Залужний чи Зеленський - як рахувати рейтинги під час війни?
25 лютого 2025 р.
Минулого тижня президент України Володимир Зеленський доручив задіяти "усі можливості у соцопитуванні", аби довести Білому дому - його політичні рейтинги значно вищі за чотири відсотки про які говорить президент США Дональд Трамп. Для того щоб провести відповідні опитування, за оцінками голови держави, мало б піти "тиждень-два". Однак вже 23 лютого він оголосив, що його діяльність підтримує 65 відсотків українців.
Довіра зростає
Президент України не розкрив джерело цих даних, але з останніх публікацій випливає: йдеться вочевидь про опитування "Ставлення до окремих європейських лідерів", проведене соціологічною групою "Рейтинг" 20-21 лютого серед 1200 респондентів. За його результатами майже третина опитаних абсолютно довіряє голові держави, ще третина скоріше довіряє президентові, тоді як не довіряють йому ще близько 34 відсотків.
Ба більше, результати дослідження свідчать: ставлення мешканців України до Зеленського покращується чи не вперше з початку повномасштабного вторгнення. Адже під час попередніх замірів у січні рівень довіри складав 57 відсотків, а в листопаді - взагалі 53 відсотки.
Про дещо скромнішу підтримку свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене серед тисячі респондентів. Згідно з ним, на початку лютого Володимиру Зеленському довіряли 57 відсотків респондентів, причому частка прихильників президента перевищувала 50 відсотків в усіх регіонах України.
Однак саме результати КМІС піддав нищівній критиці Ілон Маск, глава департаменту ефективності уряду США - на його думку, про упередженість інституту свідчить зокрема й те, що інститут ніби отримував фінансування від USAID.
Читайте також: Призупинення допомоги USAID: які проєкти під ударом в Україні?
Підтримка зовнішньої політики Зеленського
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заперечує такі закиди: його інститут не отримував американських грантів, а згадане дослідження проводив взагалі за власною ініціативою. Соціолог, у свою чергу, ставить під сумнів походження показників, на які посилається адміністрація Трампа - підтримки в чотири відсотки. "Підтримка дій та довіра - трохи різні категорії, тому ми вимірюємо їх окремо. Так от рівень підтримки в Зеленського, згідно з іншим нашим дослідженням, був навіть вище на кілька пунктів за рівень довіри", - пояснює Грушецький у розмові з DW.
На тлі дискусії про показники довіра українців до глави держави навпаки зростає, зауважує виконавчий директор КМІС і посилається на оперативні данні опитування, яке його інститут проводить зараз. "Хоча це й короткостроковий ефект, але ми помічаємо таке не вперше: коли президента сприймають в контексті зовнішньої політики, коли він виступає на форумах, добивається західної допомоги, то його показники зростають. Як тільки гору бере внутрішня політика - корупція чи мобілізація, - довіра падає", - говорить соціолог.
До речі, дані свіжого дослідження соціологічної групи "Рейтинг" засвідчили, що 91 відсоток респондентів висловились проти переговорів між США та РФ про припинення війни без участі України. Водночас 64 відсотки українців підтримують прямі перемовини щодо миру між Києвом і Москвою.
Не тільки підконтрольні території
Підтримку та довіру до різних політиків чи інституцій вимірюють й інші українські соціологічні компанії різного ступеню авторитетності. Але для всіх характерна та сама тенденція: географічна база їхніх досліджень скорочується із втратою Україною територій. "Телефонними опитуваннями ми й досі охоплюємо райони в межах покриття мобільного зв'язку, але від опитувань face-to-face у Херсонській і Донецькій області вже відмовились через небезпеку", - пояснює виконавчий директор КМІС.
Як змінила б картину дослідження думка мешканців окупованих територій? Встановити це практично неможливо, оскільки люди, що живуть в постійному страху російської влади, просто бояться відповідати на будь-які запитання, зазначає професор політології Національного університету Києво-Могиляньска академія Олексій Гарань. "Однак малоймовірно, що вони взагалі матимуть змогу проголосувати на гіпотетичних виборах, тому їхня думка навряд чи вплине на легітимність президента", - пояснює у розмові з DW науковець, який є радником Фонду "Демократичні ініціативи", що також проводить соціологічні дослідження.
Недостатньо вивчена й думка українських біженців, мільйони яких осіли в Європі та за її межами. Їхній рівень довіри до окремих політиків чи інституцій не надто відрізняється від показників всередині України, стверджує Антон Грушецький. Водночас соціолог зазначає: біженці поступово втрачають інтерес до української політики. В травні 2024 року близько третини з 801 опитаного КМІС українського біженця у Польщі, Німеччині та Чехії, висловили незацікавленість українськими новинами, лише третина зазначила, що хотіли б проголосувати на наступних виборах.
Читайте також: Українців перестали пускати до Німеччини? Кого саме і чому
З ким порівнювати
Тему рейтингу Зеленського порушив цього тижня і Володимир Путін. "Насправді не важливо, скільки в нього (Зеленського. - Ред.) відсотків - чотири чи скільки. Важливо інше: що в нього рейтинг, за нашими даними, рівно вдвічі менший, ніж у його можливого найближчого політичного суперника. Це пан Залужний, колишній командувач Збройних сил України, якого відіслали до Лондона, - у нього рівно вдвічі вищий рейтинг", - сказав в інтерв'ю російським ЗМІ кремлівський лідер.
Подібні порівняння не зовсім доречні, вважає Антон Грушецький, адже Валерій Залужний досі ніяк не підтвердив свої політичні амбіції. "Попри це його та інших командирів вже не вперше включають до вимірювання рейтингів на наступних політичних виборах. Це може викривлювати картину, адже військові, рівень довіри до яких у суспільства тримається на високому рівні, відтягують на себе потенційні голоси за інших кандидатів", - пояснює експерт.
Читайте також: Армія плюс-мінус вибори. Що означає експеримент із обранням начальника сухопутної академії
Якщо вибори - завтра?
Дослідження щодо результатів гіпотетичного голосування на парламентських та президентських виборах соціологічні агенції проводять регулярно на замовлення різних політичних сил, однак їхні результати під час війни не публікують для широкого загалу. "Ми не друкуємо ці цифри, оскільки вони можуть сприяти дестабілізації ситуації в країні", - пояснює Олексій Гарань.
Втім, розмови про наступні вибори, які ведуться дедалі частіше, порушили цю негласну домовленість українських соціологів. Так, минулого тижня видання "Українська правда" оприлюднило детальні результати опитування, що його провів "Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС" - компанія, опосередкованим співвласником якої є Ігор Гринів, депутат Верховної Ради восьмого скликання від "Блоку Петра Порошенка" та керівник виборчих кампаній п'ятого президента України.
Під запитанням "За кого ви особисто проголосуєте на виборах президента, якщо вони відбудуться найближчим часом?" дослідники "СОЦИСу" розмістили список аж із 13 кандидатів. Окрім Залужного, в ньому ще троє військових: начальник Головного правління розвідки Кирило Буданов (проголосували б 3,2 відсотка респондентів), командири 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький (2,8 відсотка) і бригади Нацгвардії "Азов" Денис Прокопенко, зазначений лише під позивним "Редіс" (1,3 відсотка).
Однак саме ексголовком, згідно з опитуванням "СОЦИСу", лідирував би на гіпотетичних виборах - за нього "проголосували" 27,2 відсотка респондентів. Обрати на другий термін Володимира Зеленського готові були лише 15,9 відсотка опитаних, при цьому частка прихильників чинного президента знижувалась чи не весь минулий рік. Петро Порошенко зайняв би лише третє місце із 5,6 відсотка потенційних "голосів". Однак доволі високою лишається частка респондентів, що досі не визначились із майбутнім вибором - в лютому вона склала 21,6 відсотка.