Тепер черга ЗМІ? Як влада Грузії шукає "іноагентів"

Останніми місяцями в Грузії відбулися суттєві зміни в законодавстві, які стосуються свободи ЗМІ. Парламент, повністю контрольований правлячою партією "Грузинська мрія", ухвалив низку законів, які викликали тривогу серед журналістів і представників громадянського суспільства. 1 квітня депутати в третьому читанні 86 голосами "за" ухвалили закон про реєстрацію "іноагентів", а також поправки до закону про мовлення. Голоси "проти" були відсутні. Багато хто розцінює ухвалення документу як крок до посилення контролю над ЗМІ та придушення незалежної преси.

Так, у заяві міжнародного Комітету захисту журналістів (CPJ) йдеться, що поправки - це "спроба обмежити свободу преси під приводом турботи про національну безпеку". Грузинська асоціація журналістів назвала зміни "прямою загрозою незалежності ЗМІ", яка тільки посилить кризу в медіа-просторі.

При цьому поправки до закону про мовлення поки що не стосуються онлайн-видань, хоча вони теж стикаються з великими труднощами. Хоча влада Грузії вже анонсувала ухвалення нових поправок окремо для онлайн-медіа. Правозахисники закликають міжнародну спільноту чинити тиск на керівництво Грузії з метою скасування цих нововведень.

Поправки до закону про мовлення: цензура чи заходи безпеки?

Оновлений закон про мовлення повністю забороняє мовникам отримувати іноземне фінансування. Крім того, розширюються повноваження контрольованої урядом Комісії з комунікацій, яка регулює контент. Влада стверджує, що поправки мають на меті встановити високі стандарти у ЗМІ та запобігти поширенню дезінформації, а також необхідні для приведення грузинського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів. "Це не цензура, а захист національних інтересів", - заявив раніше прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе.

Однак критики вказують, що такі формулювання легко використовувати для тиску на незручні редакції. Нові норми, на їхню думку, є спробою обмежити свободу преси, особливо незалежні ЗМІ, які не підтримують уряд і активно висвітлюють проєвропейські протести. "Представники правлячої партії наголошували, що лише копіюють аналогічний закон у Великобританії, проте частина громадянського суспільства та журналістів вважають цей приклад некоректним", - розповів DW ведучий телеканалу Formula Георгій Таргамадзе.

На його думку, британський підхід абсолютно не відповідає грузинській реальності, де відсутня незалежна судова система. Суть змін полягає в тому, що всі питання, які раніше регулювалися незалежними інститутами, тепер потрапляють під контроль державних структур, зокрема, Комісії з комунікацій - одного з головних інструментів "Грузинської мрії". "Цю комісію використовуватимуть для контролю за змістом мовлення грузинських телеканалів", - вважає Таргамадзе.

"Це загроза незалежній журналістиці"

Журналістка і ведуча телеканалу TV Pirveli Нанука Жоржоліані також вважає, що нові поправки покликані змусити замовкнути непідконтрольні владі медіа. Нещодавно ухвалені поправки до закону - явний випадок втручання держави в діяльність ЗМІ, наголосила вона в коментарі DW: "Це безпосередньо загрожує незалежній журналістиці, надаючи уряду надмірний контроль над контентом мовлення під приводом забезпечення об'єктивності та журналістської етики. Насправді це інструмент для придушення критики".

За словами Жоржоліані, обмеження на іноземне фінансування ЗМІ в Грузії, включене в законодавство, робить практично неможливим функціонування незалежних телеканалів. "Ми вже бачили наслідки тиску уряду. Раніше я працювала на телеканалі Mtavari TV, який був змушений закритися через фінансові труднощі. Тепер TV Pirveli, як і інші незалежні мовники, стикається зі значними проблемами", - зазначає вона.

Ще одним пунктом, який ускладнює роботу ЗМІ, Жоржоліані вважає вимогу розкривати джерела інформації за запитом влади. "Цей закон фактично змушує замовкнути тих, хто найбільше потребує ЗМІ, - каже телеведуча. - Без конфіденційності джерела інформації боятимуться говорити з журналістами. Наприклад, якщо хтось із держустанови захоче розкрити протиправні дії уряду або якщо жертва, яка постраждала від домашнього насильства, спробує висловитися анонімно, журналісти більше не зможуть гарантувати їм захист".

Вона нагадує, що журналісти в Грузії зазнають і судового переслідування. Жоржоліані опинилася серед щонайменше 16 журналістів, яких оштрафували на 5000 ларі (близько 1670 євро) за те, що вони перекрили дорогу під час протестів.

Читайте також: Ще один вирок Саакашвілі: загальний термін ув'язнення зріс до 12,5 роки

"Нас викорчовують, як бур'яни"

Закон про реєстрацію "іноагентів", за твердженням грузинської влади, спрямований на підвищення прозорості у фінансуванні політичних і медійних організацій з-за кордону. У правлячій партії заявляють, що новий варіант закону схожий на американський закон FARA (Foreign Agents Registration Act), який вимагає від організацій, що представляють інтереси іноземних держав, розкривати свою діяльність перед мін'юстом США.

Однак частина грузинського громадянського суспільства стверджує, що американський аналог націлений на контроль лобістських організацій, а грузинський варіант - на медіа та організації громадянського суспільства. Згідно з цим законом, медіа та неурядові організації, що діють у Грузії та отримують фінансування з інших країн, мають реєструватися в спеціальному реєстрі та перебувати під особливим контролем спеціальних структур, що унеможливить їхню незалежну роботу, кажуть критики.

"Ми перебуваємо в шоці. Незалежні видання викорчовують як бур'яни. Залишається красива, перекопана земля. Ось приблизно так діятиме новий закон", - сказала DW головна редакторка Jamnews Маргарита Ахвледіані. Видання працює з 2018 року і публікує новини та аналітику з усього Південного Кавказу п'ятьма мовами.

Закон про реєстрацію "іноагентів" тепер поширюється не тільки на організації, а й на фізичних осіб. Якщо в його попередній версії як покарання передбачалися штрафи, то в нову вже включили кримінальне покарання - п'ять років в'язниці за відмову від реєстрації як "іноагента", зазначає Ахвледіані. Вона додала, що влада може почати використовувати цей закон у будь-який момент.

За словами Ахвледіані, Jamnews і так зазнавав тиску в останні роки. Влада періодично вела публічне цькування видання, називаючи його "терористичною організацією". Крім того, по виданню частково вдарив указ нового президента США Дональда Трампа про закриття USAID, що призвело до припинення грантової допомоги незалежних видань по всьому світу. Ця подія, разом з ухваленням грузинської версії FARA, створили серйозну загрозу для роботи Jamnews і багатьох інших місцевих незалежних медіа.

"У нас, звичайно, є якісь плани, які ми обговорюємо з цілою командою юристів. Спасибі нашим донорам, які нам допомагають платити за ці послуги. Юристи коштують набагато дорожче за журналістів", - каже головна редакторка Jamnews. За її словами, у разі закриття видання, багато журналістів підуть у громадський активізм, однак, зазначає Ахвледіані, цей метод не буде настільки ефективним, як журналістика. "Ми все одно не здамося", - додала вона, зазначивши, що грузинські журналісти сподіваються на політичний тиск на "Грузинську мрію" з боку Заходу.

Реакція міжнародної спільноти на заходи грузинської влади

На початку квітня Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) зробила заяву, в якій розкритикувала ухвалені грузинським парламентом нововведення, що обмежують роботу ЗМІ та неурядові організації (НУО). В організації зазначили, що західні закони, на які посилається "Грузинська мрія", не спрямовані проти громадянського суспільства.

Верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, виступивши зі спільною заявою, зазначили, що останні кроки правлячої партії "підривають основи демократії в Грузії та докорінно несумісні з цінностями ЄС".

Читайте також: Доповідачка ЄП щодо Грузії: Іванішвілі та його партії наплювати на ЄС

Незважаючи на те, що раніше в Євросоюзі запропонували спрямувати НУО і незалежним медіа фінансову допомогу, рішення про це поки що не ухвалено, зазначає ведучий телеканалу Formula Георгій Таргамадзе.

"Чесно кажучи, зараз ми перебуваємо в глибокій фінансовій кризі. Наші журналісти, оператори, ведучі та редактори працюють уже 4-5 місяців без зарплати. Усі фінансові ресурси вичерпані. А тепер до цього додаються нові закони і поправки, які створять додатковий тиск і поставлять під загрозу саме існування незалежних медіа в країні. Нам потрібна підтримка просто зараз до того, як нас закриють", - сказав Георгій Таргамадзе.

Грузія, яка тривалий час вважалася лідером демократичних реформ у регіоні, тепер стоїть перед загрозою відкату, кажуть деякі спостерігачі всередині країни і за її межами. В останньому звіті міжнародної організації "Репортери без кордонів" йдеться про те, що ситуація зі свободою ЗМІ в Грузії стрімко погіршилася. У рейтингу організації Грузія опустилася на 26 позицій, посідаючи 103-тє місце серед 180 країн. У 2023 році вона була на 77-му місці.