Військовий удар США по Ірану: що стоїть на кону?

Чому удар США по Ірану відбувся саме зараз?

Через тиждень після початку нападу на Іран Ізраїль уже досяг багато своїх цілей: було вбито провідних іранських військовослужбовців та вчених-ядерників, пошкоджено ракетні бази та ядерні об'єкти. Однак підземний об'єкт зі збагачення урану у Фордо залишився недосяжним для ізраїльських військово-повітряних сил.

"Вочевидь Трамп припускав, що Ізраїль самотужки не зможе значно послабити іранську ядерну програму", - зазначив у інтерв'ю DW експерт з питань безпеки на Близькому Сході Джорджо Каф'єро. Саме тому, на його думку, США втрутилися у конфлікт.

Однак те, коли саме США завдали удару, стало несподіванкою для багатьох експертів. Напередодні Трамп оголосив, що хоче взяти два тижні на роздуми.

Водночас оглядачі почали висловлювати сумніви в обґрунтуванні нападу з боку Ізраїлю. "Атаки на ядерну програму Ірану ґрунтуються на дезінформації", - заявив DW Фаваз Гергес, професор близькосхідної політики та міжнародних відносин Лондонської школи економіки. За його словами, американські спецслужби дійшли висновку, що Іран не робить активних спроб створити ядерну бомбу і віддалений від такої можливості щонайменше на три роки.

Читайте також: Фордо - що приховує найсекретніший ядерний об'єкт Ірану?

Якою буде військова відповідь Ірану на удар США?

Після удару США Тегеран швидко відреагував новими ракетними атаками на Ізраїль - що є ознакою того, під яким сильним тиском перебуває Тегеран, аби діяти швидко і рішуче. Не лише для стримування, але й для того, аби продемонструвати силу.

Можливими реакціями Тегерану можуть бути також цілеспрямовані атаки на американські військові бази, напади на торговельні судна або навіть блокада Ормузької протоки- одного з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою. Це мало б значні економічні наслідки, однак не лише для Заходу. "Це перерізало б Китаю можливість імпорту нафти з регіону. (...) Це стало б сильним ударом по китайській економіці, можливо, навіть сильнішим, ніж по західних економіках", - вважає експерт з питань Ірану Камран Матін з Університету Сассексу. А Китай поряд з Росією є одним з найважливіших стратегічних партнерів Ірану.

Тож основне питання зараз: чи зможе Іран завдати значного удару у відповідь - не спровокувавши при цьому ще сильнішої реакції Вашингтона? Адже президент США Дональд Трамп вже недвозначно дав зрозуміти, що будь-який акт відплати викличе відповідь, яку буде завдано "переважаючою силою". Тож ризик подальшої ескалації залишається високим. При цьому багато чого все ще залишається незрозумілим. Аятола Алі Хаменеї, духовний лідер і керівник Ірану, за повідомленнями, перебуває в бункері, відрізаному від електронного зв'язку. Без його голосу жодне рішення ухвалено не буде. І поки він мовчить, залишається відкритим, як насправді відреагує Іран.

Як на удар США реагує населення Ірану?

Багато людей в Ірані шоковані ударами США. Після ізраїльських атак багато хто в Ірані налаштувався на нову реальність: тривалі вибухи, порожні вулиці, магазини, які подекуди залишаються зачиненими. Нині ж до цього долучилися ще й удари з боку США. Серед населення Ірану росте невпевненість: де безпечно перебувати? Скільки все це триватиме? І до чого призведе? Водночас у багатьох в Ірані напад на країну викликає змішані почуття - особливо з огляду на реакцію органів сил безпеки на протести минулих років.

"Можна собі уявити, що багато іранців, якщо не переважна більшість, особливо не люблять і навіть ненавидять Ісламську Республіку", - вважає Камран Матін. Тому вони раді, що Ізраїль ліквідував важливих командирів армії і Корпусу вартових ісламської революції. Та водночас у суспільстві росте страх перед тим, що може статися, якщо Ісламська Республіка продовжить своє існування.

Адже на даний момент тривають не лише атаки на Іран, а й напади Ісламської Республіки на іранське населення. Влада Ірану цілеспрямовано бореться з меншинами і критиками режиму - наприклад, з критичним до режиму репером Тоомаджем Салехі, якого вчергове заарештували. Багато хто у країні також стурбований долею політичних в'язнів. Адже щоразу, коли режим піддається тиску ззовні, він починає діяти всередині країни, намагаючись змусити замовкнути голоси незгодних.

Який вплив на близькосхідний регіон мають атаки США на Іран?

"Я думаю, що, крім Ізраїлю, у регіоні навряд чи знайдеться країна, яка би зраділа цій атаці", - зазначає експерт з питань безпеки на Близькому Сході Джорджо Каф'єро. Він додає, що в першу чергу країни-члени Ради співробітництва арабських держав Перської затоки стурбовані даною ескалацією і хочуть для регіону одного - стабільності. Упродовж останніх років багато з них намагалися покращити свої дипломатичні відносини з Тегераном - також для того, щоб не ставити під загрозу свої економічні інтереси. Саудівська Аравія, наприклад, вже висловила "велике занепокоєння" розвитком ситуації.

Утім, багато країн Перської затоки мають змішані почуття щодо нинішньої ситуації, вважає Фаваз Гергес: "Вони дуже бояться ескалації. З іншого боку, я не думаю, що вони лишаються незадоволеними, спостерігаючи за тим, як Іран день за днем зазнає бомбардувань з боку Ізраїлю, а тепер ще й з боку США". Водночас такі країни, як Катар, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, вбачають у США гаранта безпеки. "Якщо протистояння між Вашингтоном і Тегераном надалі загострюватиметься, збільшуватиметься і тиск на ці країни, аби вони підтримали одну зі сторін", - пояснив експерт.

Читайте також: Йорданія та Саудівська Аравія допомагають Ізраїлю захищатися від Ірану?

Чи є ще шанс вирішити конфлікт дипломатичним шляхом?

Президент США Дональд Трамп говорить про "шанс на мир", однак відповідальні особи в Тегерані вважають інакше. "Ми якраз проводили переговори з США, коли Ізраїль напав на нас, - заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. - Який висновок ви би зробили з цього?" Цього тижня, за словами урядовця, його країна вела переговори з європейцями, коли на неї напали США. "Я не думаю, що зараз існує надія на дипломатію, - зазначає Фаваз Гергес. - Навіть якщо уряд у Тегерані захоче вести переговори, як він може довіряти Дональду Трампу, коли той неодноразово вводив його в оману?"

До того ж Ізраїль недвозначно дав зрозуміти, що він прийме лише один результат переговорів: повне знищення іранських ядерних об'єктів - сценарій, який навряд чи буде прийнятним для Тегерана. Однак, якщо дипломатичне рішення буде єдиним способом для Ісламської Республіки зберегти владу, то зміна курсу цілком може відбутися. Адже збереження влади завжди було головним пріоритетом мулл.

Однак ще до атак США на іранські ядерні об'єкти Іран виключив можливість дипломатії у будь-якій формі доти, доки триватимуть атаки на країну. А вони продовжуються. Тож питання полягає в тому, чи буде Ізраїль готовий зупинити свій наступ на Іран - у тому числі за умови, що Ісламська Республіка залишить за собою останнє слово у військовому сенсі?

Зрештою, це залежить від того, яку мету насправді переслідує Ізраїль - "лише" знищення іранської ядерної програми чи зміну режиму в Тегерані? Останнє було б ризикованою метою. Тому що одне можна сказати напевно: Іран нині піддається бомбардуванням двох дуже потужних держав. Щонайменше одна з них, США, сама є ядерною державою. Хто б не очолив Іран в майбутньому, він задумається про те, як запобігти атакам. А це може означати, що бажання мати власну ядерну зброю для стримування лише зростатиме.

Читайте також: Зміна режиму в Ірані? Чому така перспектива може бути небезпечною