Торговельна війна США та Китаю: які її масштаб та наслідки?

Минуло трохи більше місяця відтоді, як офіційний представник МЗС КитаюЛінь Цзянь у відповідь на підвищення США на 20 відсотків ввізних мит на китайські товари заявив у Пекіні: "Якщо Сполучені Штати наполягатимуть на розв'язанні тарифної, торговельної або будь-якої іншої війни, то китайська сторона битиметься з ними до переможного кінця".

Такою була риторика, коли мита становили 20 відсотків. Після того, як Китай заявив, що запроваджує "відповідні мита" - спочатку в розмірі 34 відсотки - на всі американські товари, а Сполучені Штати підняли тарифи до 104 відсотків, мало хто сумнівається в тому, що США і КНР перебувають у стані реальної та серйозної торговельної війни. Жодна зі сторін, схоже, не має наміру відступати.

З огляду на те, що китайські мита на імпорт товарів зі США з 10 квітня мають перевищити 84 відсотків у відповідь на останнє підвищення тарифів Трампом, можна сказати, що світова економіка перебуває у стані готовності до безпрецедентного і потенційно надзвичайно руйнівного економічного протиборства.

Читайте також: Трамп спричинив потрясіння на біржах: що далі?

Що таке торговельна війна?

Торговельна війна - це економічний конфлікт, під час якого країни запроваджують і підвищують мита на товари, а також використовують одна проти одної різні нетарифні бар'єри. Як правило, подібні конфлікти виникають на ґрунті крайнього економічного протекціонізму і зазвичай супроводжуються заходами у відповідь - коли кожна сторона піднімає тарифи на імпорт у відповідь на дії опонента.

Торговельні суперечки і повномасштабні війни відбувалися протягом усієї історії людства. У XVII столітті багато реальних воєн, як-от Перша і Друга англо-голландські війни, були викликані економічним протистоянням. Перша опіумна війна між Великобританією і Китаєм у XIX столітті також спалахнула після торговельної суперечки. У XX і XXI століттях сталося кілька торговельних війн, іноді вони стосувалися конкретних товарів, часом - усієї торгівлі між країнами та економічними блоками.

Історично склалося так, що багато торговельних конфліктів і суперечок було врегульовано шляхом переговорів за посередництва таких структур, як Світова організація торгівлі (СОТ). Домовленості та угоди про вільну торгівлю також можуть покласти край такого роду протиборству. Важливим поворотним пунктом у вирішенні торговельних конфліктів стала Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) - міжнародний договір, укладений у 1947 році, який був націлений на зниження тарифів і розвиток торгівлі у світі.

Наскільки масштабною є нинішня торговельна війна США і КНР?

Хоча останніми тижнями торговельна війна США і Китаю досягла безпрецедентного рівня, вона фактично триває з першого президентського терміну Дональда Трампа. Ще в січні 2018 року він підняв тарифи на китайські товари, що ввозяться до Сполучених Штатів. Це призвело до заходів у відповідь з боку Пекіна. У 2020 році між країнами було укладено угоду, яка врегулювала конфлікт, але багато тарифів залишалися чинними аж до останньої ескалації.

У 2024 році обсяг торгівлі товарами між Китаєм і США склав близько 585 мільярдів доларів. У КНР в даному випадку величезний профіцит торгового балансу, тобто вона експортує в США набагато більше, ніж імпортує звідти - на 440 і 145 мільярдів відповідно.

Що стосується нетарифних бар'єрів, то Китай раніше заборонив експорт рідкоземельних металів і розпочав антимонопольне розслідування щодо китайської філії американського хімічного гіганта DuPont. Під час торговельного протистояння нетарифні бар'єри, такі як заборона на експорт та інвестиційні обмеження, теж можуть бути розширені.

Наприклад, Пекін здатний вжити заходів у відповідь проти американських компаній, що працюють на китайському ринку, таких як Apple. Влада КНР вже почала антимонопольне розслідування щодо концерну Google і компанії Nvidia. Вона також може спробувати заборонити китайським фірмам інвестувати в США.

Читайте також: Митні війни Трампа: чи постраждає від них Україна?

Чи варто очікувати інших торговельних війн?

8 квітня набули чинності так звані "взаємні" тарифи з різними ставками, запроваджені президентом Трампом щодо товарів із десятків країн по всьому світу. При цьому базова ставка для всіх держав становила 10 відсотків. Хоча деякі іноземні лідери намагаються вести переговори з Білим домом з цього приводу, ризик виникнення численних торговельних війн наразі досить великий. Це особливо актуально з огляду на те, що Трамп і його економічні радники заявили, що одного зниження партнерами США імпортних мит недостатньо і що у Вашингтоні очікують на збалансовану торгівлю, а також на вжиття партнерами інших заходів.

У понеділок, 7 квітня, Європейський Союз, щоб запобігти торговельній війні зі Сполученими Штатами, запропонував США обнулити всі взаємні тарифи. При цьому ЄС узгодив перші заходи у відповідь - мита в розмірі 25 відсотків на низку американських товарів після введення Трампом тарифів на європейські сталь і алюміній. Досі реакція ЄС була стриманою, але очікується, що до кінця квітня буде підготовлено ширший набір контрзаходів. Єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович повідомив, що Брюссель тримає напоготові всі можливі варіанти. Серед них є й інструмент ЄС із боротьби з примусом (ACI) - правовий механізм, створений 2023 року у відповідь на блокування Китаєм литовського імпорту через підтримку Вільнюсом Тайваню. ACI, серед іншого, дає змогу обмежити діяльність банків зі США та американські інвестиції на території ЄС, відкликати американські патенти або обмежити доступ до доходів для стрімінгових онлайн-сервісів і медійних платформ.

Чим може закінчитися нинішня торговельна війна?

Про це залишається лише тільки здогадуватися. Запровадження Трампом у 2018 році імпортних мит на китайські товари призвело до перемовин та укладення домовленості між Пекіном і Вашингтоном. Однак тарифні ставки на імпорт після цього виявилися набагато вищими, ніж до початку конфлікту.

Деякі країни можуть спробувати укласти двосторонні угоди зі США, які призведуть до зниження мит. Зокрема, у понеділок, 7 квітня, Трамп заявив, що Японія направляє команду для ведення переговорів на цю тему. Передбачається, що Токіо - перша у черзі на отримання пільгових умов торгівлі зі Сполученими Штатами.

Але у випадку Китаю швидка або вигідна угода здається малоймовірною. Обидві сторони вважають, що у них є перевага, враховуючи розмір їхніх економік, і ніхто поки що не демонструє ознак відступу.