У Польщі стартували вибори президента

У Польщі розпочалося голосування на президентських виборах, результат яких може істотно позначитися на майбутньому центристського уряду країни. Виборчі дільниці відкрилися зранку неділі, 18 травня, й працюватимуть до 21:00 за місцевим часом, повідомляє агенція AFP.

Згідно з результатами проведених раніше опитувань громадської думки, фаворитами на нинішніх виборах є проєвропейський мер Варшави Рафал Тшасковський, якому прогнозують 30 відсотків голосів, а також націоналістичний історик Кароль Навроцький, який, як очікується, може набрати 25 відсотків. Тобто такий результат означатиме, що обидва кандидати вийдуть у другий тур, який відбудеться 1 червня, пише агенція.

Остаточні результати нинішніх виборів, у яких загалом беруть участь 13 кандидатів, очікуються у понеділок, 19 травня.

Читайте також: Президентські вибори у Польщі: історик проти мера

На кону - взаємодія уряду і президента

Результат нинішніх виборів у Польщі матиме далекосяжні наслідки для подальшої політики Варшави. Річ у тім, що з часу приходу до влади коаліції під керівництвом Дональда Туска у 2023 році, ключові урядові ініціативи блокувало вето президента-націоналіста Анджея Дуди. Тож урядова коаліція сподівається, що перемога Тшасковського дозволить їй виконати свої передвиборчі обіцянки. Адміністрація Туска не змогла пом'якшити суворі закони Польщі про аборти та запровадити інші зміни через право вето глави держави, що розчарувало деяких виборців, пише AFP.

Сама виборча кампанія в Польщі передовсім оберталася довкола зовнішньополітичних питань, де головною суперечкою став ступінь залучення Польщі до ЄС, а також подальша розбудова відносин зі Сполученими Штатами. Але соціальні питання так само відігравали важливу роль.

53-річний мер Варшави Тшасковський пообіцяв підтримати право на аборти та права ЛГБТК+. Він також є одним із небагатьох польських політиків, які захищають "зелений" кліматичний курс ЄС.

Його основний опонент - 42-річний історик із Гданська Кароль Навроцький, який очолює Інститут національної пам'яті (ІНП). Вважається, що лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський висунув у президенти безпартійного правого націоналіста Навроцького як "кандидата від громадян". Ставку було зроблено на те, що історик приверне на свій бік консервативних виборців, які не входять до ПіС, тому що він не вважається партійним функціонером, як, наприклад, колишній прем'єр Матеуш Моравецький.

На передвиборчих мітингах Навроцький виступав проти іммігрантів, "зеленого" курсу ЄС і Брюсселя загалом. А також вимагав обмежити допомогу Україні та створював образ ворога з ФРН, запевняючи, що не буде "лакеєм і камердинером Німеччини".

Ключем до остаточного результату президентських виборів у Польщі може стати те, чи віддадуть прихильники Славоміра Менцена - ультраправого кандидата, який, згідно з опитуваннями, посідає третє місце з приблизно 12 відсотками голосів, - свої голоси за Навроцького у другому турі. Менцен - євроскептик-лібертаріанець, який рішуче виступає проти абортів та мігрантів. 

Президент Польщі є головнокомандувачем збройних сил, керує зовнішньою політикою і має право вносити та ветувати законодавчі ініціативи.

Читайте також: Вибори президента Польщі: що стоїть на кону