Трагедія в Оленівці: правозахисники реконструювали події

Українські та міжнародні правозахисні організації передали до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі спільне повідомлення за результатами власного розслідування масового вбивства українських військовополонених в Оленівці 29 липня 2022 року. Метою цього вони назвали забезпечення принципу невідворотності покарань за воєнні злочини, скоєні Російською Федерацією. Офіс генпрокурора України встановив, що від вибуху в бараці, де тоді утримувалися військовополонені захисники Маріуполя, загинув щонайменше 41 боєць, а через блокування росіянами надання медичної допомоги померли ще щонайменше дев'ятеро поранених.

Результати прокурорського слідства

Представник Офісу генерального прокурора Роман Циб заявив у вівторок, 28 січня, на пресконференції в Києві про потужне блокування російською стороною встановлення фактів та обставин загибелі українських військовополонених, через що не вдалося встановити безпосередніх виконавців. "Безпосереднє керівництво колонії, діючи спільно за попередньою змовою між собою з іншими не встановленими представниками Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації, навмисно вчинило дії і припустилося бездіяльності, що спричинилося до ще більших втрат", - заявив Циб.

Раніше повідомлялося про загибель в результаті вибуху в оленівській колонії 53 осіб. Але точну кількість жертв встановити неможливо через протидію російської сторони проведенню слідства. За словами прокурора, вибух в бараці, де утримувалися  українські полонені, забрав життя "щонайменше 41 особи, а ще щонайменше 9 військовослужбовців "Азову" загинули саме в результаті ненадання належної медичної допомоги". Українські слідчі, сказав Циб, встановили факти несвоєчасного надання допомоги пораненим, перешкоджання українським військовим медикам в наданні допомоги, несвоєчасної евакуації, застосування неналежних засобів евакуації, що погіршували стан потерпілих.

Читайте також: Українка про російський полон: Жінки-наглядачі були набагато жорсткіші

Реконструкція подій в Оленівці правозахисниками

Українські та міжнародні правозахисники підготували тим часом власну реконструкції тих подій. "Ми майже по хвилинах відновили хронологію подій ночі 28 липня і ранку 29 липня. У цьому нам допомогли численні свідчення безпосередніх учасників тих подій, жертв і свідків злочину, - повідомив провідний експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський. За його словами, серед опитаних свідків - азовці, які повернулись з російського полону завдяки обміну.

Повідомлення до МКС за матеріалами розслідування загибелі українських військових підготоване шістьма правозахисними організаціями, а саме Регіональним центром з прав людини, Медійною ініціативою за права людини, Українською гельсінською спілкою з прав людини, Спільнотою Оленівки, а також Yahad-In Unum та OSINT for Ukraine. 

Як повідомив Мартиновський, 200 полонених азовців були поміщені у терміново пристосований виробничий цех Волноваської виправної колонії напередодні теракту. За даними правозахисників, скупчення великої кількості ліжок суттєво ускладнило евакуацію людей, які вижили під час вибуху. Сам вибух стався вночі, коли охорона бараку залишила свої позиції. Звук вибуху вірогідно перекривався залпами реактивної системи "Град", що працювала неподалік.

"Характер пошкоджень бараку, травми жертв, загиблих, і поранених, послідовність вибухів свідчать про те, що найімовірніше це був наслідок пострілу з термобаричної зброї типу вогнемету "Шмель". В бараці спалахнула сильна пожежа з температурою в епіцентрі, що могла сягати 1500 градусів", - сказав Мартиновський. За його словами, охоронці колонії не допускали на її територію карети швидкої допомоги і не дозволяли надати медичну допомогу пораненим, що свідчить про умисний характер підриву барака.

Правозахисники ідентифікували осіб ймовірно причетних до подій в Оленівці

Правозахисники також ідентифікували осіб, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів щодо українських військовополонених. Автори повідомлення до МКС оцінили події в Оленівці, як вбивство і катування, що є воєнними злочинами, відповідальність за які передбачена статтями Римського статуту. Вони закликали Офіс прокурора МКС розслідувати ці злочини, "використовуючи всі можливості МКС для забезпечення принципу невідворотності покарання".