Визнання палестинської держави: німецька дилема
8 серпня 2025 р.
З Близького Сходу надалі надходять жахливі кадри. Минулих вихідних в інтернеті з'явилися відео терористичних груп ХАМАС та "Ісламський джихад", на яких видно повністю зморених голодом заручників у Секторі Гази. Їх викрали радикальні ісламісти та їхні прихильники під час нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, жертвами якого стали понад 1200 ізраїльтян. Головним організатором нападу був ХАМАС, який ЄС, США, Німеччина та інші визнають терористичною організацією.
Тим часом Рада безпеки Ізраїлю у ніч на п'ятницю, 8 серпня, ухвалила рішення встановити контроль над містом Газа. А прем'єр-міністр країни Біньямін Нетаньяху в інтерв'ю американському телеканалу Fox News сказав, що армія має контролювати увесь Сектор Гази, але довгострокова окупація території не є його метою. Натомість, за словами глави ізраїльського уряду, що перебуває під прицілом критиків не лише за кордоном, але й в самому Ізраїлі, управляти Сектором Гази у майбутньому має цивільна адміністрація, яка, втім, не має перебувати ані під контролем ХАМАС, ані Палестинської автономії.
Одна з головних цілей військової операції Ізраїлю - звільнити решту заручників, які досі утримуються ХАМАСом, живими чи мертвими. Водночас, поки триває війна, цивільні палестинці у Секторі Гази надалі голодують і помирають.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) різко відреагував на оприлюднені кадри ізраїльських заручників. "ХАМАС знущається над заручниками, тероризує Ізраїль та використовує власне населення в Секторі Гази як живий щит", - сказав він в інтерв'ю таблоїду Bild.
Президент Франції Еммануель Макрон, коментуючи оприлюднені кадри заручників, звинуватив ХАМАС у "безмежній нелюдяності". У своєму дописів в соцмережі X він наголосив, що невідкладне звільнення усіх заручників, яких досі утримують у Секторі Гази, є "абсолютним пріоритетом" для його уряду. Мерц у коментарі Bild наголосив, що ХАМАС "не повинна відігравати роль у майбутньому Гази". Схожу позицію висловив і Макрон.
Німеччина та Франція не єдині в оцінці палестинського питання
У питанні визнання палестинської держави Франція та Німеччина, втім, дотримуються різного курсу. Макрон нещодавно оголосив, що планує визнати палестинську державу під час наступної сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні. Ізраїль одразу ж засудив такі плани. Прем'єр Нетаньяху заявив, що це лише заохочує тероризм.
Однак багато хто вважає інакше, в тому числі й на Заході. Великобританія та Канада хочуть також приєднатися до Франції, тобто одразу три впливові країни Великої сімки хочуть визнати державу Палестина. Оголосили такі плани й інші країни ЄС. Німецький уряд поки що не планує такого кроку, а вважає, натомість, визнання палестинської держави доцільним лише як результат переговорів.
Чи є Палестина державою?
Для визнання території державою вона повинна відповідати трьом критеріям, пояснює у розмові з DW фахівець із міжнародного права Аарон Дюмон (Aaron Dumont) з Інституту забезпечення миру та міжнародного гуманітарного права Університету Бохума.
По-перше, має бути чітко окреслена територія держави, по-друге, в неї повинен бути народ, а також уряд, який здійснює державну владу. "Два з трьох критеріїв, у будь-якому разі, виконані. Складною є ситуація з державною владою. Тут можна сказати, що у держави Палестина її немає, тож немає й держави", - каже експерт.
Серед правників-міжнародників питання визнання держави є спірним. Експертка з питань Близького Сходу у фонді "Наука і політика" (SWP) Мюріель Ассебурґ (Muriel Asseburg) в розмові з DW зазначає, що можливе визнання Палестини іншими державами матиме незначний вплив на практичне життя людей в регіоні. Вже зараз деякі держави мають прямі дипломатичні відносини з Палестиною в особі адміністрації Палестинської автономії.
Під її управлінням - Західний берег ріки Йордан та Східний Єрусалим. Голова Палестинської автономії Махмуд Аббас іще 2013 року заявив, що в майбутньому використовуватиме термін "держава Палестина". Сприйняття 89-річного політика неоднозначне, зокрема, і серед палестинців. Останні вибори серед палестинців проходили майже 20 років тому. Уряд руху ФАТХ, чиїм лідером є Аббас, визнає державу Ізраїль.
Натомість у Секторі Гази править радикально-ісламістська ХАМАС, що сіє страх і терор та не визнає державу Ізраїль. Більшість країн, які вже визнають палестинську державу, вважають переговори з ХАМАС неприйнятними.
Кордони палестинських територій - предмет суперечки
Непростим є визнання Палестини й через те, що кордони між Ізраїлем та палестинськими територіями є предметом суперечки, так само як і статус Східного Єрусалиму. Ізраїль окупував і де-факто контролює велику частину території, яка де-юре перебуває під управлінням Палестинської автономії. Міжнародний кримінальних суд у нещодавньому висновку визнав окупацію палестинських територій - Західного берегу ріки Йордан, Східного Єрусалиму та Сектора Гази - протизаконною.
Політологиня Ассебурґ каже в розмові з DW: "Визнання держави Палестина стало б сигналом, мовляв: "Ми не лише абстрактно вимагаємо, аби рішенням стало існування двох держав, але хочемо зробити внесок у те, аби поруч із Ізраїлем існувала палестинська держава. Та для цього тоді повинні бути вжиті заходи, аби покласти край ізраїльській окупації".
149 із загалом 193 країн-членів ООН уже зараз визнають Палестину суверенною державою. Фахівець із міжнародного права Дюмон констатує: "Не можна сказати, мовляв, має бути стільки й стільки держав у світі, які визнали Палестину, і тоді це держава".
Тим не менш, повноправне членство Палестини в ООН поки що залишається малоймовірним, каже експертка з Близького Сходу Ассебурґ. "Повноправного членства Палестини в ООН найближчим часом не буде, адже для цього необхідне рішення Ради безпеки ООН. А для цього потрібна також згода США. Але її очікувати не варто", - пояснює вона.
З 2012 року Палестина має статус спостерігача в Генеральній асамблеї ООН. "Відтоді як Палестина має статус спостерігача в ООН, вона змогла стати членом багатьох інших міжнародних організацій, зокрема Міжнародного кримінального суду", - каже Ассебурґ. Статус спостерігача вважається кроком до повноправного членства в ООН.
Німецька відповідальність щодо Ізраїлю
На адресу уряду Німеччини останнім часом дедалі гучніше звучать вимоги зайняти більш критичну позицію щодо Ізраїлю. Після повідомлень про плани ізраїльського прем'єра Нетаньяху взяти під контроль увесь Сектор Гази речниця німецької опозиційної Лівої партії Леа Райснер (Lea Reisner) заявила: "Потрібен політичний тиск, зокрема і щодо союзників". Нинішню позицію уряду на чолі з Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz) Райснер називає "оголошенням банкрутства німецької зовнішньої політики".
Час від часу на адресу Берліна лунають заклики визнати палестинську державу. Утім, від цього Німеччина поки що дуже далека. Серед аргументів уряду: особлива відповідальність Німеччини щодо Ізраїлю через Голокост - вбивство мільйонів євреїв у часи націонал-соціалізму. Звідси витікає добровільно оголошений багатьма німецькими урядами принцип національної політики - готовність боротися за безпеку Ізраїлю.
Канцлер Фрідріх Мерц останніми днями почав більш гостро висловлюватися щодо Ізраїлю, зокрема, вимагаючи тривалого припинення вогню в Секторі Гази та більшої гуманітарної допомоги від Ізраїлю для тамтешнього місцевого населення. Утім, водночас він не хоче зайвий раз злити Ізраїль - свого близького партнера.
За словами Мерца, визнання Палестини може бути лише одним із останніх кроків у досягненні рішення про створення двох держав між Ізраїлем і палестинцями. Тож на даний час визнання палестинської держави, на думку німецького канцлера, не є "правильним кроком".