виділяти величезні суми на забезпечення максимальної мобільності, аби в разі загрози бути здатним швидко перекинути до будь-якої зі своїх країн великі сили.

Расмуссен у Братиславі заспокоїв східних європейців, заявивши про необхідність покращення боєготовності для захисту території країн регіону. Генсек НАТО висловив жаль з приводу того, що 70 відсотків з майже чотирьох мільйонів військових Альянсу сьогодні не є мобільними, а придатні лише до використання за місцем дислокації. «Як ми можемо гарантувати захист усіх наших територій, якщо ми не можемо переміщувати наші підрозділи?», - запитав Расмуссен. Водночас він запевнив, що заходи безпеки у Східній Європі не пов’язані з наявністю сьогодні конкретної загрози. У відносинах із Росією генеральний секретар НАТО сподівається на «новий початок».

Міжнародний секретар оборонного відомства США Александр Вершбоу закликав провести низку масштабних військових навчань у країнах-новачках, аби продемонструвати їм готовність до захисту їхнього суверенітету.

Зміна пріоритетів

Тим часом дедалі більше дипломатів із західних країн НАТО говорять про необхідність зміни пріоритетів. Досі стандартом альянсу є готовність до реалізації одночасно двох великих і шістьох малих військових операцій у різних куточках країн НАТО. Аби дешевше забезпечувати таку боєготовність та обороноздатність, потрібна передислокація багатьох підрозділів. Утім, середземноморські країни пручаються проти перенесення військових баз.

Від нинішньої зустрічі у Братиславі дипломати не очікують жодних рішень. Оглядачі зауважують, що питання пріоритетів і, відповідно, грошей, до ухвалення нової стратегії НАТО залишатиметься відкритим.

Євген Тейзе/Наталя Неділько/dpa, AFP