Шкодить під час війни: експерти про скандал з НАБУ та САП

Від ухвалення Верховною Радою до підписання президентом України скандального закону, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), не пройшло й доби. Напередодні документ пройшов усі необхідні інстанції та в середу, 23 липня, набрав чинності.

Основне нововведення - значне розширення повноважень генерального прокурора України, зокрема щодо підслідності справ, які розслідує НАБУ. Тепер генпрокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору. Крім того, він зможе давати обов'язкові письмові вказівки детективам НАБУ, змінювати підслідність справ, закривати розслідування на вимогу сторони захисту, самостійно підписувати підозри топпосадовцям.

"Жорстка і скороспішна" реакція на "російський вплив" у НАБУ

Головний аргумент влади - "російський вплив" в антикорупційних органах України. Ухваленню закону передували обшуки у співробітників НАБУ та звинувачення на їхню адресу в співпраці з Росією та проросійськими політиками в Україні. Та чи повинна підозра щодо окремих співробітників одразу ж тягнути за собою обмеження щодо цілої інституції?

Експертка з України в берлінському фонді "Наука і політика" (SWP) Сюзан Стюарт (Susan Stewart) переконана: урізання незалежності НАБУ і САП - надто "жорстка" та "скороспішна" реакція на підозри щодо окремих співробітників. "Дуже важко повірити в те, що потрібно обов'язково так раптово діяти у випадку органів, про які відомо, що вони створювалися для того, аби боротися з корупцією в Україні, які так важливі для міжнародних партнерів як ознака того, що Україна серйозно взялася подолати корупцію", - каже вона в розмові з DW.

Читайте також: НАБУ і САП втрачають незалежність: назад у часи Януковича?

Міжнародні партнери України швидко відреагували на ухвалення закону. Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос назвала "скасування ключових гарантій незалежності НАБУ" "серйозним кроком назад" та підкреслила важливість незалежних антикорупційних органів "на шляху України до ЄС". Українська влада поспішила пояснити свої дії західним партнерам.

Віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка провів онлайн-розмову з Кос та завірив у вірності курсу України на членство в ЄС. А український генпрокурор Руслан Кравченко в своєму дописі в Telegram повідомив про зустріч з представниками країни Великої сімки (G7) "щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ".

Підтримка України Заходом під загрозою

На кону - не лише процес євроінтеграції, тут ідеться про підтримку України загалом, переконана Сюзан Стюарт. Вона нагадує, що з огляду на непослідовну політику президента США Дональда Трампа європейці намагаються об'єднатися заради сильнішої підтримки Києва. "І тепер ситуація стає важчою для тих, хто мусить переконувати своє населення у тому, що важливо надалі підтримувати країну, яка була брутально і безпідставно атакована, до того ж країну, що зближується з Заходом. Захищати цю позицію буде важче", - каже експертка.

У питанні євроінтеграції головним каменем спотикання наразі є позиція Угорщини, що блокує просування переговорів з Україною про вступ до ЄС. Але якщо Україна раніше могла правдоподібно заявляти про виконання тих чи інших критеріїв та наполягати на нових кроках у переговорах, тепер заяви з Києва звучатимуть менш переконливо. "Коли українська сторона запевняє, що ставиться до цього серйозно, має план реформ, який виконує, каже, що хоче швидко просуватися в процесі вступу до ЄС, те, що зараз сталося, суперечить таким заявам", - каже експертка.

У тому, що противники поглиблення евроінтеграції та загалом підтримки України на Заході отримують додатковий аргумент для захисту своєї позиції, переконаний і Ніко Ланґе (Nico Lange), експерт Мюнхенської конференції з безпеки (MSC). "Не ті люди отримують зараз аргументи та будуть їх обов'язково використовувати. Існує російський вплив (на Заході. - Ред.) та нові можливості зачепитися за щось, підігріти дискусію, мовляв, "дивіться, Україна корумпована", - каже він у розмові з DW. Ланґе застерігає: "Затяжна конфронтація у цьому питанні була б абсолютно не корисною для військових зусиль України. А також це ускладнює агітацію на користь допомоги України".

Проникнення РФ в українські інституції - реальність

Водночас експерт закликає не дивитися на ситуацію спрощено. Він нагадує, що проникнення російських спецслужб в різноманітні українські органи влади - явище не нове, і проти нього "потрібно захищатися". Крім того, на переконання Ланґе, неправильно казати, що "НАБУ та громадянське суспільство завжди хороші, а уряд завжди поганий". "Вони не стають автоматично хорошими і не роблять одразу все правильно лише через те, що є незалежним антикорупційним органом із власними повноваженнями щодо розслідування справ", - каже експерт. Він додає, що може зрозуміти тих, хто каже, що краще мати одну генеральну прокуратуру, "а не багато різних слідчих органів та спеціальних прокуратур". Тим не менш, дії влади щодо НАБУ та САП він вважає перебільшеними і нагадує про "особливу історію" України. "У неї є поганий досвід з такою моделлю, а посада генпрокурора завжди була політизованою і навколо неї точилися суперечки", - пояснює Ланґе.

На переконання експерта, українське громадянське суспільство "не погодиться ні на що, що б стояло на заваді наближенню України з ЄС". "І найважливіше зараз - по-нормальному говорити одне з одним, аби справа не дійшла до конфронтації між громадянським суспільством та українським урядом. Це те, що під час війни точно не допоможе", - каже Ланґе.

Напередодні Україною прокотилася хвиля протестів - у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі та низці інших міст. Серед мітингувальників були публічні особи, військові, ветерани та активісти. Президент України Володимир Зеленський у зверненні, оприлюдненому в ніч на середу, пообіцяв, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, "тільки без російських впливів". А в середу після зустрічі з керівниками НАБУ, САП, інших слідчих і безпекових органів і генпрокурором президент відреагував на протести: "Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції".

"Можливо, президент Зеленський та його партія недооцінили реакцію (на ухвалення закону. - Ред.) та готові зараз внести корективи. Це буде видно найближчими днями", - підсумовує Ніко Ланґе.