Виробники дронів з України допоможуть переозброїти Європу?
15 липня 2025 р.
Україна - партнер, випробувальний полігон, замовник чи, можливо, навіть конкурент у галузі безпілотних технологій? Поки Київ розробляє нові правила, що дозволяють експортувати дрони, українські компанії з'ясовують, яку роль вони відіграватимуть у переозброєнні Європи.
Технології виготовлення БПЛА швидко змінюються. В Україні вони представлені сотнями різних компаній і десятками моделей, низка з яких здаються простими, але мають значний досвід застосування на фронті. Європейські конкуренти тим часом отримують добре фінансування і дедалі частіше виводять на поле бою свої власні розробки.
Ярослав Ажнюк, засновник і гендиректор компанії з виробництва дронів The Fourth Law, каже, що українські дрони можуть виглядати менш технологічними "з точки зору їхньої конструкції". Але що стосується виробництва і екосистеми, то "насправді є дуже хороші аргументи на користь того, щоб українські компанії надавали ці можливості як сервіс нашим європейським партнерам", зазначив він в інтерв'ю DW.
Унікальний бойовий досвід українських БПЛА
Гнучкість визначила успіхи України у використанні безпілотників у війні з Росією. Виробники вдалися до комерційно доступних компонентів, часто поєднуючи імпортні БПЛА або їхні частини з простими бортовими комп'ютерами, програмами з відкритим вихідним кодом і навіть надрукованими на 3D-принтері деталями.
Використання так званих FPV-безпілотників дало змогу операторам створити цілий клас смертоносних дронів-"камікадзе" і за допомогою мінігарнітури спрямовувати начинені вибухівкою пристрої в набагато цінніші цілі, наприклад, танки.
Читайте також: Дронова ППО: чи можуть дрони-перехоплювачі зупинити "шахеди"?
Інші типи БПЛА можуть скидати вибухівку або міни, а деякі забезпечують традиційне спостереження. Так звані дрони далекого радіусу дії, які опинилися останніми місяцями в центрі уваги, здійснюють польоти вглиб російської території.
В українських компаніях кажуть, що зараз вони імпортують дедалі менше деталей для безпілотників, водночас дедалі частіше створюють свої власні компоненти і вдосконалюють технології, наприклад, телеметрію театру воєнних дій. Вони також збирають масив цінних даних про ситуацію на полі бою, наприклад, про російські контрдії.
Низка компаній, таких як The Fourth Law, стверджують, що перебувають на передовій розробок у цій галузі. Однак у той час як виробничі потужності України у сфері БПЛА зростали, її бюджет не встигав за ними. У червні президент Володимир Зеленський заявив, що Київ може дозволити собі фінансувати тільки 60 відсотків оборонної продукції, яку здатний виробляти.
Українським виробникам БПЛА потрібен ринок
Тим часом конкуренти, такі як німецький виробник Helsing, що створює дрони зі штучним інтелектом (ШІ), залучили значні міжнародні інвестиції. Компанія може виробляти свої безпілотники за межами України і при цьому розміщувати їх для використання на території країни.
Читайте також: Із кухні на фронт. Як українці вдома складають FPV-дрони для ЗСУ
Промислові групи вже багато років попереджають, що сектор виробництва БПЛА в Україні впиратиметься в стіну, якщо триматиметься в межах країни. У розмові з DW Катерина Михалко, гендиректорка Tech Force in UA, конгломерату, що об'єднує понад 70 оборонних підприємств, пов'язаних із високими технологіями, наголосила на тому, що система має бути збалансованою.
"Якщо компанія може виробляти більше, ніж може купити держава, у неї має бути можливість працювати на міжнародному ринку", - переконана Михалко. З точки зору промисловості, дозвіл експортувати продукцію приваблює нові інвестиції і робить можливим створення спільних підприємств із закордонними фірмами.
"Якщо ми обмежимо експорт і передачу технологій, то через три-п'ять років виявимо, що всі новітні рішення, вся інтелектуальна власність на останнi розробки буде належати іноземним компаніям", - попередив у розмові з DW Артем В'юнник, співзасновник і гендиректор компанії Athlon Avia, що випускає безпілотники.
Наразі Athlon Avia виробляє розвідувальний дрон Furia. І працює над новим безпілотним літальним апаратом Silent Thunder, який, за словами В'юнника, може виготовлятися за межами України, щоб захистити виробництво від російських ударів. Перспектива випуску дронів за межами України, що спрощується завдяки створенню спільних підприємств, приваблива і для інших місцевих компаній.
Олександр Яковенко, засновник компанії TAF Drones, яка випускає FPV-дрони, зізнається, що перше, що він робить вранці, - дивиться у телефоні, щоб дізнатися, "чи не було ракетних атак на мої об'єкти в Україні". "Тому що через них я можу зазнати великих збитків і не виконати державні контракти, а це велика проблема", - ділиться він в інтерв'ю DW.
Чого хоче від України Європа?
Київ постійно відхиляє заявки на експорт від своїх оборонних компаній, вважаючи за краще зосередитися на відправленні їхніх виробів на фронт. Але потреба в більш важких озброєннях, включно з ракетами більшої дальності, також, схоже, тяжіє над урядом, вважають експерти. Європейські країни відмовилися напряму постачати таку зброю Києву, однак експортні мита для українських виробників могли б стати джерелом фінансування для створення власних аналогів жаданих західних озброєнь.
"Це досить тривалі та ресурсомісткі процеси розробки, - пояснює Меланія Парзонка, яка вивчала це питання для британського аналітичного центру Chatham House. - І для цього потрібні кошти".
Читайте також:
Війна санкцій: як українські виробники дронів відреагували на перепони Китаю
Заява Зеленського минулого місяця про те, що Україна послабить правила, які регулюють експорт у сфері БПЛА, викликала схвальні відгуки, а також питання щодо виконання цього рішення. Український парламент досі ще працює над відповідним законодавством. А компанії губляться в здогадах, експорт яких технологій влада може обмежити, а також які квоти будуть застосовуватися.
Ще одне питання: що саме хочуть європейські військові та оборонні компанії від українських виробників і розробників дронів. Оскільки війна ще триває, а технології стрімко змінюються, компанії з України кажуть, що навряд чи хтось із них негайно почне здійснювати постачання безпілотників військовим з інших країн. Натомість вони могли б створювати спільні підприємства, щоб спочатку випускати свою продукцію для України, а потім - для інших держав. ЄС уже виділив 150 мільярдів євро у формі кредитів на партнерські проєкти в оборонній галузі за участю України та європейських країн.
Перспективна співпраця
Засновник компанії TAF Drones Яковенко розповідає, що зараз отримує запити від фірм із Великобританії, Данії та Нової Зеландії. Одним із варіантів, на його погляд, може бути той, що запропонований Великобританією. Її уряд оголосив, що українські виробники БПЛА надаватимуть дані про те, що відбувається з дронами на полі бою, британським виробникам, які потім відправлятимуть на фронт уже свої безпілотники.
Така угода підтримує як Україну, так і "британські робочі місця", повідомляється в пресрелізі уряду в Лондоні. За словами виробників безпілотників, таке партнерство враховує дві реальності: європейські країни змушені підтримувати власну оборонну промисловість, а Україна не є безпечним місцем для виробництва.
Але таке партнерство може і не створити того рівня кооперації, якого бажають деякі українські виробники безпілотників. "Я думаю, що об'єднання нашого досвіду, нашого розуміння тактики і тенденцій на полі бою зі зв'язками іноземних компаній, які мають доволі зрілі технології та рішення, може становити для обох сторін певну цінність", - заявив гендиректор Athlon Avia Артем В'юнник.
Очевидно, що Україна стала своєрідним координаційним центром для всіх європейських виробників дронів, тож "немає таких компаній, продукція яких не проходила б бойових випробувань в Україні", констатує в розмові з DW Меланія Парзонка з Chatham House. Українські виробники БПЛА стверджують, що саме їхні компанії обов'язково матимуть найбільший досвід і знання щодо застосування виробів у бойовій обстановці.
Своєю чергою, Ярослав Ажнюк каже, що саме тому він з оптимізмом дивиться на майбутнє галузі. Компанії почнуть зростати, коли у них буде здатність експортувати свою продукцію, з'являться лідери, які зможуть скористатися своїми вузькими знаннями. Ажнюк вважає, що з часом українські компанії зможуть пропонувати послуги з використання БПЛА як комплексну платформу для європейських країн, займаючись не тільки виробництвом, а й навчанням, оновленням програмного забезпечення та обладнання.
"Унікальність ситуації в Україні та стратегічна перевага, яку вона має зараз у світі, полягає в тому, що ми перебуваємо в стані війни з Росією вже 11 років", - вважає Ажнюк. Тому, за його висловом, будь-якій європейській країні буде складно "надавати такі послуги на рівні, який можна порівняти з тим, що можуть дати українські компанії".