Чи доведеться українським біженцям у ФРН повертати виплати?
10 липня 2025 р.
Українцям, які звернулись у Німеччині за отриманням тимчасового захисту від війни після 1-го квітня 2025 року, платитимуть менше, ніж тим, хто прибув раніше. Про це ще навесні оголосили партії новоствореної урядової коаліції у Німеччині - Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), а також Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Замість 563 євро на людину, як і безробітним німцям, новоприбулим українцям платитимуть 441 євро, що є прожитковим мінімумом у Німеччині для прохачів притулку з усього світу. Утім, для втілення цих планів треба ухвалити зміни до цілої низки законів про соціальний захист і статус біженців, а також численних підзаконних актів, які ще треба узгодити на різних рівнях - від федерального до земельного і комунального.
Коли зменшаться виплати новоприбулим українцям?
Коли набудуть чинності відповідні зміни, у Федеральному міністерстві праці і соціальних питань Німеччини не прогнозують. "Міністерство веде підготовку до законодавчого процесу. Мета - якнайшвидше схвалити зміни на засіданні Кабінету міністрів", - відповіли у відомстві на запит DW. Оскільки проєкти відповідних змін до законів ще навіть не надходили на розгляд Бундестагу, законодавчий процес, імовірно, триватиме ще не один місяць. Речник міністерства нагадав, що уряд не відмовляється від планів розділити українських біженців на дві групи. Ті, хто був у Німеччині до 1 квітня 2025 року, отримуватимуть повний соціальний захист, а ті, хто прибув після - меншу суму, яку отримують і біженці з інших країн.
"Міністерство праці і соціальних питань намагається знайти законодавче рішення, яке матиме мінімальне адміністративне навантаження на відомства соціального захисту", - запевнили у федеральному міністерстві. Утім, такі заяви поки не надто заспокоїли місцеві громади, які занепокоєні тим, що бюрократичний і фінансовий тягар федеральний уряд перекладе саме на їхні плечі. Річ у тім, що соціальні виплати для безробітних, які отримували українські біженці, покриваються з цілої низки фондів, зокрема за рахунок дотації з федерального бюджету. Натомість утримання біженців за звичайною процедурою, на яку переводять новоприбулих українців, лягає на плечі місцевих бюджетів.
Громади бояться судових позовів
Але ще більше місцеві громади в Німеччині побоюються бюрократичного хаосу. "Реалізація "заднім числом" потребує значних процедурних змін і доопрацювань у взаємодії "Джобцентрів" (відомств із питань працевлаштування, які підпорядковуються Федеральній агенції з питань працевлаштування) і відділів соціального захисту при місцевих громадах, що різко збільшить адміністративне навантаження", - зазначили у відповідь на запит DW в Німецькому союзі міст і громад. Крім виплат і оформлення документів, на місцеві громади також буде покладено відповідальність за розміщення біженців у притулках і соціальних помешканнях, тоді як раніше українці мали можливість орендувати житло на свій розсуд, якщо вдавалося знайти вільні квартири, які за ціною вкладаються у соціальний бюджет. Ще один тягар на плечі громад - медичне забезпечення. Адже, як підтвердили DW у Федеральному міністерстві праці і соціальної політики, новоприбулі українські біженці втратять медичне страхування, яке українцям дотепер надавали нарівні з німцями.
Однак чи не найбільше побоювання громад - скарги і позови від незадоволених втратою виплат українських біженців. "За певних обставин можна поставити під сумнів, чи відповідає зміна статусу "заднім числом" засадам правової держави", - констатують у Німецькому союзі міст і громад. У об'єднанні застерігають, що зміни статусу з прив'язкою до 1 квітня 2025 року можуть ускладнити і затягнути бюрократичні процедури, і не виключають, що за певних обставин "доведеться вимагати повернення вже отриманих виплат".
Читайте також:МЗС запустило "цифровий нотаріат" для українців за кордоном
Юрист: Повертати отримані виплати, скоріше за все, не доведеться
Натомість експерт з питань соціального захисту юридичної компанії Plagemann Rechtsanwälte Томас Франц (Thomas Franz) у розмові з DW заспокоїв: повертати "зайві" виплати, отримані після 1 квітня, українським біженцям, скоріше за все, не доведеться. "Тим, хто отримав від органів соціального захисту або "Джобцентру" рішення про надання виплат (Bewilligungsbescheid), повертати нічого не доведеться", - зазначає адвокат, посилаючись на практику судових рішень у подібних випадках. Рішення про призначення соціальних виплат ухвалюються, як правило, на рік і лише у виняткових випадках - на пів року. Тобто ті, кому вже призначили виплати на рік, можуть розраховувати на них, каже юрист. У юридичній практиці цей принцип описується як Vertrauensschutz - державні органи не мають права підривати довіру громадян до влади, скасовуючи вже затверджені соціальні гарантії.
Водночас Франц визнає, що через "підвішену" ситуацію в очікуванні законодавчих змін відомства можуть у деяких випадках зволікати з ухваленням рішень про виплати. Але позиватися проти компетентних органів через затягування рішення фактично можна не раніше, ніж через пів року з моменту подання заявки на отримання виплат, уточнює адвокат.
З житлом може бути багато проблем
Найбільший потенціал юридичних суперечок адвокат вбачає у питаннях, пов'язаних з орендою житла. Це стосуватиметься біженців з України, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року й орендували житло до моменту ухвалення законодавчих змін, якими, як очікується, буде обмежено право українських біженців самостійно обирати місце проживання і скорочено дотацію на житло. "Залежно від того, що саме буде прописано у законі, через три місяці, коли спливуть стандартні терміни розірвання договору оренди, може постати питання, що людей виселятимуть на вулицю або у притулок для біженців. Але коли йдеться про сім'ї з дітьми, то таке виселення суперечило би принципу захисту добробуту дитини", - пояснює адвокат.
За словами Томаса Франца, щоб уникнути позовів і суперечок, законодавцям варто подумати про перехідні періоди при переведенні біженців на нові умови соціального захисту. Як правило, у законодавстві з питань соціального захисту такий перехідний період становить пів року. Тобто навіть у разі скасування дотацій на оренду житла, за таким принципом, соціальна служба має продовжити платити за нього ще пів року.
Що думають у Бундестазі і федеральних землях Німеччини
Фракції правлячої коаліції у Бундестазі - ХДС/ХСС і СДПН - відмовилися коментувати питання зміни статусу українських біженців. Натомість опозиційна фракція Зелених критикує скорочення соціальних гарантій для українських біженців. Як зазначив у розмові з DW депутат від цієї фракції Тімон Дзеніус (Timon Dzenius), скасування доступу частини українських біженців до безкоштовних мовних курсів і заходів з підвищення професійної кваліфікації негативно вплине на інтеграцію цих людей у німецьке суспільство. Критикує політик і скасування доступу до страхової медицини, а також додаткове навантаження на громади. Крім того, украй негативно політик оцінює зміну українцями статусу "заднім числом", тобто з 1 квітня 2025 року. "Це лише створить хаос, спричинить бюрократію і спантеличить людей - як біженців, так і співробітників служб, які ними опікуються", - застерігає депутат.
Тим часом до дискусії з цього питання долучилися й уряди федеральних земель, з якими федеральний уряд розпочав консультації щодо законодавчих змін. Публічно критику зміни правил для українців "заднім числом" наприкінці червня висловило міністерство з питань соціальної політики землі Саксонія-Ангальт. "Якщо й закривати новоприбулим доступ до "бюрґерґельд" (вищі, ніж у біженців, соціальні виплати для безробітних - 563 на людину. - Ред.)", то це має неодмінно відбутися лише після того, як наберуть чинності зміни до закону і в жодному разі не заднім числом", - наводить слова земельного відомства телерадіокомпанія MDR.
У профільному відомстві федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, де проживає найбільше біженців з України, це питання залишили без коментаря. Натомість у міністерстві з питань соціальної політики Баварії, яка нині головує в конференції земель, ідею зменшення виплат "заднім числом" підтримують. "Анонсована у коаліційній угоді федеральної урядової коаліції дата відліку - 1 квітня - є слушним кроком, оскільки таким чином гарантується, що не буде стимулу встигнути приїхати до Німеччини якнайшвидше, до того, як наберуть чинності законодавчі зміни", - заявили у пресслужбі земельного відомства, відповідаючи на запит DW.
Читайте також: Українські біженці в ЄС: що прийде на заміну тимчасовому захисту?