Суд в Києві відмовився слухати справу про замах на Буданова

Голосіївський районний суд Києва у вівторок, 20 травня, не зміг розпочати розгляд справи про ймовірну державну зраду двох високопосадовців Управління державної охорони та замах на очільника Головного управління розвідки міністерства оборони України Кирила Буданова, начебто попереджений Службою безпеки України рік тому.

Як передає кореспондент DW із зали суду, замість цього колегія суддів під головуванням Галини Бондаренко звернулась до Київського апеляційного суду з проханням передати справу в Солом'янський райсуд Києва. Суддя Бондаренко мотивувала це тим, що з обвинувального акта у справі не можливо точно визначити, де ж саме вчинили злочин полковники УДО Олександр Деркач та Андрій Гук.

Їх обох СБУ та Спеціалізована прокуратура в сфері оборони обвинувачують у державній зраді в умовах воєнного стану, а Гука додатково ще й у підготовці до теракту, незаконному поводженні зі зброєю та виправдуванні збройної агресії РФ. Рік тому СБУ погрожувала офіцерам довічним ув’язненням.

"Мережа вбивць президента"

Тоді спецслужба випустила сенсаційне повідомлення: контррозвідникам і слідчим вдалося зірвати плани російської ФСБ із ліквідації президента Володимира Зеленського та інших високопосадовців. Реалізацією цих планів буцімто займалась ціла мережа агентів російської спецслужби, до складу якої і входили затримані полковники УДО.

"Про нашу спецоперацію знало обмежене коло осіб, а її хід я контролював особисто. Теракт, який мав стати подарунком Путіну до інаугурації (Володимир Путін уп'яте склав присягу президента РФ 7 травня 2024 року. - Ред.), насправді став провалом російської спецслужби", - цитувала СБУ свого главу Василя Малюка, який начебто теж був серед цілей зірваного замаху. 

Втім, теракт, про який він згадував, ФСБ буцімто готувала проти очільника іншої української спецслужби - Кирила Буданова. На підтвердження цього СБУ наводила аудіозапис телефонної розмови неназваного виконавця із співробітником ФСБ Дмитром Перліним. Останній пояснює доволі жорстоку схему замаху, яку називає "сендвічем": спочатку в будинок "начальника" мала прилетіти російська ракета, вцілілих від удару "виконавець" повинен був добити за допомогою fpv-дрона, а сліди його використання і потенційних рятувальників знищила б друга ракета. За вдалу операцію Перлін обіцяв "виконавцеві" щонайменше 50 тисяч доларів, однак той, як випливає з наявних у DW матеріалів справи, передавав всю інформацію СБУ.

Зізнання під тиском?

Тож замість запланованого теракту у ніч проти 5 травня 2024 року українські спецслужби затримала Деркача та Гука - як потім розповідав британський газеті The Times неназваний контррозвідник, для цього обох терміново викликали до керівництва УДО і заарештували на блокпостах біля Києва.

За версією СБУ, Андрій Гук, що на той час опікувався охороною високопосадовців під час відряджень, нібито підтримував постійний контакт із ФСБ і за наказом Перліна привіз з Одеси до Києва дрон та вибухівку для атаки на Буданова. Деркач в свою чергу нібито збирав дані про іноземну збройну допомогу, кадрові призначення у командуванні ЗСУ та іншу важливу оборонну інформацію, яку Гук передавав росіянам.

Після арешту слідчі оприлюднили і відео з зізнаннями Андрія Гука - той розповів що був завербований ФСБ ще у 2014-му, коли й сам служив в антитерористичному спецназі СБУ "Альфа". Роками він зустрічався зі своїм першим "куратором" Олексієм Корнєвим закордоном, отримуючи за співпрацю по три тисячі доларів, однак до "активних дій" перейшов лише після повномасштабного вторгнення. За завданням Дмитра Перліна Гук ще в березні 2022 року нібито підшукував всередині УДО інших зрадників, готових взяти Володимира Зеленського в заручники просто в його офісі на Банковій і вимагати капітуляції України перед російськими військами.

Офіцер визнавав провину не тільки на відео - впродовж кількох місяців на засіданнях із обрання запобіжного заходу він заявляв про свою активну співпрацю зі слідством. Втім, у вересні 2024 року спецслужбовець оголосив, що обмовив себе під тиском та тортурами - у ніч затримання його нібито сім годин душили оперативники СБУ.

Робочі розмови замість шпигунства?

Про тиск та необґрунтованість підозр нині говорить і адвокат Гука Юрій Сабарін, який лише минулого місяця замінив попередню групу захисників і, за його словами, ще не до кінця вивчив усі матеріали справи. "Зараз позиція мого клієнта діаметрально відрізняється від раніше наданих свідчень, і ми сподіваємось, що суд під час розгляду справи по суті візьме це до уваги", - заявив він DW по завершенні засідання 20 травня. Сам Андрій Гук відмовився від спілкування з журналістами. 

На відміну від нього, Олександр Деркач від самого початку відкидав звинувачення в держзраді, стверджуючи, що нічого не знав про співпрацю колеги з ФСБ. В короткій розмові з DW він підтвердив, що спілкувався з Гуком "з робочих питань" і не розкривав тому жодних державних таємниць.

"В середині спецслужб чимало непорядних людей, які скористалися з цієї ситуації", - зазначив обвинувачений і пообіцяв розказати свою версію подій під час слухання справи по суті.