У Києві вимагали звільнити цивільних з російського полону
12 квітня 2025 р.Громадська організація "Цивільні в полоні" у суботу, 12 квітня, провела у Києві вуличну акцію "З полону - додому". Її учасники вимагали від влади посилити заходи задля повернення на підконтрольну Україні територію цивільних, які незаконно утримуються на окупованих територіях України та на території РФ. Цей захід став черговою акцією в межах кампанії громадського тиску задля звільнення цивільних з російського полону.
Тисячі цивільних полонених чекають на звільнення
Метою акції "З полону - додому" її організатори назвали привернення уваги української влади, громадськості та міжнародної спільноти до проблеми незаконного утримання цивільних українських громадян Росією. Близько ста учасників акції закликали до негайного звільнення цивільних українців, затриманих російськими загарбниками на окупованих територіях.
Активістка громадської організації "Цивільні в полоні" Олена Цигіпа розповіла DW, що, за орієнтовними даними, у російському полоні перебувають близько 18 тисяч цивільних українців, і це число збільшується щодня, зокрема, внаслідок дій окупаційної "влади" в захоплених регіонах.
Говорячи про затриманих, активістка назвала охарактеризувала їх як "людей, які люблять Україну". За її словами, це ті, хто жертвував гроші на потреби Збройних сил України (ЗСУ), люди, які переховували цивільних в своїх домівках від обстрілів, водії автобусів, які колись підвозили українських військових, і загалом випадкові люди, які висловлювали свою проукраїнську позицію чи критикували окупаційний режим.
Тортури та ізоляція полонених цивільних
Цигіпа наголосила, що більшість людей, які роками чекають на висунення звинувачень від окупаційної "влади", утримуються в жахливих умовах, зазнають катування елетрострумом, не отримують медичної допомоги, хворіють через нестачу свіжого повітря, якісної їжі та антисанітарію в місцях їхнього утримання. З такими людьми немає жодного зв'язку, а їхня доля часто невідома, адже окупаційна "влада" не підтверджує факту їхнього затримання.
Один з таких незаконно полонених українців - чоловік Олени Цигіпи. Зв'язатися з ним жінка змогла через спеціальний російський сайт для вязнів лише після того, як його засудили до 13 років ув'язненя в колонії суворого режиму в Рязанській області РФ . "Наші листи піддаються цензурі і можуть не передаватися без жодних пояснень. А передати листа тим, хто ще не засуджений, взагалі неможливо, навіть якщо близькі та рідні дізнаються про місця їхнього ув'язнення", - розповіла громадська активістка.
Останнім часом родичам ув'язнених в окупації цивільних українців надходять пропозиції писати листи від Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Але обмін цивільних полонених наразі складніший, ніж військових, сказав DW представник Координаційного штабу з питань поводження з полоненими Олег Слободяник. Він зазначив, що обміняти їх можна на затриманих українськими правоохоронцями колаборантів або російських громадян, які не є дотичними до війська і які хочуть повернутися в РФ. Але таких людей надзвичайно мало, й тому досі вдалося звільнити лише близько 180 українських полонених цивільних.
Читайте також: Зеленський: З російського полону повернули більше 4000 людей
Полонені та зниклі безвісти
"Треті країни не можуть нам допомогти, бо РФ відкидає будь-які пропозиції. Ми намагаємося віднайти інші механізми повернення наших людей, але поки жоден з них не запрацював", - сказав Слободяник. За його словами, країни Євросоюзу готові помагати Україні повертати ув'язнених в окупації цивільних українців, якщо будуть віднайдені якісь способи.
За підтвердженими МКЧХ даними, росіяни утримують в полоні близько півтори тисячі цивільних. Але ще десятки тисяч цивільних вважаються зниклими безвісти - в Україні вони розглядаються як полонені, статус яких не підтверджує окупаційна "влада".
"Нещодавно на сесії ПАРЄ ми організували виступ нашого звільненого з полону воїна, який вразив європейських депутатів. Наш воїн розповів, що за стіною його камери утримувалися дві цивільні жінки, і вони скаржилися, що не знають, за що їх заарештували. Одна з цих жінок переживала до п'яти нападів епілепсії щодня, але їй не надавали жодної медичної допомоги", - розповів Слободяник.
Вуличні акції, мистецькі проєкти, виступи в міжнародних організаціях, виставки і публікації в пресі - такими на сьогодні є методи, якими громадські активісти намагаються привернути увагу української влади, громадян держави та міжнародної громадськості до проблеми цивільних українських полонених. "Інших способів прискорити повернення наших рідних додому у нас наразі немає", - визнає Цигіпа.