Йосі: до Іспанії повернули пса загиблого в Україні бійця

Розшуку та повернення з України до Іспанії бельгійської вівчарки на прізвисько Йосі домагалася Єва Альварес, вдова іспанського добровольця Мігеля Кармони. Вона хотіла, щоб у її сина - 10-річного Бельтрана - залишилася пам'ять про батька. З проханням знайти пса жінка звернулася до іспанських дипломатів, військових ЗСУ, колишніх побратимів чоловіка, співробітників гуманітарних організацій та до преси. Вона навіть виявила готовність вирушити в Україну - у зону бойових дій, щоб самостійно пошукати Йосі.

Два місяці пошуків, за якими стежила буквально вся Іспанія, не принесли результатів. Але ось несподівано, завдяки небайдужим людям, сумна історія, що нагадала багатьом фільм Стівена Спілберга "Врятувати рядового Раяна", завершилася щасливо - пес повернувся на батьківщину.

На війну, щоб допомогти українцям

42-річний Мігель, мешканець Астурії (північ Іспанії), вирушив на фронт в Україну в березні 2025 року. Друзям і близьким він сказав, що хоче допомогти правильній справі. В молодості іспанець служив за контрактом в армії, а потім працював будівельником і офіціантом. Незадовго до від'їзду йому подарували цуценя, якого син назвав Йосі - на честь динозаврика, улюбленця іспанських дітей та героя відеоігор.

Мігель взяв із собою Йосі. Свій вчинок він жартома пояснив тим, що не розраховував на спілкування з українцями, оскільки не знав їхньої мови, і тільки собака міг скласти йому компанію. Українське керівництво не заперечувало, і Йосі жив у казармі разом з іспанцем. Щоправда, ані в розвідку, ані на передову пса не брали - він залишався на базі. І так тривало до 10 червня, коли господар загинув на передовій.

Чотирилапий ''солдат і психолог''

Мігель помилявся, вважаючи, що крім собаки, у нього не буде друзів. Їх виявилося чимало. Найближчим для нього став колумбієць, теж доброволець, на ім'я Данило. Їх зближувало і бажання допомогти українцям, і любов до тварин. Тому коли іспанець вирушав на фронт, за Йосі доглядав колумбієць. Як і Мігель, він балував пса і навіть дозволяв йому спати на своєму ліжку.

Данило згадує, що Мігель якийсь час намагався дресирувати свого підопічного, хотів зробити з нього собаку-охоронця або санітара: змушував перетягувати важкі предмети. Але Йосі навчанню не піддавався. Зате він був ''дуже товариським і ласкавим: зрештою, став загальним улюбленцем і навіть психологом, оскільки позитивно впливав на всіх нас'', згадує Данило в телефонному інтерв'ю мадридській газеті Mundo.

Пошуки та повернення зниклого Йосі

Колумбієць також розповів, що він був важко поранений і досі залишається в госпіталі. Собака зник, а потім нібито опинився в українців у Слов'янську. Не додавав оптимізму родині Мігеля і лист американки Леслі Вілсон, яка перебувала в Україні з гуманітарною місією. У листі літня жінка повідомила, що українські військові перетворили Йосі на "злого службового пса і що повертати його до Іспанії не варто, оскільки він може становити небезпеку для оточення''.

Однак таке попередження не зупинило іспанську вдову. Єва не втрачала надії знайти пса і в розпачі навіть звернулася до нього в соціальних мережах: ''Дорогий Йосі, обіцяю, що не заспокоюся, поки не побачу тебе разом з нами, поки ти знову не зробиш щасливим мого сина!''

Цей лист прочитав іспанський консул в Україні, як розповіли DW телефоном, за відсутності самої господині, близькі родичі Єви. Розчулений дипломат доклав чимало зусиль, щоб знайти пса. Він зв'язався з українськими військовими, і вони доставили живого та здорового Йосі до Києва. Тут його прихистили волонтери і через деякий час відправили попутною машиною - з двома українками - до Іспанії.

Кореспондент DW поцікавився, чи не змінився характер собаки, як писала Леслі Вілсон. Відповіддю стало категоричне "ні". Він лишився таким же "добрим і ласкавим": одразу ж після прибуття впізнав Бельтрана, почав весело гавкати, виляти хвостом і стрибати навколо хлопчика, а потім, вставши на задні лапи, облизав йому обличчя. Радості дитини не було меж.