Зближення з РФ? Критика "маніфесту" соціал-демократів у ФРН

Від уряду канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) вимагають зміни курсу у зовнішній політиці та політиці безпеки, в тому числі йдеться про зближення з Росією. І такі заяви робить не опозиція, а партнер консервативного блоку ХДС/ХСС по коаліції - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Ініціатива кількох впливових у минулому соціал-демократів, серед яких колишній голова фракції Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich), викликала в Берліні в середу, 11 червня, ефект політичної бомби. Це стало першою новиною.

Основні вимоги політиків - відмова від курсу на "гонку озброєнь", "деескалація", зближення з Росією. "Жах. Назад у 1980-ті", - так коментують ініціативу деякі політичні оглядачі. Агентство dpa вважає, що йдеться про "атаку" на уряд Мерца і його заступника - віцеканцлера і співголову СДПН Ларса Клінґбайля (Lars Klingbeil). Документ спрямований проти одного з центральних намірів уряду - різкого збільшення витрат на оборону на тлі війни Росії проти України і побоювань у Берліні, що РФ може напасти на східний фланг НАТО.

Про що нашумілий "маніфест"

Автори документа незадоволені тим, що, на їхню думку, в Німеччині та Європі переважають ті, хто бачить майбутнє "у стратегії військової конфронтації та сотнях мільярдів євро на озброєння". Натомість підписанти пропонують, зокрема, "поетапне повернення до розрядки у відносинах і тіснішу співпрацю з Росією", щоправда, з застереженням - після припинення вогню в Україні.

Також у "маніфесті" міститься заклик не розміщувати в Німеччині американську далекобійну зброю. Ідеться про плани розмістити в країні з 2026 року американські крилаті ракети "Томагавк" і гіперзвукову зброю. Повідомлялося, що вони покликані посилити можливості Бундесверу до появи у європейців своїх схожих озброєнь. Таким чином підписанти виступили проти рішення, ухваленого у 2024 році їхнім же канцлером - соціал-демократом Олафом Шольцем (Olaf Scholz).         

Серед підписантів - учасник зустрічі з росіянами в Баку

Опублікований "маніфест" - перший подібний документ від соціал-демократів з початку масштабної війни Росії проти України. У 2023 році онлайн-петицію під заголовком "Маніфест за мир" ініціювали колишня членкиня Лівої партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) і публіцистка Аліс Шварцер (Alice Schwarzer). Вони закликали до переговорів України з Росією і вимагали від Берліна не розширювати поставки озброєнь Києву.

Повідомляється, що під документом поставили підписи близько сотні політиків федерального і земельного рівнів, найвідоміші імена - з лівого крила СДПН. Найвпливовішим з них до недавнього часу був колишній глава фракції Мютценіх. 65-річний політик вважається в СДПН яскравим прихильником пацифізму і, зокрема, виступав за виведення розміщеної в Німеччині американської ядерної зброї. Після широкомасштабного російського вторгнення в Україну Мютценіх послідовно закликав до діалогу з Москвою і агітував проти розширення поставок німецького озброєння, особливо проти передачі далекобійних німецьких крилатих ракет TAURUS.

Схожі позиції і у ровесника Мюценіха та його колеги по Бундестагу Ральфа Штеґнера (Ralf Stegner). Він входив до федерального керівництва партії і невдало намагався її очолити. Штеґнер у жовтні 2024 року виступав на одному з мітингів Ваґенкнехт "за мир" і проти поставок зброї Україні, назвав Росію "агресором" і був освистаний. У партії критикували його участь у цьому заході. На початку травня німецький телеканал ARD і газета Die Zeit опублікували інформацію про те, що Штеґнер був одним з учасників таємної зустрічі німецьких і російських представників у Баку в квітні. З російського боку в ній, зокрема, брав участь колишній прем'єр Віктор Зубков. За даними ЗМІ, темою було майбутнє "Петербурзького діалогу", німецько-російського форуму, розпущеного після вторгнення Росії в Україну.

Також серед підписантів - 72-річний колишній співголова СДПН Норберт-Вальтер Бор'янс (Norbert-Walther Borjans) і 83-річний Ганс Айхель (Hans Eichel), колишній міністр фінансів в уряді канцлера Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder). Сам Шредер серед підписантів не значиться. Бор'янс і Айхель давно не відіграють ролі у федеральній політиці, їхні імена рідко згадуються в ЗМІ. У 2023 році Бор'янс підписав "заклик до миру" 7 - за припинення вогню в Україні та переговори.

Реакція політичного Берліна

У Берліні звертають увагу не стільки на зміст "маніфесту", він не став великим сюрпризом, скільки на обраний для цього момент. По-перше, - це камінь у город уряду, який почав працювати лише місяць тому. По-друге, автори розраховують на обговорення документа на партійному з'їзді соціал-демократів наприкінці червня. На з'їзді очікується обрання нового керівництва партії і ухвалення нової програми. Крім того, з'їзд відбудеться після важливого саміту НАТО в Гаазі, на якому планується ухвалити рішення про збільшення витрат на оборону країнами-членами від 3,5 до п'яти відсотків ВВП. Підписанти "маніфесту" виступають проти цього.

Політики правлячої коаліції жорстко розкритикували "маніфест". Міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який у четвер, 12 червня, перебуває з візитом у Києві, напередодні в інтерв'ю dpa назвав документ "відмовою сприймати реальність". "Документ зловживає бажанням людей в нашій країні, щоб ця жахлива війна в Україні закінчилася", - сказав соціал-демократ. "Коли прийде усвідомлення того, що Росія не хоче переговорів і миру", - написав у соцмережі X депутат Бундестагу від ХДС Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter).

Те, що "маніфест" відображає позицію далеко не всієї партії, стало зрозуміло відразу - за негайними і різкими реакціями інших соціал-демократів. Депутат Бундестагу Себастіан Фідлер (Sebastian Fiedler), наприклад, написав, що неприпустимо співпрацювати з "воєнним злочинцем, який вже готується до наступних нападів" і побажав авторам документа: "На добраніч!".

Щоправда, очільник парламентської фракції СДПН Маттіас Мірш (Matthias Miersch) висловився більш м'яко. Він заявив, що ця публікація - легітимний внесок у дискусію, навіть якщо він особисто і не поділяє ключові вихідні пункти "маніфесту". За словами Мірша, дипломатія залишається найвищим пріоритетом, але при цьому необхідно чесно визнати: численні пропозиції про переговори - в тому числі і з боку колишнього канцлера Шольца - Кремль відхилив, і Путін досі відмовляється від реального діалогу. Колишній депутат Міхаель Рот (Michael Roth) також різко розкритикував "маніфест" і назвав його не приводом для дискусії, а "жалюгідною сумішшю самовдоволення, спотворення історії та інтелектуальної деградації в умовах благополуччя".

Посол України: "Маніфест капітуляції"

Оплески з приводу "маніфесту" пролунали від ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). "Якщо вже навіть видатні члени СДПН вимагають коректури курсу, це пізній і важливий сигнал", - сказав інформагентству AFP Маркус Фронмаєр (Markus Frohnmaier), спікер фракції АдН із зовнішньої політики. Він назвав важливою довгострокову нормалізацію німецько-російських відносин. Сара Ваґенкнехт, голова названої її ім'ям ліво-консервативної партії ССВ, запропонувала співпрацю тим соціал-демократам, які виступають проти курсу Мерца і Клінґбайля. 

Оглядачі в Берліні відзначають, що "маніфест" послабив позиції насамперед віцеканцлера Клінґбайля, який поки що не коментував документ, але й Німеччини в цілому, особливо на тлі спроб канцлера Мерца відігравати активну роль у європейській оборонній політиці та підтримці України. Критики вважають, що замість роботи над помилками політики Німеччини щодо Москви частина СДПН намагається повернути партію в минуле. Посол України в ФРН Олексій Макеєв у коментарі для газети Bild назвав документ "маніфестом капітуляції".