Вічна будова: Кельнський собор

За допомогою гігантського будівельного крана з північної вежі Кельнського собору нарешті зняли риштування заввишки 25 метрів і опустили зі 100-метрової висоти на землю. Риштування встановили ще понад 10 років тому після того, як кам'яна триметрова брила відкололася від вежі. Після цього інциденту вирішили замінити всі залізні та латунні кріплення на нержавіючу сталь.

Якби будівельники вирішили розбирати риштування по частинах, це тривало б щонайменше півроку. Але завдяки будівельному кранові вагою 750 тонн цілу металеву конструкцію зняли всього за кілька годин. До того ж це було видовищною принадою для сотень перехожих та туристів.

"Усі ми в руках Господніх", - сказав керівник реставраційно-будівельної майстерні Кельнського собору Міхаель Гаук, коли його підлеглі відкріпили риштування на висоті ста метрів. Якби вітер був трохи сильнішим, це могло б перетворитися на вельми небезпечну акцію для будівельників, а також для філігранних верхівок вежі та скульптур на ній. Але Господь захотів, аби вітер не був на заваді.

Вже майже рік Міхаель Гаук керує реставраційно-будівельною майстернею Кельнського собору. Він є безпосереднім начальником 60 працівників: каменярів та штукатурів. "Я чую собор шостим чуттям", - каже Гаук. І це те, що від нього й очікується. Адже він відповідає за те, щоб частини цієї архітектурної пам’ятки не почали руйнуватися.

Навряд чи знайдуться кельнці, які пригадали б Кельнський собор без жодного риштування. Будівельні конструкції завжди "прикрашали" цю будівлю. Утім, для мешканців міста це не проблема. Для них це символ того, що речі можуть бути прекрасними, навіть якщо вони ще не довершені.

Кельнський собор - молодий і старий одночасно. Будівництво розпочали ще в ХІІІ столітті, але на початку 1500-их років закінчилися гроші. Майже 350 років ця споруда стояла без веж, що підтверджує ось ця світлина 1853 року. Лише у 1880 році подвійні вежі опинилися на соборі - виготовлені точнісінько так, як це передбачали готичні будівельні плани 1248 року.

У часи Другої світової війни Кельн був майже повністю зруйнований. Собор також зазнав значних руйнувань, але загалом на диво стійко витримав усі 70 бомб, які влучали в нього. Реставраційні роботи тривали багато десятиліть. І навіть нині багато вікон, колись засклених штучним кришталем, нині мають просте матове біле скло.

Коли 2007 року встановили вітражі Ґергарда Ріхтера, собор знову трохи просунувся назустріч до своєї завершеності. Кельнський митець заново зробив зруйновані під час війни 113 квадратних метрів вітражів з південного боку. Однак не всім кельнцям сподобалися довільно змішані кольорові колажі Ріхтера.

Чи не найбільшої шкоди соборові завдають голуби. Їхній послід роз'їдає чутливий пісковик. Аби завадити цьому, реставраційно-будівельна майстерня оселила в північній вежі яструба, який має відлякувати зухвалих птахів.

Упродовж чотирьох років у своїй історії Кельський собор висотою 157 метрів був найвищою спорудою світу. Утім, у 1884 році мешканці німецького Ульма добудували вежу свого кафедрального собору. Ульмці умисно зробили паузу в будівництві собору на 300 років. Вони чекали, поки не добудують Кельнський собор, аби перевершити його.

Але навіть якщо Кельнський собор і не найвищий у світі, для мешканців міста він все одно найкращий. Уже 170 років кельнці беруть на себе понад половину будівельних витрат. Для координування цих коштів створено спеціальне громадське об'єднання, яке дбає, аби будівельні роботи не припинялися. Це важливо, бо, як вважають мешканці міста, якщо Кельнський собор нарешті добудують, настане кінець світу.