Зброя замість авто: у Чехії бум військової промисловості
13 травня 2025 р.
За останні тридцять років Чехія стала країною з найбільшим виробництвом автомобілів на душу населення у світі. 2024 рік був рекордним: у країні з десятимільйонним населенням було виготовлено понад 1,4 мільйона автомобілів, що майже на чотири відсотки більше, ніж у попередньому році. Однак у першому кварталі 2025 року виробництво скоротилося на 7,1 відсотка, головним чином через зниження попиту в Західній Європі. Це, у свою чергу, пов'язано з проблемами в європейській автомобільній промисловості, повільним переходом на електромобільність та тарифами США.
Поки виробництво автомобілів скорочується, оборонна промисловість процвітає. За останні три роки чеські збройові заводи масово розширили своє виробництво та значно збільшили свої прибутки.
За прогнозами Алеша Рода з Центру економічної і ринкової аналітики, частка чеської оборонки в економіці в найближчі роки може зрости з нинішнього приблизно одного відсотка ВВП у кілька разів. "Ми бачимо потенціал для цього, - сказав Род в інтерв'ю "Чеському радіо". "Ми бачимо попит в галузі озброєнь на десять чи навіть 15 років вперед. Ми бачимо порожні склади. Те, що ми виробляємо, ледве встигає охолонути і зникає".
Оборонна промисловість як новий економічний двигун?
Данусе Нерудова, колишня ректорка Університету імені Менделя в Брно і членкиня Комітету з питань бюджету Європейського парламенту, має подібну думку. "Оборонна промисловість може стати новим двигуном чеської та європейської економіки. Вона може використати потужності постачання і робочу силу, вивільнені автомобільним сектором, прискорити економічне зростання і водночас зміцнити нашу безпеку", - сказала Нерудова в інтерв'ю DW.
Інший відомий чеський економіст, Петр Заградник, налаштований дещо скептичніше. "Чеські збройові заводи переживають золоті часи, це правда. Їхні потужності розширюються, чеські оборонні компанії розростаються й інвестують у найрозвинутіших частинах світу", - каже радник Європейського соціально-економічного комітету в Брюсселі в інтерв'ю DW. Проте він не вірить, що "що вони замінять автомобільний сектор як двигун чеської економіки". І додає: "Я також не хочу, щоб виробництво зброї замінило цивільне виробництво".
Чехія - традиційна кузня озброєння
Територія сучасної Чеської Республіки була центром виробництва зброї ще до Першої світової війни . У період між двома світовими війнами і після них Чехословаччина також була одним з провідних світових виробників та експортерів зброї. Протягом тривалого часу експорт зброї становив близько десятої частини всього чехословацького експорту.
У період з 1958 по 1989 рік Чехословаччина виробила десять тисяч бойових і навчальних літаків. За оцінками експертів, чехословацька зброя була найкращою в східному блоці на той час і експортувалася в десятки країн світу.
Але була потреба і всередині країни, оскільки наприкінці 1980-х років Чехословаччина мала добре озброєну армію в кілька сотень тисяч осіб і витрачала на оборону до 20 відсотків свого державного бюджету.
Припинення дії Варшавського договору та завершення конфронтації в Європі, а також загальне роззброєння на початку 1990-х років, яке супроводжувалося значним скороченням військового бюджету, сильно вдарили по чеських оборонних компаніях. Останнім великим замовленням Чехословаччини на озброєння був експортний контракт на 250 танків Т72 до Сирії, який був схвалений першим некомуністичним урядом у 1991 році.
Після розпаду Чехословаччини
Розпад Чехословаччини на дві окремі держави в 1992 році також призвів до поділу оборонної промисловості: виробництво танків і важкої техніки залишилося переважно в Словаччині, тоді як авіабудування, виробництво малокаліберної зброї, боєприпасів, радіолокаційних систем і, насамперед, стрілецької зброї залишилися в Чехії.
Не завжди успішна приватизація, скорочення чеських оборонних витрат до одного відсотка ВВП, переведення армії на професійну основу і скорочення її чисельності до близько 20 000 солдатів - усе це значно послабило чеську оборонну промисловість.
Війна в Україні як фактор зростання
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року чеські збройові заводи збільшили обсяги виробництва, часто на сотні відсотків за рік. Зокрема, виробництво боєприпасів, модернізація танків, виробництво військових автомобілів, самохідних гаубиць, безпілотників, радіолокаційного обладнання та всесвітньо відомих кулеметів і патронів до них відтоді переживає бум. Авіаційний завод Aero, гордість чеської оборонної промисловості, розробив новий навчально-бойовий літак Skyfox, який буде використовуватися для підготовки українських пілотів винищувачів F-16.
40 відсотків продукції чеських збройових заводів постачається в Україну, де також створюються спільні підприємства. Загалом до 90 відсотків продукції експортується. Водночас зростають і закупівлі чеської армії. Торік чеські оборонні витрати вперше досягли двох відсотків ВВП. Прем'єр-міністр Петр Фіала оголосив, що за кілька років вони мають досягти трьох відсотків.
Прибутки приватних власників оборонних компаній також зростають: власник компанії Czechoslovak Group Міхал Стрнад більш ніж подвоїв свої активи з минулого року - на 129,5 мільярда чеських крон (близько п'яти мільярдів євро) до 230,5 мільярда крон (близько дев'яти мільярдів євро). Схожа ситуація торік склалася й в інших великих чеських виробників зброї.
Читайте також: Доповідь SIPRI: Військові витрати у світі встановили новий рекорд
На заводи ВПК наймають тисячі працівників
І цей бум, як прогнозується, триватиме і впродовж наступних кількох років. Виробник боєприпасів STV Group планує цього року потроїти зі 100 тисяч одиниць виробництво великокаліберних артилерійських снарядів, які він переважно постачає в Україну. А компанія PBS Group має намір подвоїти виробництво двигунів для ракет і дронів.
Кількість працівників у компаніях також значно зростає. Лише STV Group планує найняти тисячу додаткових працівників. Найбільший чеський оборонний концерн, Czechoslovak Group ("Чехословацька група"), до складу якого, крім виробництва боєприпасів, входить і військовий автомобільний завод Tatra, за даними їх річного звіту, вже має 14 тисяч працівників.
Для порівняння, найбільша автомобільна група Skoda-Auto налічує близько 20 тисяч працівників на своєму головному заводі в Млада-Болеславі. Однак менш вимогливе виробництво електромобілів призведе до скорочення кількості працівників у майбутньому. Наприкінці лютого 2025 року керівник Skoda Auto Клаус Целльмер повідомив галузевому виданню "Automobilwoche", що його компанія, в якій наразі працює 41 тисяча осіб, планує скоротити свою робочу силу на 15 відсотків.