У Сирії знову ллється кров. А що робить нова влада?

Режим припинення вогню в Сувейді було відновлено. Про це у вівторок, 16 липня, повідомив міністр оборони Сирії Мархаф Абу Касра. Однак повідомлення про те, що насправді відбувається різняться, а озвучену інформацію неможливо перевірити з незалежних джерел. Раніше урядові війська увійшли до міста, розташованого приблизно за 100 кілометрів на південь від Дамаска, щоб припинити насильство, яке спалахнуло в неділю, між друзами та сунітськими бедуїнами. За даними базованої в Лондоні Сирійської обсерваторії з прав людини (SOHR), починаючи від неділі, 13 липня, було вбито понад 200 осіб, ще багато людей зазнали поранень.

За інформацією SOHR, кілька днів тому друзького підлітка побили та пограбували представники сунітських бедуїнів. Сталося це на автобані між Дамаском і Сувейдою. У відповідь друзькі бойовики викрали бедуїнів, що призвело до ескалації насильства.

Журналіст Аймен Джавад аль-Тамімі, який спеціалізується на Сирії та Іраку, повідомляє, що друзи спочатку чинили опір сирійським урядовим військам, але згодом таки здали їм зброю. У другій половині дня у вівторок у SOHR повідомили, що сили міністерства оборони та міністерства внутрішніх справ, а також пов'язані з ними бойовики, у столиці провінції Сувейді, що на півдні країни, стратили 19 цивільних осіб з релігійної меншини друзів.

Протягом останніх днів ізраїльська армія також неодноразово завдавала ударів по сирійських урядових військах. Ізраїль хоче запобігти тому, щоб уряд Сирії завдавав шкоди друзькій меншині, йдеться у спільній заяві прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Ісраеля Каца.

У середу, 16 липня, ВПС Ізраїлю атакували комплекс генштабу сирійської армії в районі Дамаска. Повідомляється, що ізраїльські друзи, які вийшли на протести на Голанських висотах, спробували прорватися через кордон, щоби прийти на допомогу членам своєї громади, що опинилися у небезпеці в Сирії. За оцінками, десяткам вдалося потрапити на територію сусідньої держави. В ізраїльській армії тепер роблять спроби повернути їх назад. Одночасно з демонстраціями на ізраїльському боці кордону, десятки друзів із півдня Сирії пробують втекти до Ізраїлю, рятуючись від смертельної небезпеки. 

Між конфліктами інтересів та злочинністю

Останні сутички у Сувейді, схоже, насамперед пов'язані з конфліктами інтересів між різними групами населення, вважає експертка з питань Сирії німецького Фонду імені Генріха Белля Бенте Шеллер (Bente Scheller).

"У Сирії багато груп вважають, що їхні інтереси або права недостатньо беруть до уваги. Порівняно з іншими групами вони відчувають утиски щодо себе, що й призводить до насильства".

У Сувейді, за її словами, йдеться переважно про боротьбу за самоствердження, розподіл ресурсів, а також про кримінальне насильство, пов'язане з колишньою активністю наркотрафіку, що раніше тут процвітав.

Часто в конфлікти також вплітаються релігійні мотиви. Ще у травні у Джарамані, на південний схід від Дамаска, відбулися жорстокі зіткнення між друзами та радикальними ісламістами. Частина ісламістів була пов'язана з урядом. Ці екстремістські сили, ймовірно, не мали наміру терпіти присутність на території Сирії друзів, які не належать до ісламу.

Читайте також: Сирійці повертаються на батьківщину: життя на руїнах своїх будинків

Сирійські сили безпеки: просякнуті екстремістами?

Усе це нагадує про сутички у березні цього року між алавітами та джихадистськими бойовиками, на боці яких, очевидно, також виступали члени урядових сил. Тоді загинуло понад 1300 осіб. Родина Асада також походить з алавітів. Багато сирійців сприймають алавітів як прихильників поваленого режиму.

Конфлікт спалахнув через атаки з боку озброєних прихильників Асада на урядові війська. Сутички швидко поширилися, що призвело до брутальності проти цивільних алавітів. Інформаційне агентство Reuters у розслідуванні, опублікованому наприкінці червня, відтворило командний ланцюг, який, вочевидь, сягав аж міністерства оборони в Дамаску. "Нападники, пов'язані з урядом, часто грабували та знищували будинки жертв або підпалювали їх", - йдеться у звіті.

Хоча не вся влада у Дамаску поділяє симпатії до джихадистів, адже "вона занадто плюралістична для такого", - коментує для DW експерт з питань Сирії Гамбурзького інституту близькосхідних досліджень GIGA Андре Банк (André Bank). Проте, за його словами, варто замислитися над тим "що буде далі, якщо уряд не контролює місцевих бойовиків, включно з частинами власних збройних сил?" А також: що означатиме для країни ситуація, коли окремі представники влади схвалюють насильство або навіть закликають до нього. "У такому випадку можна очікувати подальших масових міжконфесійних зіткнень".

Ахмед аш-Шараа під тиском

Залишається відкритим питання, чи зможе нинішній політичний лідер країни Ахмед аш-Шараа запобігти подібним масштабним проявам насильства серед різних груп населення. Після того як на початку липня президент США Дональд Трамп скасував санкції проти Сирії, інтерес аш-Шараа до розвитку добрих відносин із західними державами, ймовірно, лише зріс. Захід, зі свого боку, висуває чіткі вимоги щодо захисту меншин у країні.

Те, що Ахмед аш-Шараа навряд чи зможе виконати ці вимоги, показав теракт-самогубство, який стався наприкінці червня під час християнського богослужіння в Дамаску. За наявними даними, тоді загинуло 25 осіб. Відтоді сирійські християни вимагають від свого уряду більш рішучих заходів для їхнього захисту. Інакше, як заявили деякі з них у розмові з DW, вони замислюються над тим, щоб залишити країну.

Читайте також: Після скасування санкцій США: Сирія готується до інвестиційного буму

Відсутність політичної волі до розслідування злочинів?

Міністерство внутрішніх справ Сирії покладає відповідальність за теракт на терористичне угруповання "Ісламська держава" (ІД). Однак доказів цьому немає, зазначає Бенте Шеллер. "У публічних обговореннях називали й інших", - наприклад, озброєна група, до складу якої входять колишні члени Хаят Тахрір аш-Шам (HTS). До повалення Асада аш-Шараа очолював HTS. "Йому, звісно, було б зручніше перекласти відповідальність за теракт на ІД", - каже Шеллер.

Позиція сирійської влади після жорстокостей проти алавітів викликає недовіру у багатьох сирійців. Хоча уряд і пообіцяв створити слідчу комісію, та досі немає жодних результатів. "У багатьох складається враження, що уряду бракує серйозності або навіть волі до розслідування", - констатує Бенте Шеллер.

Банально бракує коштів

Водночас, як зазначають Шеллер і Банк, Сирії банально бракує коштів. Кабінет міністрів змушений виконувати надто багато завдань: від розробки нового виборчого закону до відновлення державного апарату та створення федеративної бюрократії.

Це перевантажує уряд, який, до того ж, має зважати на інтереси ще однієї меншини - курдів на півночі країни. Вони хочуть залишитися у складі сирійської держави, але водночас вимагають широкої автономії. Крім того, вони ведуть бойові дії з турецькою армією, яка вже багато років присутня на півночі Сирії. Займатися цим осередком конфлікту урядові аш-Шараа, ймовірно, також доведеться ще тривалий час.