Урядова криза у Франції: під загрозою - весь ЄС?
9 вересня 2025 р.
"Я сам хотів цього моменту істини", - так почав свою промову перед депутатами Національних зборів Франції прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру. Байру пробув на посаді глави уряду лише дев'ять місяців, і ось він уже змушений переконувати депутатів не відправляти його уряд у відставку.
Головна його проблема - борги Франції та дебати щодо необхідності запровадження жорсткої бюджетної політики. Друга за величиною економіка ЄС має борг обсягом близько 3,4 трильйона євро - майже 114 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП). За офіційними даними, у 2024 році дефіцит держбюджету становив 5,8 відсотка ВВП. Таким чином, обидва показники майже вдвічі перевищують граничні показники, встановлені ЄС: 60 відсотків боргу та три відсотки ВВП дефіциту річного держбюджету.
Головна проблема - державна заборгованість
Тільки за відсотками державних позик Франція повинна сплатити цього року 55 мільярдів євро - без урахування погашення самої суми боргу. А наступного року ця сума становитиме вже 66 мільярдів євро, зазначив Байру, нагадуючи парламентарям, що країна не мала збалансованого державного бюджету вже 51 рік, з 1974 року.
74-річний політик вважає, що країна перебуває у вирі "нестримного потоку боргів", коли кредитори вимагають більше, ніж країна отримує надходжень. Байру звернувся до депутатів: "Ви маєте владу повалити уряд, але ви не маєте влади знищити реальність".
Щоб зупинити зростання заборгованості, Байру хотів запровадити на 2026 рік жорстку програму економії, яка мала б заощадити загалом близько 44 мільярдів євро. Особливо спірними серед французького населення були плани скасування двох державних свят.
"Політичне самогубство" Байру
Протест окреслився і в парламенті. Тому Байру, ще до голосування за його плани заощадження, сам призначив понеділкове голосування про довіру. Результат був промовистим: лише 194 депутати висловили прем'єру довіру, 364 відмовили йому в ній. Бенжамін Морель називає рішення Байру про голосування за довіру до уряду "політичним самогубством". Він хотів таким чином забезпечити підтримку свого проєкту бюджету, каже викладач публічного права в паризькому університеті Panthéon-Assass в інтерв'ю DW. Але, очевидно, Байру значно переоцінив свої шанси на перемогу в голосуванні.
Голосування було приречене на провал
Ще до голосування стало зрозуміло, що французький прем'єр-міністр навряд чи зможе його виграти. Лідери окремих партій, особливо крайньоправі та крайньоліві, чітко дали зрозуміти, що не довіряють Байру. Байру є головою ліберальної партії "Демократичний рух" (MoDem), яка співпрацює в Національній асамблеї з групою "Разом за Республіку" французького президента Еммануеля Макрона. Однак цей альянс не має більшості ні в нижній палаті французького парламенту - Національних зборах, ні у верхній палаті - Сенаті.
Тепер черга за Макроном
Очікується, що Франсуа Байру подасть у вівторок, 9 вересня, французькому президентові прохання про свою відставку, а той її прийме, попросивши Байру залишитися на посаді доти, доки Макрон не знайде нового прем'єра.
За словами Бенжаміна Мореля, новий очільник уряду так само буде змушений передусім подбати про те, щоб Франція отримала новий бюджет на 2026 рік, адже час спливає. Однак знайти прем'єр-міністра, якого б підтримала більшість, як і раніше, складно. Особливо опозиційні партії не зацікавлені в тому, щоб робити подарунки уряду. Так, наприклад, ультраправа політична сила Марін Ле Пен "Національне об'єднання" налаштована на розпуск парламенту і, відповідно, проведення нових виборів.
Ерік Моріс, політичний аналітик з European Policy Center, так само вважає, що Макрону буде важко знайти правильний політичний баланс. На думку обох експертів, складність полягає в тому, щоб знайти кандидата, який би утримав на борту правоцентристський табір Макрона і водночас зміг заручитися підтримкою соціал-демократів під час необхідних голосувань. Моріс очікує, що у випадку з наступним призначенням буде більше йтися про зміст, ніж про імена.
Натомість варіант проведення нових виборів Макрон, імовірно, поки не розглядатиме. Він уже неодноразово відхиляв такі вимоги. Так само французький президент виключив можливість своєї відставки до закінчення терміну його повноважень у 2027 році.
Що означає для ЄС урядова криза у Франції
У Брюсселі, безсумнівно, із занепокоєнням стежать за розвитком подій у Парижі. Адже Франція є другою за величиною економікою ЄС після Німеччини. Ці дві країни часто називають "двигуном європейської інтеграції". Моріс не очікує таких серйозних наслідків для фінансової системи та економіки ЄС, як під час Єврокризи 2008 року. Проте нестабільність у Франції може мати економічні наслідки для решти ЄС, наприклад, через відсутність інвестицій або зниження виробництва.
Якщо Франція зайде у політичний глухий кут, це матиме політичні наслідки для ЄС. Наприклад, без нового уряду країна може не зайняти чіткої позиції в питаннях міграційної, аграрної, торговельної чи промислової політики, або роль Франції в ЄС може змінитися за нового уряду.
На зовнішньополітичному рівні, наприклад, щодо України, нічого не зміниться, поки Макрон залишатиметься на посаді, каже експерт. Однак, на думку Моріса, президенту буде важко виконати свої обіцянки. Наприклад, збільшити оборонний бюджет, як планувалося, буде важко, якщо проєкт бюджету не ухвалять або якщо його буде відкладено.