Від Мадонни до Меркель. У ФРН думають про роль материнства
11 травня 2025 р.
В Дюссельдорфі сонячний весняний день, і більшість людей тягне на свіже повітря. Тим не менш вільних місць на екскурсію в музеї "Кунстпаласт" в Дюссельдорфі немає. "Мама. Від Марії до Меркель" (Mama. Von Maria bis Merkel) - таку назву має виставка, на яку сьогодні прийшли батьки з дітьми. Ідея туру "Мистецтво з дитиною" полягає в тому, щоб дати батькам і дітям можливість відключитися від повсякденної метушні. Учасників легко впізнати: вони штовхають коляски, носять дітей в слінгах або годують грудьми в проміжках. Ця концепція практикується в багатьох німецьких музеях, у "Кунстпаласті" її пропонують вже десять років.
Тема виставки в Дюссельдорфі - материнство - оптимально підходить. Одна з трьох кураторів, Вестрі Пейдж (Westrey Page), пояснює, чому Діва Марія і Анґела Меркель (Angela Merkel) стали центральними фігурами виставки, що займає вісім залів: "Марія - мати, яку частіше всього змальовували в західному світі". Вона втілює в собі широко шанований образ благочестивої та смиренної матері і довгий час була ідеалом для багатьох жінок, але для деяких є таким навіть сьогодні. У Анґели Меркель немає дітей, але завдяки ЗМІ за нею закріпилося прізвище "матуся", і вона ввійшла в історію як "матір нації". Колишня канцлерка Німеччини символізує важливий акцент виставки: жінок оцінюють в прив'язці до материнства, навіть якщо вони не є матерями, зауважує Пейдж.
Виставка, що проходить до 3 серпня, присвячена не стільки безпосередньо мамам, стільки поглядам суспільства на них. В центрі уваги - суспільні очікування, які завжди впливали на материнство і відображалися в мистецтві, культурі та повсякденному житті.
Кліше про материнство
Назва натякає на різноманітність 120 експонатів, що охоплюють період з XIV століття і до сьогодні: тут і пізньосередньовічні зображення Богородиці-годувальниці та сюжети П'єти з розіп'ятим Ісусом на руках, і обкладинки глянцевих журналів зі зразковими матерями, і повсякденні предмети, такі як молоковідсмоктувач, котрим жінки користувались в 1950-их роках. Експозиція розповідає про повсякденну працю з догляду за дітьми, аборти, нездійснені бажання щодо потомства, стосунки мами і дитини, стереотипи та кліше.
Приклад такого кліше: у 2002 році виробник ляльки Барбі, компанія Mattel, випустив на американський ринок вагітну подругу Барбі - Мідж - в межах серії "Щаслива сім'я". Але через деякий час Мідж раптом зникла з прилавків. Покупці були обурені, тому що їм здавалось, що лялька виглядає як мати-одиначка. Вони остерігались, що вона може прославляти підліткову вагітність. В результаті Mattel випустила на ринок нову версію Мідж, з обручкою на пальці. Її чоловік Аллан і син Раян теж увійшли до набору. Він також виставлений в "Кунстпаласті" і слугує згадкою про те, як тяжко суспільству в наш час відійти від традиційних моделей сім'ї.
Материнство в різні епохи
Те, що матері самі можуть виховувати своїх дітей, протягом багатьох століть не було само собою зрозуміле. За словами кураторів виставки, тільки приблизно 1800 року переважна більшість жінок вирішили годувати і виховувати своїх дітей самостійно. До цього не тільки аристократи, але й сім'ї середнього класу наймали для цього годувальниць.
Догляд за дітьми - це праця. Тим не менш, вона залишається в основному неоплачуваною і традиційно автоматично приписується жінкам. Представлені в експозиції митці критично оцінюють той факт, що виховання регулюється соціальними нормами і класовою приналежністю.
У всі часи на жінок намагалися впливати, вказуючи, як вони мають жити. Про це на виставці свідчить стіна книг з порадами, що представляють спроби виліпити ідеальних матерів - частково з добрими намірами, частково запеклі. В "третьому рейху" і аж до 1960-х років велике значення мав довідник "Німецька матір та її перша дитина", написаний лікаркою Йоганною Гаарер (Johanna Haarer). На відміну від сьогоднішнього розуміння виховання дітей, вона закликала жінок відмовляти дитині в її потребах, наприклад, не годувати його грудьми з перших днів життя і дотримуватися принципу "загартування замість ніжності". Час з матір'ю дитина, згідно з цими порадами, мала проводити виключно під час годування, зміни підгузок, одягання та купання, для чого зазначалися точні часові відрізки.
Утім, мама, що працює, - далеко не феномен сучасності. У ХІХ столітті жінкам доводилося брати дітей з собою на роботу. Один із вражаючих доказів цього - скульптура "Steinklopferin" дюссельдорфського скульптора Карла Янссена (Karl Janssen). Жінка сидить і дивиться з тривогою на свою дитину. Вона лежить поряд з нею, незручно влаштувавшись на кам'янистому ґрунті, поки мати займається важкою працею в каменоломні.
Читайте також: Темні сторони творчості Марка Шагала на виставці в Дюссельдорфі
Чайлдфрі, аборти і мами на роботі
В "Кунстпаласті" також представлені альтернативні моделі сімей, включаючи квір-пари. Темою експозиції в Дюссельдорфі є і самосприйняття жінок, у яких немає дітей - через проблеми зі здоров'ям або власне бажання. В одній з кімнат з інсталяціями зі стелі звисають 170 позолочених чаш з розбитими курячими яйцями. Сербська художниця Марта Йованович хоче вшанувати кожен цикл свого власного життя, в якому яйцеклітина не була запліднена. Королева німецького панку Ніна Гаґен (Nina Hagen) співає про аборт в пісні "Unbeschreiblich weiblich" ("Невимовно жіночна") 1978 року. Її меседж - це потужний відсіч ідеї про те, що призначення жінки полягає в народженні дітей.
Як показує цикл картин Альбрехта Дюрера (Albrecht Dürer), біблійська Марія також могла неоднозначно відреагувати на звістку про те, що вона родить Сина Божого. С художньої точки зору це один з найяскравіших моментів виставки.
Загалом, той факт, що протестантизм витіснив Діву Марію з повсякденної релігійної практики, зробив жінок більш вільними, наголошують організатори виставки. Більшість з них змогли робити вільний вибір, чи хочуть вони бути матерями, або займатися духовною діяльністю. Щоправда, довгий час для тих, хто віддав перевагу другому, існував тільки один шлях - в монастир.
Годування грудьми на публіці - все ще проблема
Окрему увагу приділено годуванню грудним молоком в громадських місцях. Досі не існує наукових даних про те, наскільки мами з немовлятами відчувають себе небажаними в громадському просторі. Однак опитування про грудне вигодовування дають деяке уявлення.
Попри те, що в Німеччині все більше матерів годують грудьми в громадських місцях, приблизно 40 процентів опитаних жінок кажуть про несхвальні погляди. В Німеччині, на відміну, наприклад, від Великобританії чи Австралії, в законі не прописано однозначно, що грудне вигодовування на публіці дозволено. Це один із багатьох прикладів, який показує, що матері все ще передувають під владою незліченних очікувань суспільства.