З "учебки" на фронт: як з окупації забирають в армію РФ

У Росії розпочалася весняна призовна кампанія. З 10 квітня призовників зі збірних пунктів направляють у частини для подальшого проходження військової служби. У 2025 році на строкову військову службу строком на один рік буде призвано 160 тисяч осіб віком від 18 до 30 років. Незважаючи на те, що в міноборони РФ стверджують, що весняний призов жодним чином не пов'язаний із війною РФ проти України, до лав російських "строковиків" потрапляють і жителі окупованих українських територій - Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Багато призовників звідти, як стверджують правозахисники, за короткий час вирушають на фронт.

Так, згідно з даними української правозахисної організації "Східна Правозахисна група", восени 2024 року на строкову службу в російську армію відправили щонайменше 300 осіб з окупованих територій - з них близько 200 із Запорізької та Херсонської областей і 100 - з Луганської та Донецької. DW поговорила з мешканцями призовного віку з окупованих територій та правозахисниками, про те як Росія чинить тиск і поповнює військовий резерв.

Місцевих мешканців примушують ставати на військовий облік

"Якщо мене насильно мобілізують, я застрелюся", - категорично заявляє мешканець окупованої армією РФ Запорізької області Олексій (ім'я змінено). Йому - 21 рік. Їхати молодий чоловік не хоче, тому що тут залишаються родичі та майно: "Я не можу їх залишити. Фактично це почати жити заново". Хоча у Олексія є російський паспорт, військовий призов його поки не стосується. Але, за його словами, адміністрація, призначена окупаційною владою РФ, з осені минулого року зобов'язала чоловіків ставати на військовий облік. Без російських документів у регіоні практично неможливо влаштуватися на роботу і вступити до ВНЗ, пояснює він.

Олексій стверджує, що особисто не знає випадків примусового відправлення до військкоматів: "Усі місцеві йдуть туди добровільно (до військкоматів. - Ред.) і підписують контракти (з міноборони РФ. - Ред.)". За його словами, на такий крок наважуються проросійськи налаштовані жителі й ті, "кому без різниці". Аналогічну ситуацію описав у розмові з DW 28-річний мешканець окупованого селища в Луганській області. Він поки зберігає українське громадянство і ще не отримав російський паспорт. Однак співрозмовники DW свідчать: місцеві адміністрації, призначені РФ, ускладнюють життя українським громадянам на окупованій території, якщо не мають російського паспорта. Правозахисники додають, що без російського паспорта також неможливо оформити сім-карту місцевого оператора мобільного зв'язку.

Куди відправляють призовників з окупованих територій?

Тих, хто проходить військову службу у військах РФ, спочатку відправляють у навчальні частини на території Росії. Найчастіше - у військові частини Південного військового округу: Ростовську область, Краснодарський край; у Ленінградський і Московський військові округи. А також в анексований РФ Крим. На окупованих після повномасштабного вторгнення територіях України немає військових частин РФ з міркувань безпеки, тому "строковиків" відправляють на територію Росії, пояснює український правозахисник, директор Інституту стратегічних досліджень і безпеки Павло Лисянський.

Після "учебки", каже Лисянський, багатьох "строковиків" направляють на фронт після того, як вони підписують контракт із міноборони РФ. За словами Лисянського, у деяких випадках це відбувається добровільно, але нерідко - під тиском або через відсутність альтернативи. У Ленінградський і Московський округи потрапляє лише мала частина призовників з окупованих територій, зазвичай за допомогою зв'язків і хабарів, каже Лисянський: "Просять, мовляв, зробіть так, щоб син потрапив у хороші війська і не поїхав на війну. Торік в Ленінградський округ так відправили близько 15 осіб". Лисянський припускає, що ціна такої угоди щороку зростає, оскільки від російських військкоматів вимагають виконувати план з мобілізації. "Вони намагаються компенсувати брак "контрактників" за рахунок колишніх "строковиків", - зазначив правозахисник.

Читайте також: Життя в російській окупації: брати чи ні паспорт РФ?

"Строковики" підписують контракти і вирушають на війну

Схожий випадок описали в Telegram-каналі "Мобілізація ДНР Live": місцевого жителя окупованої частини Донецької області відправили в Краснодарський край проходити строкову службу. "Йому сказали, що після закінчення "срочки" він відправиться в зону "СВО", командири сказали, що за нього вже все підписано", - розповів DW автор Telegram-каналу Михайло (ім'я змінено), додавши, що "строковик" планував звернутися до військової прокуратури РФ, але подальша доля цієї людини йому невідома.

При цьому під призов потрапляють не тільки ті, хто отримав російський паспорт і досяг 18-річного віку, а й ті, хто вже проходив військову службу в так званих "ДНР" і "ЛНР" до лютого 2022 року. Михайло навів як приклад військовослужбовців так званих "народних міліцій" (збройні сили самопроголошеної "Донецької народної республіки", що існували з 2014 до 2022 року), яких відправляють на строкову військову службу в РФ. "У "ДНР" дзвонять телефоном хлопцям призовного віку, запрошують до військкомату - необлікованих встати на облік, а облікованих відправитися на "срочку". Наскільки це масово, не можу сказати", - сказав він.

За ухилення від призову до ЗС РФ можуть засудити до двох років в'язниці

Відмовитися від служби в російській армії практично неможливо, каже глава Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. За її даними, Росія почала незаконно призивати чоловіків до армії ще 2015 року - спочатку в анексованому Криму, потім вже на інших окупованих територіях України. Відтоді відбулася 21 призовна кампанія. Керівник групи Ольга Скрипник пояснює: "До повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Криму призивали близько 6000 осіб на рік. Зараз даних немає, але масштаб, імовірно, збільшився".

Підготовка призовників у навчальному центрі, каже правозахисниця, зазвичай займає не більше двох тижнів, зокрема в анексованому Криму, після чого мобілізованих відправляють на територію Росії, а потім - на фронт. За відмову від служби в РФ передбачена кримінальна відповідальність: стаття 328 Кримінального кодексу РФ (ухилення від призову на військову службу) загрожує до двох років позбавлення волі. Тільки в Криму, за даними правозахисників, порушено щонайменше 583 кримінальні справи. Однак, як повідомляє видання "Верстка", за першу половину 2024 року жоден із 427 засуджених за цією статтею не дістав реального строку - троє дістали умовні, іншим призначили штрафи.

Правозахисниця: "Призов на військову службу - воєнний злочин"

Утім, судовий вирок не звільняє від військової служби у ЗС РФ, зазначає Скрипник. Вона наголошує, що призов до армії на окупованих територіях - це воєнний злочин, який порушує міжнародне гуманітарне право. Вона також наполягає на тому, що Росія з 2022 року проводить насильницьку мобілізацію серед українців, які мешкають на окупованих територіях, часто їх використовують як "живий щит". "Ми фіксували випадки, коли мобілізованих без зброї ставили перед регулярною армією. Вони йшли першими в наступ. Це відбувалося масово у 2022 році", - каже вона.

Читайте також: На кордоні з Білоруссю. Як українці виїжджають з окупації

За даними Кримської правозахисної групи, Росія активно використовувала новобранців з анексованого Криму в повномасштабному вторгненні в Україну. За словами Скрипник, із 2022 року в бойових діях загинули щонайменше 1873 військовослужбовці російської армії з кримських частин, 116 кримчан потрапили в полон ЗСУ: "Не всі вони "строковики", більшість із них - "контрактники". Серед них, зазначає правозахисниця, є представники кримських татар: "Людей відвозили насильно, повістки (у рамках мобілізації в Росії. - Ред.) вручали навіть інвалідам".