Технологічні амбіції країн Перської затоки: шанси і ризики

Made in Saudi Arabia: відколи президент США Дональд Трамп запровадив високі мита на товари з Китаю та інших азійських країн цей слоган здобуває дедалі більше симпатиків у регіоні. Саудівська Аравія мусить спробувати зайняти місце Китаю як виробника необхідної для США продукції, зазначила, зокрема, у квітні на інформаційному сайті Middle East Eye історикиня Елен Волд, авторка книжки "Saudi, Inc.: Прагнення влади і вигоди Арабського королівства".

Країни Перської затоки справді перебувають у вигідній позиції: у той час коли Китай та інші країни регіону, такі як В'єтнам і Таїланд, послаблені запровадженими Трампом штрафними митами, Саудівська Аравія, ОАЕ та сусідні країни потрапили лише під додаткове мито у 10 відсотків.

Нові ключові країни Близького Сходу?

Як Саудівська Аравія, так і ОАЕ, наразі намагаються зменшити залежність економіки від нафти. Тому ставка робиться на створення виробничих потужностей у високотехнологічних сферах. Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) ініціювали "Операцію 300 мільярдів". Мета - збільшити внесок неенергетичного промислового сектору до внутрішнього валового продукту до 300 мільярдів дирхамів (72 мільйони євро у перерахунку). Саудівська Аравія, своєю чергою, також зробила розвиток неенергетичної промисловості пріоритетом своєї економічної програми "Vision 2030".

За інформацією низки ЗМІ, деякі з найбільших технологічних концернів, зокрема американські бренди Dell і HP, вже шукають місце під потенційні виробничі майданчики у Саудівській Аравії. Китайська компанія Lenovo вже будує у цій країні фабрику зі складання комп'ютерів і серверів, а саудівська державна компанія Alat, маючи у розпорядженні 100 мільярдів доларів, розвиває співпрацю з японською SoftBank Group у сфері промислової роботизації. У ЗМІ також з'являлися повідомлення про те, що Alat не полишає спроб налагодити тісну співпрацю з компанією Foxconn, яка є важливим постачальником компонентів для айфонів від Apple, а також з тайванською компанією Quanta, яка постачає компоненти для комп'ютерів Dell.

Як плюси, так і мінуси

"Такі країни як Саудівська Аравія мають нагоду позиціонувати себе як зручний майданчик для міжнародних компаній, яким доводиться шукати можливість уникнути штрафних мит або підстрахуватися в умовах непевності у країнах їхнього походження", - каже Надер Каббані, аналітик Середньосхідної ради глобальних відносин з Катару.

За словами Каббані, Саудівська Аравія має всі козирі для того, аби скористатися сприятливою міжнародною ситуацією. "У країни є значні обсяги природних ресурсів, зокрема нафти. У неї є великий внутрішній ринок. Вона має центральне розташування і може слугувати мостом між Азією, Африкою і Європою", - констатував аналітик у розмові з DW. Інші переваги Саудівської Аравії в очах потенційних інвесторів, за словами Каббані - щедра підтримка інвестицій у диверсифікацію промислового потенціалу з боку влади, розвинена інфраструктура і гнучкість ринку праці. "Країна готова в разі необхідності залучати трудових мігрантів будь-якого рівня професійної кваліфікації", - пояснює експерт.

Про конкурентні переваги регіону говорить також інший експерт Середньосхідної ради глобальних відносин - Фредерік Шнайдер (Frederic Schneider). За його словами, у країнах Перської затоки розвинений логістичний сектор. Ще один козир - низькі податки, а подекуди й повне звільнення від них. Валюти регіону здебільшого прив'язані до долара, тож в  умовах послаблення американської валюти це стає конкурентною перевагою у боротьбі за ринок США, зокрема, з виробниками з країн єврозони та іншими гравцями.

Але існують і деякі недоліки. "Наявна виробнича сфера доволі слабко розвинена і обмежена передовсім секторами, пов'язаними з нафтовою і газовою галуззю", - додає Шнайдер. Щоби ствердитися у сфері високотехнологічного виробництва, саудівцям доведеться конкурувати з Китаєм, Південною Кореєю, Тайванем, Японією, Німеччиною і Швейцарією. На дещо менш технологічному рівні ніші у виробничих циклах вже зайняті такими країнами як Малайзія, Індонезія і В'єтнам.

Саудівські плани на майбутнє: ризики і критика

Фредерік Шнайдер звертає увагу і на ще один фактор, який може ускладнити саудівські плани, - залучення трудових мігрантів. Зі зростанням кількості заробітчан подекуди вже виникають тертя між мігрантами і консервативною частиною місцевого населення. Чинником ризику для інвестицій залишаються й невирішені конфлікти в регіоні, зокрема, між Іраном з одного боку, та Ізраїлем і США - з іншого.

Не може не турбувати потенційних інвесторів і гостра критика на адресу авторитарних режимів регіону з боку правозахисних організацій та активістів. Зокрема, критики саудівської влади з групи Never Neom застерігають, що будь-яке слово критики на адресу влади може обернутися свавільними арештами і багаторічним ув'язненням.

Водночас експерти вказують на те, що попри ситуативну перевагу для Саудівської Аравії і ОАЕ у відносно невисоких митах від США, загалом розв'язані Дональдом Трампом торгівельні війни є чинником нестабільності, що гальмує інвестиції у глобальному вимірі через непередбачуваність подальшого розвитку подій. Ще один фактор ризику - у країн регіону можуть закінчитися вільні кошти, якщо ціна на нафту тривалий час залишатиметься на низькому рівні. З огляду на ці ризики у Саудівській Аравії нещодавно вже підвищили податки. Це може нівелювати в очах потенційних інвесторів привабливість спеціальних економічних зон у регіоні, констатує Фредерік Шнайдер.