В Європі обговорюють створення буферної зони в Україні
29 серпня 2025 р.
Європейські лідери обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між російськими та українськими позиціями як частину можливої мирної угоди. Ця ідею підтримує РФ, але це може вимагати значних зусиль від нечисленних миротворчих сил Європи, повідомило 28 серпня видання Politico з посиланням на джерела.
За словами п'яти європейських дипломатів, пропозиція про буферну зону - одна з декількох, які військові та цивільні чиновники розглядають для сценаріїв припинення вогню або післявоєнного врегулювання в Україні. Однак думки про глибину зони розходяться, і неясно, чи погодиться Україна на план, який, ймовірно, вимагатиме від неї територіальних поступок. США, судячи з усього, не беруть участі в обговоренні даної ініціативи.
Як зауважує Politico, факт обговорення виділення ділянки землі на території України для встановлення крихкого миру свідчить про відчайдушне прагнення союзників по НАТО знайти рішення конфлікту, який триває вже майже чотири роки, тоді як президент Росії Володимир Путін не демонструє бажання припинити бойові дії - тільки в ніч на 28 серпня РФ завдала масованого удару по центру Києва, внаслідок якого загинули не менше 23 людей і ще 53 отримали поранення.
Історичні паралелі
Ідея поділу території має історичні паралелі. Європейські дипломати уникають порівнянь з демілітаризованою зоною між Північною і Південною Кореєю, які технічно все ще перебувають у стані війни, вважаючи за краще проводити паралелі з поділом Німеччини в період "холодної війни".
Чисельність миротворців, необхідних для патрулювання кордону, викликає питання. Обговорюється участь від чотирьох до 60 тисяч військових, але країни поки не взяли на себе конкретних зобов'язань. Президент США Дональд Трамп відмовився від ідеї розміщення американських військ.
Проблеми НАТО
НАТО вже стикається з труднощами в створенні сил реагування чисельністю 300 тисяч військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від можливої російської атаки. Будь-які миротворчі сили, ймовірно, виконуватимуть подвійну роль: патрулювати буферну зону та навчати українських військових.
Союзники поки що утримуються від публічних зобов'язань щодо надання військ, чекаючи на ключові деталі. Серед питань - правила застосування сили для військ НАТО на передовій, стримування можливої ескалації з боку Росії та необхідність залучення третіх країн для патрулювання зони, якщо Кремль заперечить проти присутності сил Альянсу.
"Всі намагаються якомога швидше домовитися про гарантії безпеки, щоб Трамп не передумав", - сказав один з європейських чиновників, маючи на увазі спроби схилити Путіна до переговорів.
Побоювання європейських країн
Деякі країни побоюються, що створення буферної зони може поставити українські міста під ще більшу загрозу нападу або повторного вторгнення з боку Росії. "Це не дуже розумно проти опонента, який не веде переговори сумлінно", - зазначив один з європейських чиновників.
Польща і Німеччина заявили, що не зацікавлені в розміщенні військ в Україні, тоді як маленька Естонія висловила готовність виділити сили. Союзники очікують, що основну частину військ поблизу зони припинення вогню або буферної зони все одно надасть Україна. При цьому французькі та британські війська, ймовірно, становитимуть основу присутності іноземних військ.
Члени НАТО обговорюють зі США можливість надання супутникової розвідки та авіаційної підтримки, хоча не розраховують на значну допомогу. Високопоставлені чиновники американського міністерства оборони вже повідомили європейським колегам, що роль США в будь-яких гарантіях безпеки для України буде мінімальною.