Борги Франції можуть спричинити кризу в Євросоюзі?

Парламент Франції у понеділок, 8 вересня, очікувано проголосував проти вотуму довіри прем'єр-міністру країни Франсуа Байру. Причина - відсутність більшості голосів для реалізації планів взяти під контроль державний борг за допомогою бюджетних скорочень.

Що буде далі, ніхто не знає. У політичному аспекті можливі два варіанти - проведення нових виборів, як того вимагає права партія "Національне об'єднання", або формування президентом Еммануелем Макроном нового уряду меншості.

Економічні наслідки кризи, що насувається, пов'язані з гігантською горою боргів Франції. Такої великої заборгованості в абсолютному вираженні не має жодна інша держава ЄС. Державний борг Франції на даний момент зріс до більш ніж 3,35 трильйона євро, що відповідає приблизно 114 відсоткам валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. При цьому коефіцієнт заборгованості продовжує зростати: експерти прогнозують, що до 2030 року він може зрости до більш ніж 125 відсотків ВВП.

Борговий король ЄС

У відносному вираженні, тобто у співвідношення розміру боргу до ВВП, в ЄС Францію перевершують тільки Греція та Італія. У Франції також найвищий дефіцит бюджету в Євросоюзі, що становить від 5,4 до 5,8 відсотка ВВП. Для того щоб досягти цільового показника дефіциту у три відсотки, що відповідає вимогам ЄС, Парижу необхідно буде домогтися істотних заощаджень. І оскільки за допомогою політичних інструментів досягнути цього не вдається, фінансові ринки реагують на ситуацію тим, що французькі довгострокові держоблігації стають все менш надійними в очах інвесторів.

Чи варто турбуватися про долю європейської валюти, якщо фінанси другої за величиною економіки ЄС вийдуть з-під контролю? "Так, - вважає економіст з Центру європейських економічних досліджень імені Лейбніца ZEW в Мангаймі Фрідріх Гайнеманн (Friedrich Heinemann). - Єврозона на даний момент нестабільна". В інтерв'ю DW він зазначив, що не поділяє занепокоєння з приводу виникнення нової короткострокової боргової кризи в найближчі місяці. Але небезпечний факт, що така велика країна, як Франція, яка мала коефіцієнт заборгованості, що протягом останніх років неухильно зростав, тепер ще більше дестабілізує себе політично.

"Той факт, що ринки облігацій не нервують ще більше, в основному пов'язаний з надією на те, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) потім, безсумнівно, скупить французькі державні облігації, щоб стабілізувати їх, - зазначає Гайнеманн. - Але ця надія може бути оманливою, тому що ЄЦБ повинен бути обережним, щоб не зашкодити своєму авторитету на даному етапі".

Це добре відома проблема: щоразу, коли потрібно домогтися економії або почати реформи, ліві та праві партії у Франції здіймають галас і мобілізують своїх прихильників. Профспілки закликали французів долучилися до загального страйку вже 10 вересня - через два дні після голосування в парламенті про вотум довіри уряду. Відразу оживають спогади про"жовті жилети" - рух, який паралізував Францію восени 2018 року. Спусковим гачком для їхніх виступів стало підвищення податків на дизельне пальне та бензин, за допомогою яких президент Макрон хотів просунути "зелену трансформацію" французької економіки.

Єврокомісія закривала очі на Францію

"У цій проблемі частково винна Європейська Комісія", - резюмує економіст Гайнеманн. Вона неодноразово закривала очі на Францію, йдучи на компроміси через побоювання, що в іншому разі популісти отримають підтримку населення.

Зараз Франція змушена залучати 67 мільярдів євро на рік тільки для погашення відсотків за боргами - гроші, яких не вистачає в інших сферах. І країна перебуває під тиском, тому що взяла на себе зобов'язання перед Брюсселем поступово скорочувати високий дефіцит бюджету. Але в угоди з ЄС є одна проблема: її було укладено з Франсуа Байру, який досі обіймав посаду глави уряду меншості.

"Тепер у нас є проблема: Франція вже вичерпала більшу частину своєї фінансової свободи. Німеччина перебуває в набагато кращій ситуації і все ще має багато простору для маневру", - зазначає Гайнеманн. Однак Париж до маневру не готовий.

Чи є небезпека для Європи?

Як і Німеччина, Франція потребує всеосяжних реформ системи, що досі забезпечувала загальний добробут, і повинна скоротити державні витрати. Альтернативою може бути підвищення податків - у країні, яка й без того вимагає дуже багато від своїх громадян і компаній.

Читайте також: "Осінь реформ": у німецькій коаліції сперечаються щодо соціальних виплат

З огляду на політику у Франції, Гайнеманн скептично ставиться до того, що буде досягнуто міжпартійного консенсусу щодо скорочення боргу та державних витрат. На його думку, перемога популістів не призведе до вирішення проблем.

На думку Ендрю Кеннінгема, головного економіста з питань Європи в лондонській аналітичній фірмі Capital Economics, загрози для фінансових ринків, як і раніше, керовані. "Наразі проблеми, схоже, в основному обмежуються самою Францією, принаймні за умови, що їхні масштаби не збільшаться", - заявив він DW.

Проте є ймовірні сценарії, за яких у Франції станеться набагато масштабніша криза, що збільшує ризик її поширення Європою. "Зрештою, Франція є другою за величиною економікою в Єврозоні зі значними торговельними та фінансовими зв'язками зі своїми сусідами і провідною державою ЄС у політичному сенсі", - зазначає Кеннінгем. Тому криза у Франції може в перспективі поставити під сумнів життєздатність усього "європейського проєкту".

Французькі трампісти можуть зірвати переговори з США

Криза у Франції розгорілася у несприятливий момент, оскільки торговельні переговори ЄС та США досі не завершено. Наприклад, відкритим залишається питання про оподаткування американських технологічних компаній в окремих європейських країнах. За цих умов ситуація, коли друга за величиною європейська економіка стала практично некерованою, завдає ЄС істотної шкоди.

Читайте також: Торговельна угода між США і ЄС - чому в Європі її сприйняли без ейфорії?

"У Франції в будь-якому випадку є політики з протекціоністськими тенденціями як на правому, так і на лівому боці спектра. Багато хто з них у принципі повністю згодний із Трампом з точки зору торгової політики, - наголошує Гайнеманн. - Багато хто думає: нам потрібно більше захисту, вищі тарифи, ми повинні набагато більше ізолювати європейський ринок, а краще - Францію".

Французькі трампісти можуть посилити тиск на Єврокомісію, аби та відреагувала на мита Трампа європейськими митами, зазначає економіст з Мангайма. "Тоді зростає небезпека справжньої торговельної війни", - підсумовує Гайнеманн.