У низці країн Європи шириться страх, що Трамп зрадить

Вербальні атаки президента США Дональда Трампа та його наговір на Україну та її президента Володимира Зеленського зі зрозумілих причин приголомшують і глибоко шокують, особливо людей у країні, на яку напала Росія. Але і в країнах Центральної та Південно-Східної Європи поширюється страх знову опинитися в руках РФ.

Майже всі народи та країни цього регіону, як і Україна, сильно постраждали від імперської політики Російської імперії, а пізніше Радянського Союзу. Ця травма, яка сягає корінням у глибину століть, і досі рідко усвідомлюється в Західній Європі.  

Тож натяки на зраду України з боку Трампа зараз призводять до найглибшої кризи довіри з 1980-х років, коли спершу було незрозуміло, як Радянський Союз відреагує на рухи за свободу і незалежність в регіоні. З кінця 1990-х років США у межах НАТО є найважливішим гарантом безпеки в Центральній і Південно-Східній Європі. Зараз тут, так само, як і в Україні, існує страх, що їх кинуть напризволяще. 

Політичне керівництво Румунії наразі перебуває у стані підвищеної тривоги. Голова канцелярії президента Румунії Крістіан Діаконеску звинувачує Росію в тому, що під час переговорів між міністрами закордонних справ двох країн в Ер-Ріяді в Саудівській Аравії вона запропонувала "нову Ялту" і виведення американських військ з Румунії.

Читайте також: Перемовини США й Росії. Чому майданчиком стала Саудівська Аравія?

Відомі румунські інтелектуали, зокрема політолог Владімір Тісманеану, охарактеризували зустріч у Ер-Ріяді як "зраду" України та західних цінностей, а також як "новий Мюнхен". За Мюнхенською угодою від 30 вересня 1938 року тодішня нацистська Німеччина, Франція, Італія та Великобританія вирішили передати німцям Судетську область, не питаючи Чехословацьку Республіку, якій ця територія належала.

Ілон Маск підтримує румунських ультраправих

Різкі реакції можна зрозуміти: як і у випадку з Україною, уряд США також звинувачує Румунію в тому, що вона є недемократичною країною. Зокрема, на нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки віцепрезидент США Джей Д. Венс закинув Румунії недемократичні вчинки, а конкретно - скасування президентських виборів.

Своєю чергою, технологічний мільярдер і наближена до Трампа людина - Ілон Маск - підтримує ультраправого, проросійського кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску, який виступає за розкол української держави та її поділ між Росією, Угорщиною та Румунією.

Джорджеску переміг у першому турі президентських виборів у листопаді 2024 року. Вони були скасовані через незаконне фінансування його виборчої кампанії та ймовірне втручання Росії на його користь. Щодо першого є докази, а щодо другого - ні. Маск похвалив Джорджеску 18 лютого. "Румунія заслуговує на власний суверенітет!" - написав мільярдер у своїй соцмережі Х.

"Сувереністи" проти права на національну оборону

Румунія є найважливішою базою для військ США і НАТО в південно-східній Європі, а також місцем розміщення найважливішого в регіоні щита протиракетної оборони. З іншого боку, Румунія разом зі своєю сусідкою Молдовою сама теж безпосередньо має справу з наслідками війни Росії проти України. Російські безпілотники неодноразово падали або вибухали на румунській і молдовській території. Російські ракети також регулярно порушують повітряний простір обох країн. У середу, 19 лютого, в Румунії ухвалили закон, який дозволяє збивати такі дрони. Три ультраправі парламентські партії, які переважно використовують у своїй пропаганді праве бойове гасло "національного суверенітету", голосували проти цього закону.

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Болоян та голова уряду Марчел Чолаку наразі більш обережні зі своїми заявами. Але Болоян пов'язує долю Румунії з долею України: "Безпека України - це також безпека Європи і Румунії, - сказав він. - Ми на боці України не лише з гуманітарних міркувань, але також  тому, що це відповідає стратегічним інтересам нашої країни".

Драматичні заяви Туска

Лідери інших країн Центральної та Південно-Східної Європи також наразі реагують деклараціями про беззастережну солідарність з Україною. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск майже щодня пише драматичні заклики у соцмережі Х. Зокрема, переговори Трампа з Росією він прокоментував так: "Вимушена капітуляція України означала би капітуляцію всієї західної спільноти".

А з нагоди нещодавньої Мюнхенської конференції з безпеки Туск написав: "Як туристу мені подобається місто. Як історик і політик я можу лише сказати сьогодні: МЮНХЕН. НІКОЛИ ЗНОВУ". І нагадав, що слова Папи Івана Павла ІІ - "Не бійтеся!" - були "заохоченням для поляків у їхній боротьбі проти російського панування".

Президент Чехії Петр Павел написав минулого тижня у соцмережі Х, що аби назвати президента України диктатором, потрібна "значна доза цинізму". Президент Литви Гітанас Науседа, своєю чергою, закликав у своєму дописі в Х до негайних дій : "Ми повинні діяти зараз, щоб підтримати Україну і зміцнити безпеку Європи. Досить розмов - час діяти". Науседа представив план з шести пунктів, покликаний прокласти шлях до більшої європейської самостійності в оборонній і безпековій політиці та допомозі Україні. Серед іншого, план передбачає інвестиції в українську оборонну промисловість і більш послідовні санкції проти Росії. Інші країни регіону також закликають до збільшення інвестицій у спільну європейську оборону.

Три країни проти підтримки України

Як і очікувалося, голоси політичних лідерів Болгарії, Словаччини та Угорщини відрізняються. Болгарський проросійський президент Румен Радев, хоч і не настільки прокремлівський, як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, але він знову і знову применшує російську агресію проти України і висловлюється проти підтримки України.

Радев обережно привітав "мирну ініціативу" Трампа і закликав уряд і парламент ухвалити резолюцію проти відрядження болгарських солдатів в Україну - питання, яке наразі ще конкретно не постало на порядку денному ані в Болгарії, ані в ЄС. Досі попередні болгарські уряди неодноразово підтримували Україну у військовому плані. Однак незрозуміло, яку позицію матиме новий коаліційний уряд, що діє з середини січня, оскільки дві з трьох партій, що входять до його складу, є проросійськими та ізоляціоністськими, а в уряді немає єдності щодо питань України.

Читайте також: Словаччина vs Україна. Чи наважиться Фіцо заблокувати допомогу Україні в ЄС?

З іншого боку, у випадку зі Словаччиною та Угорщиною має бути зрозуміло, що вони не підтримують жодних ініціатив щодо солідарності з Україною або ідей, спрямованих на посилення незалежної європейської оборони. Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо чітко дав зрозуміти, що його країні нема чого робити на таких самітах, як нещодавній у Парижі. За словами Фіцо, там зустрічалися "друзі війни", і "ми не маємо до цього жодного стосунку".