Відступ ЗСУ: кінець курської операції України?

Російська армія протягом останніх днів повернула контроль над низкою населених пунктів на території Курської області Росії, яку з літа минулого року утримували Збройні сили України. Кільце російської армії навколо районного центру Суджа, яке поки контролюють ЗСУ,  продовжує стискатись.

З метою оточення українських сил підрозділи російської армії, зокрема, атакують на флангах, намагаючись прорватися на територію України. "Це невеликі штурмові групи, але групи по кілька осіб, які намагаються заходити на нашу територію, щоб накопичуватися і в подальшому просунутися вглиб території України, скоріше за все, для того, щоб перерізати логістичні шляхи", - розповів у понеділок, 10 березня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, закріпитися на території Сумської області росіянам не вдається. Тим не менше, інформація з низки джерел вказує на те, що останні дороги з території України до Суджі вже перебувають під вогневим контролем росіян.

"Вигідні рубежі" - на території України?

Генеральний штаб Збройних сил України у своєму зведенні за вівторок, 11 березня повідомляє про важкі бої, але не надає детальної інформації про ситуацію на Курщині. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський востаннє прокоментував ситуацію ще в понеділок, наголосивши, що загрози оточення українських підрозділів в Курській області немає. "Підрозділи здійснюють вчасні заходи щодо маневру на вигідні рубежі оборони", - зазначив Сирський у дописі на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

Відомий воєнний оглядач, австрійський полковник Маркус Райснер (Markus Reisner) у своїй аналітичній записці, оприлюдненій того ж дня на офіційному сайті збройних сил Австрії, зазначив, що "курська операція ЗСУ добігає кінця" і заявив про поступовий відступ українських підрозділів на територію України. "За наявними спостереженнями, українські солдати відступають малими конвоями - чіткий сигнал про загальний наказ про відступ. Там, де транспортні засоби не проходять, солдати спішуються і намагаються дістатися кордону малими групами - під постійним наглядом російських дронів. Тепер йдеться лише про те, щоб максимально неушкодженими вирватися з котла і врятувати своє життя", - зазначив у своєму дописі Маркус Райснер.

За його словами, українські підрозділи відступають не лише основними дорогами, які прострілюються, а й другорядними, зокрема, через водні перешкоди за допомогою понтонних переправ. "Росіяни намагаються знищити останні мости або створені українськими інженерними військами допоміжні переправи, аби перерізати українцям шляхи відходу", - зазначає австрійський полковник.

"Загрози повного оточення немає"

Відомий український військовий кореспондент Юрій Бутусов, який перебуває нині поблизу зони бойових дій на Сумщині, у розмові з DW 11 березня підтвердив, що пересування дорогами, якими дотепер підвозили з України до Суджі провіант і боєприпаси, на даний момент стало дуже небезпечним. Водночас він вважає, що загрози повного оточення українських сил на Курщині немає. "Є загроза лише на окремих позиціях. Сподіваюся, що ті, хто на них перебувають, розуміють загрозу і зможуть вчасно відійти", - зазначив Бутусов.

Кореспондент вважає недоцільним подальше перебування українських підрозділів на Курщині. "Ворог має значну чисельну перевагу і зручне тактичне становище. Я не вважаю, що є якийсь сенс зайві кілька днів там знаходитись", - констатує Бутусов. За його словами, після успішного наступу росіян на флангах плацдарм навколо Суджі звузився настільки, що він прострілюється з усіх боків, і подальше перебування у Суджі є вкрай небезпечним.

"На українській території позиції для оборони будуть кращими"

Директор української консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець також вважає, що відступ на територію України буде найбільш безпечним сценарієм у ситуації, що склалася, враховуючи проблеми з логістикою ЗСУ і значну чисельну перевагу російських військових. За його словами, Росія тримає на цій ділянці фронту угруповання у 60 тисяч вояків. "Логістична складова - Ахіллесова п'ята. Якщо ми пересуваємося на свою територію, то можливості наших бригад для оборони будуть кращими", - констатує експерт.

На думку Згурця, для української сторони зникла і політична доцільність утримувати позиції на Курщині, яка полягала у потенційному обміні територіями між Україною і Росією. "Трамп (президент США Дональд Трамп - Ред.) ігнорує цю складову. Тому вона стає дещо примарною. Отже, на перший план виходять військові цілі. А вони вже значною мірою виконані: мінімізувати ризики для Сумщини, відтягнути певну кількість російських сил з інших напрямків і завдати їм максимальної шкоди", - каже Сергій Згурець.

Натомість думки західних аналітиків щодо підсумків курської операції ЗСУ різняться. Колишній радник міністра оборони Німеччини Ніко Ланґе (Nico Lange) в інтерв'ю телеканалу ZDF оцінив операцію як успішну і не виключає, що українські підрозділи ще якийсь час зможуть тримати оборону на Курщині. "Україна зайняла низку вигідних для оборони точок на Курщині і утримує їх попри російський наступ. Росіяни ще далекі від того, щоби повністю витіснити українців Курщини. Для українців зрозуміло: доки бої з цими величезними силами з російського боку відбуваються на території Росії, цих сил росіянам бракує в Україні. Російські керовані авіабомби падають на російські, а не на українські села. Кожен день з цієї точки зору - це виграш (для ЗСУ. - Ред.)", - каже Ніко Ланґе. На його думку, курська операція засвідчила слабкість російської армії, якій не вдалося вибити українські сили з російської території у стислі терміни, як того вимагав Кремль.

"Марне витрачання ресурсів", кажуть критики

Є в експертному середовищі на Заході, однак, і критики цієї операції, які називають її марною тратою ресурсів. До них належить, зокрема, Марина Мірон з аналітичного центру King's College у Лондоні. "Росія не перекидала на Курщину сили з інших ділянок фронту, як на це розраховували українці. Росіяни тривалий час скоріше стримували українські сили на зайнятих рубежах, ніж витискали їх", - зазначає експертка. На її переконання, утримання російських територій втратило сенс для України ще в той момент, коли стало зрозуміло, що не вдасться захопити такі стратегічні об'єкти, як Курська АЕС. "З точки зору військової стратегії це був катастрофічний вибір. Україна подовжила лінію зіткнення, із самого початку не маючи достатніх матеріальних і людських ресурсів", - критикує Мірон.

На думку австрійського полковника Маркуса Райснера, підбивати підсумки курської операції можна буде лише тоді, коли буде зрозуміло, з якими втратами і наскільки впорядковано відбудеться неминучий, на його думку, відступ українських сил з Курщини. "Якщо це (впорядкований відступ. - Ред.) здійснити не вдасться, росіяни зможуть просунутися далі, аж поки вони не натраплять на стабільну лінію оборони. Найбільшим ризиком залишається сценарій, за якого виникне хаос або паніка (в лавах ЗСУ. - Ред.) як це було з російськими військами 2022 року, коли вони відступали на Харківщині", - підсумовує австрійський аналітик.