Вибори до Бундестагу 2025 - найголовніше

23 лютого 2025 року в Німеччині відбудуться дострокові вибори до Бундестагу. Їх призначили після розвалу коаліції, яка правила впродовж останніх трьох років. За партійними кольорами її членів - червоний (СДПН), зелений (Зелені) та жовтий (ВДП) - ця коаліція називалася "світлофорною". Після формування нового парламенту стане відомо, хто обійме й посаду канцлера Німеччини.

Фаворит на посаду канцлера Німеччини - лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і представник консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, юрист за освітою. За підсумками опитувань, блок, що його очолює Мерц, лідирує у виборчих перегонах з рейтингом близько 30%. Його зближення з правопопулістською АдН у питанні втілення жортскої міграційної політики, однак, викликало масові протести в країні.

Чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц бореться за переобрання на дострокових виборах. Партія СДПН знову висунула Шольца кандидатом на посаду канцлера, хоча після розвалу коаліції багато соціал-демократів пропонували міністра оборони Бориса Пісторіуса як альтернативу, адже він - найпопулярніший політик країни. Згідно з опитуваннями, СДПН може посісти третє місце, її підтримують близько 15% виборців.

Ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" висунула Аліс Вайдель кандидаткою в канцлери. У неї фактично нема шансів очолити уряд Німеччини навіть у разі перемоги АдН на виборах: інші партії відмовляються вступати в коаліцію з праворадикалами, окремі осередки якої спецслужби визнали правоекстремістськими. За опитуваннями, АдН, яка відстоює антимігрантські позиції, може посісти друге місце.

Роберт Габек - колишній співголова партії "Союз-90/Зелені" - теж боротиметься за посаду канцлера на нинішніх виборах як кандидат від цієї політичної сили. В нинішньому уряді меншості Габек обіймає посаду міністра економіки, а ексспівголова Зелених Анналена Бербок - посаду міністра закордонних справ Німеччини.

Тема міграції стала однією з головних під час виборчої кампанії в Німеччині. Атаки, скоєні мігрантами на вулицях німецьких міст, викликали палкі дебати про посилення міграційного законодавства. Уперше в історії ФРН консерватори ХДС/ХСС навіть домоглися схвалення резолюції з цього питання за допомогою голосів АдН, що спричинило масові протести в країні. На фото - демонстрація в Мюнхені.

Друга тема, що хвилює німців напередодні виборів, - економіка. Суперечки довколо питання про дефіцит німецького бюджету, власне, й призвели до розвалу коаліції. Високі ціни на електроенергію, інфляція, сповільнення зростання економіки та виплати соціальної допомоги викликають жорсткі суперечки в суспільстві.

Ще одна важлива тема дострокових виборів - безпека в Європі та війна в Україні. Чи буде Німеччина й надалі допомагати країні, яка третій рік відбиває військову агресію РФ, чи не почне Росія війну проти НАТО і де взяти гроші на зміцнення оборони? Кожна з партій пропонує свої відповіді на ці запитання, намагаючись позбавити німців страху з приводу загрози війни.

Перші дані екзитполів з'являться відразу після закриття виборчих дільниць, о 18.00 за місцевим часом (19.00 за київським часом). Приблизно за годину буде опубліковано перші результати підрахунку голосів, які оновлюватимуться впродовж вечора. Після виборів партія, яка перемогла, має провести переговори з іншими партіями, щоб сформувати урядову коаліцію.