Як українські виробники дронів реагують на перепони Китаю

Між Китаєм і країнами Заходу набирає обертів війна санкцій, у фокусі якої дедалі частіше опиняються виробники компонентів для безпілотних систем. США і країни ЄС наприкінці 2024 року вперше внесли до санкційних списків китайські компанії, які постачали до Росії двигуни для дронів. Щоби убезпечити себе від санкцій Заходу через звинувачення у підтримці однієї зі сторін війни Росії проти України, Пекін ще восени посилив контроль за експортом низки ключових компонентів для безпілотників. Йдеться, зокрема, про двигуни, польотні контролери та інші складові. Агенція Bloomberg з посиланням на свої джерела в експертних колах і серед виробників у грудні повідомила, що Китай готується 2025 року надалі посилювати експортні обмеження.

Як реагують українські виробники дронів?

Як свідчить аналіз даних пошукового сервісу митних декларацій ImportGenius, українські виробники дронів швидко знайшли вихід із ситуації. Компоненти, на які запровадив обмеження Китай, без проблем продовжують ввозитися в Україну через посередництво компаній з Польщі, Словаччини, Чехії та інших країн ЄС. "Ланцюжок поставок затягується у часі на лічені дні, максимум на тиждень", - констатував у розмові з DW Олексій Бабенко, засновник компаній Vyriy Drones - одного з найбільших постачальників дронів для Збройних сил України.

Бабенко зазначає, що, зокрема, китайські двигуни для безпілотників подорожчали протягом останніх місяців лише на 3-5 відсотків. При цьому це подорожчання, за його словами, перебуває в межах звичайних коливань цін на ринку. "На практиці обмеження Китаю призводять лише до того, що в Україні приблизно на місяць дещо зростають ціни на компоненти. Але не через самі обмеження, а через спекуляції, спричинені оголошенням обмежень", - каже Олексій Бабенко. 

Сумнівається у дієвості китайських обмежень і Олена Білоусова з Київської школи економіки. Експертка досліджує розвиток українського ринку безпілотників. "Обходити китайські обмеження легше, ніж західні. Бо Захід хоч якось намагається контролювати дотримання санкцій. А Китай, схоже, запроваджує обмеження радше для того, щоб формально підкреслити свою нейтральність у війні", - зазначила аналітикиня з огляду на простоту, з якою здійснюються поставки через посередників.

Стимул для локалізації

Тим не менше, українські виробники дронів намагаються зменшувати залежність від Китаю, яка на початку війни з Росією сягала майже 100 відсотків. "Нам треба бути незалежними від Китаю. Путін їздить туди в гості. Зрозуміло, якщо колись Пекіну доведеться обирати між Росією і Україною, вибір буде очевидно не на нашу користь", - зазначає Олексій Бабенко. За його словами, у серійних безпілотниках від Vyriy Drones нині вже 70-80 відсотків українських комплектуючих. Зокрема, локалізовано виробництво льотного контролера, регулятора обертів, системи зв'язку і керування (РЛС), рами, пропелерів і антен, перелічує виробник. "Поки не локалізували двигунів, але вже замовляємо першу партію двигунів від українського виробника на кілька тисяч дронів, так само у березні плануємо отримати перші поставки українських відеопередавачів та відеокамер, зокрема тепловізійних", - розповідає Бабенко.

Йдеться про виробництво в Україні ключових компонентів з більш дрібних деталей, зокрема і китайських. Як приклад Бабенко наводить льотний контролер - "мозок дрону". За його словами, в Україні вже є до десяти компаній, які здатні монтувати такі мікросхеми для виробників дронів. "Наша компанія-партнер виробляє міросхему в Україні, на плату тут монтуються до ста компонентів - від конденсаторів до транзисторів. Це продукція швейцарських, британських або японських компаній, які виробляють деталі фізично у різних країнах Азії, це далеко не завжди Китай", - розповідає засновник Vyriy Drones. Він переконаний, що окремі складові для мікросхем Китай ніколи не заборонить експортувати. Адже ці компоненти універсальні і поширені у побутовій електроніці - від плат для розумних будинків до сигналізацій.

Читайте також: "Лінія дронів": Умєров анонсував запуск "революційного проєкту"

Локалізація не всім по кишені

Олена Білоусова з Київської школи економіки зазначає, що для локалізації виробництва українським компаніям потрібні інвестиції. А ресурси для цього є не у всіх виробників, представлених на ринку. Проблема також у тому, каже вона, що українські компоненти нерідко виходять дорожчими за китайські. "Виробникам, які локалізують, важче конкурувати за держзамовлення, адже на тендерах ціна відіграє вирішальну роль", - пояснює експертка. Водночас, вона переконана, що інвестиції у локалізацію для України мають стратегічне значення, враховуючи ризики залежності від Китаю.

Білоусова відзначила, що міністерство з питань стратегічних галузей промисловості каталогізує компоненти, які вже виробляються в Україні, щоб їх популяризувати на ринку. Водночас Олексій Бабенко від уряду очікує більш конкретної підтримки українських виробників. А саме - скасування податку на додану вартість (ПДВ) для компонентів, які виробляються в Україні.

Виробник нагадує, що в Україну будь-які компоненти для дронів, зокрема, льотні контролери завозяться у пільговому режимі - на них не сплачується податок на додану вартість. Натомість, якщо виробнику дрона купувати такий самий контролер українського виробництва, він коштує дорожче, оскільки на нього потрібно сплачувати 20 відсотків ПДВ. До того ж всі окремі компоненти, з яких в Україні збирається цей контролер, також завозяться, відповідно, з ПДВ. "Нинішня ситуація робить для українських виробників вигіднішим відкривати виробничі потужності, наприклад, у Польщі, каже Бабенко. "Тоді у Польщі можна повертати ПДВ за експортовані до України мікросхеми, а в Україну їх завозити без ПДВ", - пояснює він.

Міністерство мовчить

У мінстратегпромі не відповіли на запитання DW, чи ініціюватиме відомство скасування ПДВ для складових для дронів, вироблених в Україні. "Повідомляємо, що із ситуацією ознайомлені", - йдеться у відповіді на запит, де також зазначено, що "у випадку оновлень чи змін відповідне повідомлення буде розміщене на інформаційних ресурсах міністерства".

Олексій Бабенко нагадує, що нагальність питання зростає з огляду на амбітні цілі української влади збільшити закупівлю дронів у кілька разів - до 5-6 мільйонів штук цього року. Нині лише частина закупівель проводиться на тендерах, але поступово вони мають стати нормою. "Тендери дозволяють знизити ціну подекуди до 30 відсотків, порівняно з безтендерними закупівлями", - каже Бабенко. Він застерігає однак, що всі учасники ринку мають бути в однакових конкурентних умовах на тендерах.

Читайте також: У ЗСУ підтвердили використання унікального далекобійного дрона

Україна як альтернатива Китаю?

Економістка Олена Білоусова бачить у майбутньому Україну експортером дронів. Вона прогнозує, що країни НАТО на прикладі війни України і Росії переглянуть свої доктрини, зрозумівши, що FPV-дрони як масова і дешева зброя не менш важливі, ніж багато більш високотехнологічних дорогих інновацій. "Важливо не повторити помилку, котрої Захід припустився з виробництвом снарядів, які стали дефіцитними. Так само може бути і з безпілотниками, адже масово їх на Заході ніхто не виробляє - лише Китай. Натомість Україна може стати альтернативою Китаю і експортувати дрони", - зазначає експертка.

Схоже, західні партнери вже зробили висновки про важливість підтримки виробництва дронів в Україні. У середині січня видання The New York Times з посиланням на розсекречені дані державного департаменту США повідомило, що минулої осені Пентагон виділив 800 мільйонів доларів на підтримку українських виробників безпілотних систем для армії. Ще 1,5 мільярда чинний на той момент президент Джо Байден пообіцяв Володимиру Зеленському під час візиту українського президента до Вашингтону. Про виробництво яких саме систем йшлося, видання не уточнює.