У пошуках свого місця у світі: ЄС балансує між Китаєм та США

На тлі посилення протистояння між Сполученими Штатами і Китаєм перед Євросоюзом дедалі гостріше постає питання, на кого можна покластися в мінливому світі - на старого союзника США, що запроваджує імпортні мита на товари з ЄС, або на комуністичну КНР, яка піднімається і демонструє бажання встановити з Брюсселем тісніший зв'язок.

Ера Тихого океану

Якщо у XX столітті основний вплив на світову політику мав Атлантичний регіон, то зараз спостерігачі схиляються до того, що у 2025 році такий вплив перейде до Тихоокеанського регіону. Тому політологи вже назвали XXI століття "ерою Тихого океану".

США, за їхньою оцінкою, ймовірно, залишаться наддержавою. Однак китайський лідер Сі Цзіньпін хоче, щоб до 2049 року - 100-річчя заснування КНР - вона стала "сильною, демократичною, цивілізованою та гармонійною могутньою нацією соціалізму". У дослідженні, проведеному на початку 2025 року, консалтингова компанія PricewaterhouseCoopers (PwC) прогнозує, що в найближчі 30 років Китай обжене США і стане найбільш економічно потужною державою у світі.

Боротьба за роль домінуючої глобальної держави вже сьогодні помітно впливає наш світ. Вашингтон та Пекін - суперники в ній. Наслідками їхнього протистояння є торговельна війна, глобальне переозброєння та зростання геополітичної напруженості.

ЄС опинився між двома вогнями

США, зазначають аналітики, діють, використовуючи право сильного, щоб змусити всі економічно слабкі країни піти на компроміс із ними у сфері торгівлі. У суботу, 12 липня, президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження з 1 серпня 30-відсоткове мито на імпорт з ЄС. За даними dpa, сталь та алюміній не підпадають під дію цих тарифів, щодо них уже діють запроваджені раніше вищі мита - на рівні 50 відсотків. Крім того, Сполучені Штати запровадили 25-відсоткове ввізне мито для автомобілів та автозапчастин з Євросоюзу.

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) одразу відреагувала на заяву Трампа, запевнивши, що для захисту інтересів ЄС будуть вжиті "всі необхідні заходи", зокрема мита у відповідь. Водночас, вона додала, що Брюссель готовий працювати над торговельною угодою з Вашингтоном. У понеділок, 14 липня, єврокомісар ЄС із питань торгівлі Марош Шефчович повідомив, що хоче провести переговори з американським колегою.

Тим часом представники німецької економіки б'ють на сполох. За словами Вольфґанґа Нідермарка (Wolfgang Niedermark), члена виконавчої ради Федерального об'єднання німецької промисловості (BDI), митні тарифи, що загрожують країнам ЄС, можуть завдати шкоди "економічному відновленню та інноваційному потенціалу". Також, за його оцінкою, постраждає довіра до міжнародної співпраці. Як країна, економіка котрої орієнтована на експорт, ФРН, як і Китай, істотно залежить від вільної торгівлі.

США - партнер, конкурент та суперник ЄС?

Тепер для Брюсселя постає питання, на кого можна покластися. На старого союзника США, який споруджує бар'єри на шляху глобалізації для своїх однодумців у Європі, чи на комуністичний Китай, який зараз піднімається й прагне тісніших зв'язків з ЄС і Німеччиною попри ідеологічні розбіжності?

Чи є нинішні Сполучені Штати "партнером, конкурентом та суперником" для Європи? Паула Олівер Льоренте та Мігель Отеро-Іглесіас, експерти з питань Китаю іспанського аналітичного центру Elcano Royal Institute, порушили це провокаційне питання. Спочатку така тріада відображала європейську характеристику суті відносин з Пекіном, яка була включена в стратегію уряду Німеччини щодо Китаю, представлену в 2023 році.

"Однак ЄС важко пов'язати це концептуальне визначення з конкретними уніфікованими заходами, - пишуть іспанські експерти. - Невпевненість стала визначальним чинником для стратегічного позиціонування ЄС у контексті суперництва між США та Китаєм".

Льоренте і Отеро-Іглесіас вважають, що ЄС і США абсолютно по-різному сприймають загрозу, що походить від Китаю. Вашингтон, на думку експертів, боротиметься з "гегемоністськи налаштованим конкурентом" та "екзистенційною загрозою", а Брюссель, "навпаки, прагне збалансованих відносин з глобальним гравцем". Тому Євросоюзу необхідно розробити диференційовані стратегії для мінімізації ризиків, щоби знизити критичну залежність від Китаю, радять іспанські аналітики.

"Історичний виклик" для Німеччини

У цьому контексті "політика Дональда Трампа та конфлікт між США та Китаєм - це історичний виклик для Німеччини", зазначають експерти з питань Китаю Клаудія Весслінґ (Claudia Wessling) та Бернгард Барч (Bernhard Bartsch) з берлінського аналітичного центру MERICS, який займається вивченням КНР. За їхніми словами, багатолітня впевненість у довірливій співпраці зі США похитнулася, а вести справи з КНР як завжди більше неможливо.

Однак очевидно, що якщо Берлін надто зблизиться з Пекіном, це розлютить Вашингтон, а США, як і раніше, незамінні для європейської повоєнної системи безпеки. Після вторгнення Росії в Україну важливість американської військової присутності в Європі стала для багатьох ще очевиднішою. Весслінґ і Барч вважають, що влада в Німеччині перебуває під безпрецедентним тиском, намагаючись знайти свій шлях у світі, на розклад сил у якому дедалі більший відбиток накладає геополітика, тоді як поляризація німецького суспільства зростає.

Однак, попри торговельно-економічні зв'язки, що інтенсивно розвиваються, на політичному рівні відносини між Німеччиною і Китаєм також похолоднішали. Минулого тижня, наприклад, до німецького МЗС викликали китайського посла в Берліні. Німеччина стверджувала, що фрегат ВМС Китаю атакував лазером німецький літак-розвідник, який бере участь у місії ЄС Aspides із захисту від нападів хуситів у Червоному морі. Пекін відкинув усі звинувачення щодо цього. Фрегат знаходився в Аденській затоці, а не в Червоному морі, заявило китайське міноборони.

Стратегія уряду Німеччини щодо Китаю, схвалена в 2023 році, передбачає зниження залежності від Пекіну. Внаслідок цього багато німецьких компаній інвестували останніми роками свої кошти не лише у Китаї, а й у США.

Але тепер вони усвідомили, що така подвійна стратегія "суперечить інтересам економіки країни і потенційно може призвести до кризи, що характеризується зниженням експорту та скороченням робочих місць", вказують експерти Весслінґ та Барч із MERICS. Таким чином, уточнюють вони, втілення в життя гасла "знижувати ризики, але правильним чином, може виявитися складним завданням для уряду Німеччини".

Читайте також: Чи може торговельна війна Трампа допомогти Європі та Німеччині?

Новий початок відносин між Брюсселем та Пекіном?

Наприкінці липня у Пекіні відбудеться саміт ЄС-Китай. Пекін, схоже, сподівається на новий старт у відносинах з Євросоюзом. Влада США ще не оголосила про запровадження імпортних мит на товари з Китаю. Але головні союзники Вашингтону в Азії - Японія та Південна Корея - з 1 серпня повинні будуть платити їх у розмірі 25 відсотків. Можна лише здогадуватися, яким буде розмір мита для китайського експорту.

Торговельна війна між США та Китаєм може призвести до того, що ринок ЄС буде змушений поглинати надлишкові китайські експортні потужності. А Сполучені Штати також можуть розглядати продукцію, вироблену в ЄС за рахунок прямих інвестицій з КНР, як китайську і вимагати високих мит для неї.

Паула Олівер Льоренте та Мігель Отеро-Іглесіас закликають усі країни ЄС об'єднатися, щоб зменшити залежність від Китаю. У країн Євросоюзу різні відносини зі США та Китаєм, їхня економічна взаємозалежність з найбільшою та другою за величиною економіками світу різна. Ця, за словами іспанських експертів, "вроджена неоднорідність" призводить і до різних зовнішньополітичних курсів.

"Партнерські відносини, зокрема з Китаєм, є вкрай важливими для ЄС. КНР має відкрити свій ринок для європейських компаній. А для цього потрібні конкретні заходи, а не просто обіцянки", - резюмують Льоренте та Отеро-Іглесіас.