У тилу РФ: "Павутина" й інші гучні операції ГУР та СБУ

Початок вже четвертого літа повномасштабної війни з РФ українські спецслужби відзначили гучними диверсіями в тилу ворога: атакою на аеродроми стратегічної авіації та черговим підривом Керченському мосту. Зухвалі спецоперації викликали широкий міжнародний резонанс, особливо на тлі малоперспективних мирних перемовин у Стамбулі, де Київ і Москва лишень обмінялись взаємонеприйнятними меморандумами. Думки безпекових експертів розділились: симпатики України відзначають інноваційність та завзятість українських спецслужб, натомість скептики побоюються, що їхні дії призведуть до ще більшої ескалації конфлікту.

Служба безпеки України (СБУ) та Головне управління розвідки міноборони (ГУР) - основні організатори диверсій в російських тилах - стверджують, що обирають для них цілком законні цілі: чи то воєнні бази, чи то інфраструктурні об'єкти, що живлять російську агресію. При чому роблять вони це далеко не вперше - спецоперації всередині РФ почалися чи не з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про найрезонансніші з них - в огляді DW.

Читайте також:Що змінюють удари України по дальній авіації РФ 

Керченський міст - тричі під ударом

Відкритий у 2018 році Керченський міст став не тільки символом незаконної анексії півострова та ключовим елементом російської пропаганди "возз'єднання" - від початку повномасштабного вторгнення він є однією з головних логістичних артерій для  постачання військ, техніки та пального на війну проти України. СБУ організувала три атаки на цей об’єкт, кожна з яких змінювала уявлення як про спроможності українських спецслужб, так і про неприступність російської оборони.

Зранку 8 жовтня 2022 року вантажівка, начинена вибухівкою, в'їхала на міст із боку Краснодарського краю. Пристрій із гексогеном, еквівалентним 21 тонні тротилу, був замаскований під 24 палети пакувальної плівки, завантаженої в порту Новоросійська. Вибухнувши просто посеред мосту, вона обвалила дві секції автомобільної частини довжиною 103 метри, на додачу запаливши вісім цистерн із дизельним пальним, які в цей час рухались залізничною колією. "Операція готувалася шість місяців. Вибухівку транспортували через Грузію, Вірменію та Казахстан, використовуючи підставні компанії, щоб обійти російські перевірки", - розповідав пізніше голова СБУ Василь Малюк.

У результаті рух мостом був зупинений на 22 дні, що спричинило дефіцит пального та боєприпасів у Криму, російська армія була змушена перенаправити логістику через окуповані території Запорізької області. Психологічний ефект від диверсії складно переоцінити - операція показала, що ключові об'єкти РФ вразливі попри їхню сувору охорону.

Влітку наступного року Україна продовжила атаки. Перший удар - ракетами С-200 - хоч і був невдалим, проте змусив РФ посилити захист мосту значно дорожчими ЗРК С-400. Втім, новий напад відбувся вже за декілька днів не з неба, а з моря-  біля опор мосту вибухнули два безпілотні човни, що непомітно пройшли кримською акваторією. Кожен із дронів ніс по 850 кг вибухівки, яка пошкодила дві секції автомобільної частини та одну залізничну. Росія обмежила рух мостом на місяць, що знову ускладнило її військову логістику на півдні України.

Морські безпілотники виявились надсекретною, проте вражаюче недорогою інновацією українських спецслужб - по суті це були звичайні моторні човни, набиті вибухівкою та оснащені супутниковим зв’язком Starlink і тепловізорами. А їх назва - Sea Baby - співзвучна із прізвищем очільника СБУ Василя Малюка, викликала в українців хвилю повних обожнювання жартів. Зрештою удар по мосту поклав початок цілій низці безпілотних атак, які в наступні роки порушили домінування РФ у Чорноморській акваторії.

У грудні 2024 року СБУ атакувала баржу, яка перевозила два баштові крани та 120 тонн будівельних матеріалів для ремонту мосту. Два дрони-камікадзе вразили судно просто в Керченській протоці, знищивши техніку та поранивши, за даними російських джерел, 15 членів екіпажу. Після цього Росія була змушена посилити патрулювання протоки.

І от менше ніж за пів року, 3 червня 2025-го, СБУ знову дистанційно підірвала опори, цього разу замінувавши їх під водою. Цього разу українська спецслужба не поспішає розкривати подробиці спецоперації - у офіційному повідомленні зазначено, що опори замінували її таємні агенти. Російські ж ЗМІ спростовують інформацію СБУ про критичні пошкодження - цього разу рух мостом відновили того ж дня. 

Стратегічні аеродроми - міф про неприступність зруйновано

Російська стратегічна авіація, від перших днів відігравала ключову роль у ракетних ударах по Україні. Тож її аеродроми стали пріоритетною ціллю для операцій СБУ та ГУР у російському тилу.

Першим істотним результатом стало пошкодження радіолокаційного літака А-50, що базувався на білоруському аеродромі у Мачулищах - у лютому 2023 року його за допомогою двох fpv-дронів атакували партизани з білоруського руху BYPOL. Вибухи пошкодили антену та фюзеляж літака, його довелось відправити на тривалий ремонт. Київ певний час заперечував свою причетність до цієї атаки, однак у березні 2024 року Василь Малюк визнав: літак уразили "два наших ударних дрони".

У серпні того ж року напад у глибокому тилу наважилась повторити інша українська спецслужба - дрони Головного управління розвідки атакували аеродром Сольці в Новгородській області Росії. Удар був спрямований на бомбардувальники Ту-22М3, щонайменше один був пошкоджений. Однак не обійшлося і без втрат з українського боку - згідно з повідомленням на сайті ГУР, повертаючись на підконтрольну Україні територію, розвідувальна група потрапила в засідку, в якій загинув підполковник Олег Бабій.

1 червня 2025 року цілі рої дронів - загалом 117 штук - атакували одразу чотири аеродроми в різних куточках РФ, легко долаючи системи ПВО. Просто під стіни авіабаз їх доставили звичайні фури, чиї водії навіть не здогадувались про таємний вантаж. СБУ запевняє, що в результаті операції "Павутина" знищила загалом 41 літак, зокрема А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160, що становило 34 відсотки носіїв крилатих ракет Росії. Водночас російські джерела пишуть про значно менші втрати.

Ударні безпілотники замість ракет: від Москви-Сіті до Сибіру

І все ж тривалий час Києву нічим було відповісти на безумовно ракетну перевагу Москви. Брак власних засобів ураження та носіїв для них, а також сувора заборона західних партнерів на удари по російські території призвели до того, що атаки з повітря тривалий час здійснювались лише по території України.

І от у липні 2023 року дрони СБУ атакували бізнес-центр "Москва-Сіті". Два безпілотні апарати, перероблені з легкомоторних літаків вразили будівлі, не завдавши значних матеріальних збитків, однак спричинили паніку в столиці Росії. За даними Reuters, російська ППО виявилася неефективною проти малих дронів, що змусило владу посилити заходи безпеки в Москві.

Надалі атаки безпілотників перетворились на звичну щоденну справу, встановлюючи все нові й нові рекорди дальності польотів. У квітні 2024 року дрон ГУР пролетів 1200 км до Нижньокамська в Татарстані, де вразив нафтопереробний завод "Танеко", спричинивши пожежу й зупинивши частину виробництва. Вже в червні того ж року дрони СБУ, пролетівши близько 1800 кілометрів, атакували радіолокаційні станції "Воронеж" у Оренбурзькій області, які були частиною системи раннього попередження про ракетні атаки.

Рейкова війна: руйнування логістики

Залізнична інфраструктура Росії забезпечує транспортування боєприпасів і пального для армії, тож СБУ та ГУР регулярно організовують диверсії для її порушення. Так, ще 30 листопада 2023 року таємні агенти СБУ підірвали потяг із пальним у Північномуйському тунелі на Байкало-Амурській магістралі. Вибухівка була закладена в цистернах, що зупинилися в тунелі, пожежа заблокувала рух на кілька днів, порушивши постачання до східних регіонів РФ.

1 червня 2025 року в Брянській та Курській областях РФ майже одночасно обвалились залізничні мости, спричинивши аварії потягів і загибель загалом семи пасажирів. І хоча СБУ та ГУР не взяли на себе відповідальність на ці аварії, російські правоохоронці порушили розслідування за терористичними статтями, покладаючи провину саме на українські спецслужби.

Точкові ліквідації: пошук зрадників та воєнних злочинців

СБУ та ГУР провели низку операцій із вбивства колаборантів, російських офіцерів або військових інженерів, причетних до ракетних атак по цивільних об'єктах. Втім, через секретність операцій повний перелік ліквідованих осіб залишається невідомим, а офіційні підтвердження є радше рідкістю.

Так, у грудні 2024 року в Москві СБУ вчинила успішний замах на генерал-лейтенанта Ігоря Кіріллова, начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ. Кіріллова звинувачували у воєнних злочинах, зокрема в організації хімічних атак проти українських сил оборони. Разом з ним від дистанційного вибуху загинув його помічник Ілля Полікарпов.

Раніше того ж року в Кузьминському лісопарку Москви агенти ГУР застрелили Михайла Шацького, заступника головного конструктора КБ "Марс", відповідального за модернізацію ракет Х-59 і Х-69, а також розробку нових безпілотників для російської армії. Операція була офіційно підтверджена ГУР, втім її деталі досі не розкрито.