Трамп і Путін на Алясці: як Європа може вплинути на зустріч?

Поки у Вашингтоні та Москві готуються до переговорів Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці про припинення вогню в Україні, країни Європи намагаються вплинути на формат і результат цієї зустрічі на користь Києва.

11 серпня глава зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Кая Каллас скликала екстрене засідання міністрів закордонних справ країн-членів блоку, на яке запросили також їхнього українського колегу Андрія Сибігу. Неофіційна Рада ЄС із закордонних справ у форматі відеоконференції без участі ЗМІ тривала близько чотирьох годин.

Головні її висновки: Євросоюз не сприймає переговорів про мир в Україні без України й наполягає, що міжнародні кордони не можуть бути змінені силою та жодні переговори не можуть вважатися серйозними до припинення вогню. Про це йдеться в заяві, опублікованій пресслужбою Ради ЄС від імені лідерів Європейського Союзу вранці 12 серпня. Його пункти відтворюють спільні заяви лідерів низки європейських країн, оприлюднені кількома днями раніше. 

Припинення вогню: для ЄС - умова переговорів, для РФ - їхній результат

"Поки Росія не погодиться на повне й безумовне припинення вогню, ми не повинні навіть обговорювати будь-які поступки, - заявила після закінчення зустрічі з міністрами Кая Каллас. - Важлива послідовність кроків. Насамперед - безумовне припинення вогню з надійною системою моніторингу та жорсткими гарантіями безпеки".

Однак для Путіна припинення вогню - один з найважливіших важелів дипломатичного впливу, і він перетворює його з попередньої умови для переговорів на їхній можливий результат, зазначає запрошена наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), аналітичного центру в Брюсселі, директорка Центру безпеки ім. Сагайдачного Леся Огризко. 

"Контроль над тим, коли і як обговорюється це питання, має центральне значення для стратегії Москви щодо збереження ініціативи. Путін вважає припинення вогню передчасним, оскільки це означало б відмову від потужного козиря без отримання достатньої вигоди", - сказала дослідниця в розмові з DW. Більше того, російський лідер прагне отримати вигоду, взагалі не даючи нічого натомість, і йому це вже вдалося, вважає Огризко: Трамп винагороджує його самітом після трьох з половиною років політичної ізоляції.

Європа прагне посилити свою роль у мирному процесі

Політичні гравці в ЄС активізувалися: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) скликав на 13 серпня віртуальні переговори з Трампом, президентом України Володимиром Зеленським та іншими європейськими лідерами. "Ми в жодному разі не можемо прийняти, щоб територіальні питання обговорювалися або навіть вирішувалися між Росією і Америкою через голови європейців, через голови українців", - заявив він 11 серпня в інтерв'ю німецькій телекомпанії ARD.

Європейці не хочуть і не мають бути сторонніми спостерігачами, коли йдеться про важливе стратегічне питання майбутнього їхнього континенту, підкреслив Мерц. Ініційована ним дискусія буде присвячена "варіантам тиску на Росію, можливим мирним переговорам, територіальним претензіям і гарантіям безпеки". 

Досі Європейський Союз і його країни-члени безпосередньо не брали участі в дипломатичних форматах, націлених на припинення вогню в Україні. Однак лідери великих європейських країн ведуть переговори з американською стороною, щоб вплинути на позицію Білого дому. Про участь представників ЄС або його країн у саміті на Алясці, як і раніше, не йдеться, проте в Європі застерігають Трампа від односторонніх рішень. "Вкрай важливо зберегти єдність Євросоюзу і трансатлантичну єдність", - заявила Каллас.

Після того, як Трамп, повернувшись до влади, заявив про свої миротворчі амбіції, ЄС і його країни-члени відразу сформулювали свою позицію в цьому питанні: "Нічого про Україну без України й нічого про Європу без Європи". Ця позиція повторюється в колективних заявах лідерів і висновках Євроради. 

Коли Зеленський сяде за стіл переговорів?

У Брюсселі також переконані, що Зеленський повинен сидіти за столом переговорів - при повній підтримці, але не обов'язково за особистої участі європейських союзників. Про те, що цього було б достатньо, кореспондентці DW говорили різні представники дипломатичних кіл ЄС протягом останніх місяців. Однак поки що все вказує на те, що на Алясці цього не відбудеться.

Допуск Зеленського до тристоронньої зустрічі після початкових переговорів Трампа і Путіна можна було б вважати успіхом для України, і європейці повинні на цьому наполягати, вважає співзасновник брюссельського аналітичного центру Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein). 

Сам саміт на Алясці експерт назвав "піар-перемогою для Путіна, який уникнув вторинних санкцій і тепер може відновити свій "броманс" (тісну чоловічу дружбу. - Ред.) з Трампом". І в цій ситуації український президент може зіткнутися з жорстким вибором: між угодою, яку, ймовірно, буде неможливо відстояти всередині країни, або відмовою від угоди, що може призвести до припинення Вашингтоном частково або повністю підтримки Києва, прогнозує експерт.

А коли до переговорів підключиться Європа?

Політологиня Леся Огризко вважає, що однієї лише участі України недостатньо і Європа повинна домагатися місця за столом переговорів поряд із США. Наприклад, на її думку, Велика Британія, як учасниця Будапештського меморандуму і країна, що має особливі партнерські відносини з США, могла б бути присутньою на зустрічі.

"Пріоритетне завдання - продемонструвати Вашингтону, що позиції України та Європи повністю збігаються і що територіальні поступки - не варіант. Водночас Європа повинна проявити серйозність у підтримці військових зусиль України, зокрема взявши на себе зобов'язання щодо довгострокового фінансування та закупівлі американського оборонного обладнання для постачання в Україну", - підкреслює аналітикиня.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, відомий своєю здатністю переконувати Трампа, в інтерв'ю провідним американським телекомпаніям назвав зустріч на Алясці "перевіркою для Путіна" і серйозності його намірів з боку президента США, а також можливим "першим кроком" до повномасштабних переговорів про припинення вогню в Україні. 

Якщо перший крок буде успішним, то вже на них, на думку генсека Північноатлантичного альянсу, висловленому в ефірі телекомпанії CBS, будуть присутні представники України та інших країн Європи. І вже там йтиметься про території, які зараз перебувають під контролем Росії, про гарантії безпеки для України, а також "про абсолютну необхідність визнати, що Україна сама вирішує своє майбутнє, що Україна має бути суверенною державою, яка самостійно визначає своє геополітичне майбутнє і, звичайно, не має жодних обмежень щодо чисельності своїх збройних сил", сказав Рютте в інтерв'ю ABC.

Європа готується посилити санкції і підтримати Київ військами

За словами Роланда Фройденштайна, тепер Європа повинна істотно наростити свою оборонну промисловість і розробити план розгортання військ в Україні після припинення вогню. "У європейців є великі важелі впливу, оскільки найболючіші санкції проти Росії - це санкції ЄС. І європейці повинні зробити умовою їх поступового зняття відчутні поступки з боку Росії", - сказав він DW.

Координацією розгортання військ в Україні після потенційного припинення вогню займається "коаліція охочих" під егідою Франції. Відомо, що йдеться про майбутні багатонаціональні "сили забезпечення безпеки" для підтримки Києва, проте конкретики в цьому питанні поки що мало. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) 13 серпня візьме участь у відеоконференції "коаліції охочих", яка також передує перемовинам Трампа і Путіна.

Тим часом Кая Каллас оголосила про підготовку вже 19-го пакету санкцій щодо РФ, деталі якого поки не розголошуються. "Мир буде досягнутий тільки завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України і постійного тиску на РФ з метою припинення її незаконної війни", - такий вектор для Європи сформулювали лідери коаліції восьми країн Північної Європи та Балтії, що виходить за межі Євросоюзу, - Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції.