У Лондоні болгар засудили за шпигунство на користь Росії

Шістьох громадян Болгарії, які проживають у Великобританії та були визнані винними в участі у шпигунській операції по всій Європі в інтересах Росії, засуджено до термінів від п'яти до десяти років ув'язнення. Вироки ухвалив у понеділок, 12 травня, Центральний кримінальний суд Лондона Олд-Бейлі.

Орлін Русєв - 47-річний лідер угруповання - визнав провину та був засуджений на 10 років і вісім місяців за участь у шести "витончених" операціях, що загрожували нацбезпеці та безпеці мешканців у Великобританії, зазначає видання The Guardian.

Його поплічника, 44-річного Бізера Джамбазова, який також визнав свою провину, засуджено до 10 років і двох місяців позбавлення волі. Катрін Іванова - 33-річна учасниця угруповання, яка заманювала його жертв у пастку, засуджена до 9 років і 8 місяців позбавлення волі.

Ще одну жінку - 30-річну Вану Габерову - засуджено до шести років, восьми місяців і трьох тижнів. Суд врахував наявність у неї діагнозу "клаустрофобія", але зазначив, що вона вважала свою місію "захопливою та гламурною".

Згідно з судовою ухвалою, 39-річний Тихомир Іванчев має провести за ґратами вісім років. Суд вказав на його зразкову поведінку та той факт, що його участь у злочинній спільноті припинилася до його арешту у 2023 році. Останній учасник мережі - 33-річний Іван Стоянов - отримав п'ять років і три тижні позбавлення волі. Він визнав свою провину, але, за словами судді, зробив це запізно.

Мотивацією слугувала значна винагорода

Кожному з обвинувачених належить відбути половину терміну, перш ніж вони отримають право на умовно-дострокове звільнення, а потім можуть бути депортовані до Болгарії.

За словами Джамбазова, основною мотивацією для учасників угруповання були гроші - йшлося про "значні суми" до мільйона євро. Шпигунська мережа займалася стеженням та розвідувальними операціями з 2020 по 2023 роки, її об'єктами ставали журналісти та дисиденти з Росії.

"Вироки ухвалено в результаті вкрай складного розслідування щодо групи, яка проводила операції зі стеження у Великобританії та Європі від імені російської держави", - зазначив Домінік Мерфі, голова Контртерористичного командування поліції Великобританії.

Шпигунська мережа німецького менеджера Марсалека

Шпигунська мережа, за версією слідства, керувалася ексменеджером фірми Wirecard Яном Марсалеком (Jan Marsalek), який перебуває в міжнародному розшуку і, як вважається, втік до Росії п'ять років тому після багатомільярдних махінацій.

Детективи з Управління боротьби з тероризмом вивчили понад 200 тисяч повідомлень та вилучили сотні предметів після скоординованої серії рейдів та арештів, проведених 8 лютого 2023 року. Як з'ясувало слідство, група, зокрема, вела спостереження за американським військовим об'єктом у Німеччині, де могли відбувати вишкіл українські військові. Шпигунська діяльність, як стверджується, велася в Лондоні, Штутгарті, Відні, Валенсії та Чорногорії.

Роль Марсалека у банкрутстві Wirecard і втеча до Росії

Ян Марсалек, як вважається, живе в Росії під державним захистом, наданим Федеральною службою безпеки РФ. Марсалек вважається головним підозрюваним у скандалі з німецькою фірмою Wirecard, яка була провідним надавачем фінансових послуг в окремих сегментах ринку. У цій компаній Марсалек обіймав посаду операційного директора й відповідав за бізнес із так званими сторонніми компаніями-партнерами - зовнішніми постачальниками платіжних послуг, які обробляли або нібито обробляли платежі за кредитними картками від імені Wirecard, переважно в Азії.

У червні 2020 року з'ясувалося, що 1,9 мільярда євро, що заявлялися як доходи від цього бізнесу, "зникли безслідно": два банки на Філіппінах, у яких, як стверджували в самій компанії, було розміщено гроші, повідомили, що у них такої суми ніколи не було. Тож Wirecard, пославшись на "надмірну заборгованість", подала заяву про банкрутство. Марсалек покинув Німеччину, коли крах групи став очевидним.

Згідно з розслідуванням центру "Досьє" та газети Süddeutsche Zeitung, у 2021 році Ян Марсалек отримав російський паспорт на підставне ім'я Германа Баженова. При цьому номер виданого йому документа, як з'ясували журналісти, збігається із простроченим паспортом ексдепутатки Держдуми РФ Дар'ї Мітіної й формально може бути недійсним.

Читайте також: Як болгарська прибиральниця стала російською шпигункою