Суд арештував підозрюваних у постачанні ЗСУ бракованих мін
1 травня 2025 р.
Шевченківський районний суд Києва у четвер, 1 травня, арештував без визначення застави на два місяці чотирьох чоловіків, підозрюваних в організації схеми постачання на фронт бракованих 120-міліметрових мінометних мін, повідомляє кореспондентка DW із зали суду.
Суддя Володимир Бугіль обрав такий запобіжний захід генеральному директору оборонного заводу на Дніпропетровщині Леоніду Ш., його першому заступнику Олексію К., колишньому керівнику одного з військових представництв міністерства оборони Михайлу Ш. та очільнику групи контролю відповідного підрозділу Юрію Я.
Суддя Бугіль розглядав клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу по черзі. 30 квітня він арештував посадовців міноборони Михайла Ш. і Юрія Я., а також гендиректора заводу Леоніда Ш. Наступного дня, 1 травня, суддя продовжив слухання щодо першого заступника гендиректора Олексія К. Його адвокати Олександр Щербина і Вадим Колокольніков клопотали про відвід Бугіля, посилаючись на втручання в авторозподіл судді для розгляду справи. Проте суд відхилив клопотання.
Слухання відбувались у закритому режимі - про це клопотали прокурори, посилаючись на чутливу інформацію у матеріалах справи. Журналісти були присутні лише на оголошенні рішень.
СБУ: Підозрювані хотіли отримати більше прибутків
Служба безпеки України повідомила про затримання підозрюваних 29 квітня. Їм інкримінують групове перешкоджання законній діяльності Збройних сил України (ЗСУ) та інших військових формувань, яке призвело до тяжких наслідків (частина друга статті 28, частина друга статті 114-1 Кримінального кодексу України). Підозрюваним загрожує 15 років позбавлення волі.
За даними слідства, на початку 2024 року Агенція оборонних закупівель уклала договір із оборонним заводом на Дніпропетровщині на виготовлення 120-міліметрових мінометних мін. Проте підозрювані виготовляли снаряди з неякісних матеріалів та "виконували роботи з дефектом", через що у мінах не спрацьовувала капсуль основного метального заряду та пороховий заряд. Крім того, як стверджує слідство, до снарядів увійшли додаткові метальні заряди, "які не відповідають стандартам бойового застосування".
"У такий спосіб організатори оборудки намагалися здешевити виробництво, щоб отримати більший прибуток із державного замовлення", - зазначили в СБУ.
За версією слідства, до цієї схеми керівництво заводу залучило зазначених посадовців міноборони, які мали контролювати якість мін. СБУ стверджує, що вони "свідомо заплющили очі на браковану партію боєприпасів і внесли неправдиві відомості до звітної документації". У результаті на фронт поставили 120 тисяч бракованих мін.
Захист підозрюваного заперечує провину
Михайло Ш. свою провину не визнає і вважає підозру необґрунтованою. Його захисник Анатолій Юрченко заявив після засідання: "Достатніх доказів його вини наразі немає. Так, він брав участь в оформленні цього оборонного замовлення на стадії перевірки спроможностей підприємства - все було гаразд. Але після цього, коли почалось виробництво, він не працював представником міноборони на цьому підприємстві, а працював на іншому".
Відповідаючи на запитання журналістки DW, він заперечив раніше озвучену в ЗМІ інформацію, що представник міноборони спершу повідомляв про низку ризиків на заводі, але зрештою надав позитивний висновок про його спроможності. "Поки такої інформації немає в матеріалах кримінального провадження", - додав Юрченко.
Адвокати решти підозрюваних відмовились коментувати позицію захисту. Адвокат Олександр Щербина лише додав, що, за його інформацією, в матеріалах справи фігурує менша кількість бракованих мін, ніж озвучила СБУ, - 38 тисяч замість 120 тисяч.
Читайте також: Міни українського виробництва. Чому стався брак