Україна змінює стратегію боротьби з РФ за допомогою дронів?
29 січня 2025 р.
У ніч на 26 січня Україна завдала по Росії наймасованішої атаки безпілотниками з початку 2025 року. Понад 180 українських дронів зафіксували в 12 регіонах Росії, а також анексованому Криму. Міноборони РФ при цьому відзвітувало про 121 збитий БПЛА.
Наймасштабніший удар припав на Рязанський НПЗ - один із найбільших у центральній Росії, його проєктна потужність - 17,1 мільйона тонн нафти на рік - за цим показником він перебуває на третьому місці після Омського і Киришського НПЗ. Кадри з великим вогняним грибом над виробничим майданчиком швидко поширилися в соцмережах.
Це вже третя атака по цьому об'єкту - у ЗСУ пояснюють, що він є критично важливим для постачання російській армії, яка продовжує воєнну агресію. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну було атаковано щонайменше 13 російських НПЗ, але в другій половині минулого року кількість атак на них різко скоротилася.
Дедалі частіше під приціл почали потрапляти об'єкти військової промисловості РФ: цьогоріч українські дрони змогли обійти протиповітряну оборону в Брянську - там безпілотник здетонував на території заводу мікроелектроніки "Группа Кремний Эл". Як пояснив у своєму Telegram-каналі керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко, на цьому майданчику виробляли деталі для ЗРК "Панцир" і ракет "Іскандер".
Також ЗСУ повідомили про знищення складу в Орловській області, де зберігалися 200 ударних БПЛА типу Shahed. DW поговорила з експертами про те, наскільки ефективною є стратегія ударів безпілотниками і чому українські дрони стали рідше літати в бік російських НПЗ.
Якої шкоди РФ завдають атаки БПЛА?
Російські компанії і влада рідко публікують дані про завдані безпілотниками збитки. Наприклад, компанії "Роснефть" і "Лукойл" обмежуються формулюваннями "технічні несправності". Цього разу пролунала аналогічна реакція. В офіційному Telegram-каналі губернатора Рязанської області Павла Малкова було зазначено, що на території підприємства "сталося загоряння", а "матеріальний збиток оцінюється".
За даними Reuters, Рязанський НПЗ призупинив роботу на 3-6 місяців - як повідомили джерела агентства, бойовий дрон пошкодив наливну естакаду. У березні минулого року цей завод також призупиняв роботу через пошкодження після атаки бойового дрона. Тоді Reuters із посиланням на оцінку фахівців оцінило суму відновлення в 3-5 мільйонів доларів, а через кілька тижнів після атаки, за даними журналістів, НПЗ знову запрацював.
Щодо удару по заводу "Кремний Эл", який теж зазнає нападу вже не вперше, то в день атаки БПЛА пресслужба цього підприємства оперативно випустила повідомлення, що його діяльність призупинено: "Завдано збитків об'єктам забезпечення спеценергетикою, порушено технологічні виробничі ланцюжки". Утім, частина експертів засумнівалася в правдивості такої оцінки, згадавши, що подібну заяву підприємство випускало в жовтні минулого року після аналогічної атаки дронів, і вважаючи такі заяви частиною кампанії дезінформації.
Скільки витрачають коштів і часу на відновлення НПЗ?
Починаючи з другої половини 2024 року кількість повідомлень про атаки на російські НПЗ скоротилася, дедалі частіше ціллю ЗСУ ставали нафтобази. Запрошений науковий співробітник "Фонду Карнегі за міжнародний мир" і ексглава департаменту стратегічного планування ПАТ "Газпром нефть" Сергій Вакуленко припускає, що ЗСУ змінили тактику, оскільки усвідомили, що "важкої економічної шкоди такими атаками завдати неможливо".
Він зазначає, що в центральній частині Росії багато надлишкових потужностей з переробки нафти: "Виведення з ладу одного НПЗ нічого радикально не змінює". Відновлення пошкодженого НПЗ відбувається досить швидко і найчастіше не вимагає імпортних поставок обладнання. Водночас шкода більш відчутна, коли удар припадає на нафтобазу, зазначає Вакуленко: "Розбомбили нафтобазу - вона більше в певному радіусі не постачає. Значить, паливо треба звідкись везти, на цей час військова техніка в цій області знерухомлена або частково знерухомлена".
У скільки обходиться виробництво бойових дронів?
Собівартість витрат на виробництво одного дрона типу Deep Strike оцінюють у суму від 100 до 200 тисяч доларів, каже в розмові з DW авіаексперт і заступник директора української компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський. Він зазначає, що такі дрони, виготовлені з дешевих матеріалів, використовуються для масованого удару по інфраструктурі РФ. При цьому ефективність комбінованих атак може досягати 55 відсотків завдяки використанню різних видів дронів.
Найпоказовішим і найуспішнішим, на думку Храпчинського, був масований удар дронами по аеродрому стратегічної авіації в Енгельсі, де є склади з ядерним озброєнням. До кордону з Україною звідси - близько 700 кілометрів по прямій. "Здавалося б, там мала бути ешелонована система протиповітряної оборони в радіусі 100-200 кілометрів", - зазначає він. Першу атаку здійснили в грудні 2022 року - тоді було пошкоджено два стратегічні бомбардувальники Ту-95. Відтоді безпілотники щонайменше чотири рази завдавали шкоди як військовим, так і промисловим об'єктам в Енгельсі. Як вважають експерти, російська ППО не здатна створити купол на такі великі території.
Підприємства в Росії використовують протидронову сітку
На російському ринку виник окремий запит на захист нафтогазової інфраструктури. Поряд з РЕБ, в інтернеті можна зустріти оголошення від спеціалізованих компаній, готових встановити над об'єктами металеві сітки. Наприклад, одна з компаній у своїй презентації розмістила фотографію паливного резервуара, над яким встановлено куб із габіонної сітки. Висота такої конструкції може досягати 22 метрів, зазначається на сайті виробника. І такий захист виявляється досить ефективним, каже Сергій Вакуленко: "Є кадри, на яких дрони застрявали в таких сітках". При цьому собівартість подальшого відновлення НПЗ може порівняти з вартістю виробництва рою з 20 бойових дронів.
На думку Анатолія Храпчинського, РЕБ і фізичні огорожі можуть бути ефективними на першому етапі захисту від дронів. "Припустимо, є засоби радіоелектронної боротьби, фізичні огорожі - але це можна знищити за допомогою першого дрона, а другий буде летіти слідом за ним і безпосередньо відпрацює по об'єкту", - каже він. Із розвитком штучного інтелекту масові атаки безпілотниками ставатимуть більш майстерними, упевнений авіаексперт: "Ми (Україна. - Ред.) уже маємо перші розробки, це дасть змогу швидше адаптувати нові технології (до масових атак БПЛА. - Ред.), коли дрони ухвалюють рішення самостійно".