Захист в обмін на ресурси. США та Україна укладуть угоду?

Переговори про завершення війни Росії проти України, початок яких президент США Дональд Трамп анонсував після розмови з президентом РФ Володимиром Путіним 12 лютого, виводять на перший план відновлення України після припинення вогню і гарантування її безпеки. Від початку лютого Трамп практично як про доконаний факт говорить, що подальше фінансування з боку Вашингтону буде забезпечено доступом американських компаній до українських рідкоземельних елементів.

У день розмови Білого дому з Кремлем глава американського мінфіну Скотт Бессент зустрічався в Києві з президентом України Володимиром Зеленським. Серед інших тем обговорювали і доступ Сполучених Штатів до видобутку корисних копалин в Україні. Зеленський повідомив, що Бессент привіз до Києва проєкт угоди, і домовленості можуть бути досягнуті вже найближчими днями, на Мюнхенській конференції з безпеки, яка триватиме з 14 до 16 лютого.

Які рідкоземельні метали цікавлять США

Судячи із заяви Зеленського, принципове рішення вже ухвалено, проте про зміст угоди, що готується, нічого не відомо. Незрозуміло навіть, що саме Дональд Трамп має на увазі під "рідкоземельними елементами та іншими штуками", які він хотів би отримати від України на суму 500 мільярдів доларів.

Рідкоземельні метали, такі як неодим, європій і празеодим, незважаючи на назву, не такі вже й рідкісні. Наприклад, маловідомого широкому загалу церію в земній корі більше, ніж добре знайомих олова або свинцю. Однак рідкоземельні метали важко знайти у високій концентрації, необхідній для рентабельного видобутку. Найбільшим виробником таких металів є Китай, на частку якого припадає близько 70 відсотків видобутого обсягу. А ось в Україні, за даними Геологічної служби США, перспективних родовищ немає.

Найімовірніше, під "рідкоземельними елементами" Трамп має на увазі так звані критично важливі матеріали - природні ресурси, що мають стратегічне значення для економіки та національної безпеки, припустив в інтерв'ю DW голова комітету надрокористування Європейської бізнес-асоціації Дмитро Кащук.

Читайте також: Рідкісноземельні метали в обмін на допомогу США - як реагують в Україні

Які цінні ресурси є в України

У США є офіційний список критично важливих матеріалів, затверджений національною Геологічною службою. Перелік складається з 50 позицій і охоплює не тільки рідкоземельні метали. Україна має запаси 22 з цих елементів. Деякі з них трапляються у значній кількості, наприклад, титан, літій і графіт. Літій і графіт є ключовими компонентами літій-іонних батарей, що використовуються в електромобілях і системах зберігання енергії великої потужності. Титан, зі свого боку, незамінний, зокрема, в авіаційній промисловості, суднобудуванні та ракетобудуванні.

Загалом, продовжує Дмитро Кащук, перспективні природні ресурси, які має в своєму розпорядженні Україна, можна умовно розділити на чотири групи. Першу групу в його класифікації становлять матеріали, яких в України багато і які вона інтенсивно видобуває або видобувала до вторгнення армії РФ. Це насамперед уран і низка металевих (залізо, марганець, титан, цирконій) і неметалевих руд (графіт). До другої групи входять ресурси, запаси яких скромні. Це, наприклад, алюміній, нікель, свинець і цинк, а також калійні солі. Третя група включає ресурси в значних запасах, видобуток яких нерентабельний: берилій, галій, германій, золото, літій, ніобій, срібло, тантал, барит. Нарешті, до четвертої групи належать ресурси, запаси яких погано вивчені та не розробляються: вольфрам, мідь, олово, ванадій, вісмут, галій, індій, сурма, стронцій, магній і низка інших. 

До повномасштабного вторгнення Росії найінтенсивніше, за даними Європейської бізнес-асоціації, в Україні видобували титан (шосте місце у світі, 550 тисяч тонн на рік), марганець (дев'яте місце, 683 тонни щорічно) і графіт (дев'яте місце, 10 тисяч тонн на рік). Родовища частково розташовані на захоплених РФ територіях, а також у Харківській, Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях - у районі Українського кристалічного щита.

Читайте також: Рідкісні метали: чому Україна ще не може грати у цю гру? 

Перспективи розробки родовищ після закінчення війни

З точки зору національних інтересів України, надання доступу до родовищ в обмін на фінансування може стати вигідною угодою, як заявив в інтерв'ю DW ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Родовища розташовані або на окупованих територіях, або поблизу них. Американський бізнес не інвестуватиме в проєкти, які можуть бути захоплені в разі відновлення військових дій. Отже, якщо угода буде укладена, США будуть зацікавлені в гарантуванні безпеки України.

Як би там не було, в умовах гарячої фази війни уявити собі запуск нових родовищ неможливо. Розмова Трампа з Путіним, імовірно, наблизила припинення вогню, проте точно передбачити, коли воно буде встановлено, наразі неможливо. Для початку видобутку на нових, ще не розроблених родовищах, знадобиться близько року, у деяких випадках - більше, оцінює Дмитро Кащук з Європейської бізнес-асоціації.

Наразі, поки війна триває, важливо закласти фундамент для майбутнього розвитку, створюючи необхідні інститути і нормативно-правову базу, вказує експерт Центру геополітики Кембриджського університету Джек Елліс. Сполучені Штати, на його думку, могли б ініціювати створення американсько-європейсько-українського інвестиційного консорціуму і потім очолити його. Метою цього об'єднання стало б залучення приватного капіталу в гірничовидобувний сектор України, пояснює Джек Елліс. Необхідно передбачити державні гарантії та пільги, оскільки без них бізнес не буде готовий ризикувати, додає експерт Кембриджського університету.