Навчання РФ і Білорусі "Запад": як реагують у країнах Балтії

Це було безпрецедентне порушення повітряного простору НАТО: 19 російських дронів залетіли на територію Польщі, деякі з них досить глибоко. Польські та нідерландські винищувачі піднялися в повітря і знищили кілька дронів. Уряд у Варшаві назвав це "провокацією великого масштабу" і скликав консультації з іншими членами НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору. Адже з огляду на війну Росії в Україні та її гібридні атаки проти західних союзників вже давно існували побоювання, що Росія може такими діями випробовувати єдність Альянсу. У сусідній з Польщею Литві такі побоювання були особливо сильними ще до останнього інциденту.

Лише 15-метрова нейтральна смуга території утворює кордон між Литвою та Білоруссю - союзницею Росії. По обидва боки 600-кілометрового кордону розташовані дві металеві огорожі. Та, що на литовському боці, оснащена колючим дротом. Над ним височіють камери спостереження, які регулярно з гудінням повертаються з лівого у правий бік, наближаючи і віддаляючи зображення. Литва встановила їх через побоювання порушення кордону. Ці побоювання посилюються через військові навчання "Запад". З 12 до 16 вересня в них візьмуть участь кілька десятків тисяч солдатів з Росії та Білорусі. Вони будуть вправлятися у поводженні з танками і кулеметами, а також з новою російською надзвуковою ракетою "Орешник", яка, як стверджують у Москві, може бути оснащена ядерною боєголовкою. Такі спільні навчання регулярно проводяться з 2009 року. Проте це перші подібні маневри з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Литва готується до провокацій

У відповідь на це литовські прикордонники протягом останніх тижнів пройшли спеціальну підготовку: під час навчань вони будуть проводити додаткові патрулювання, пояснює генерал Рустамас Любаєвас із прикордонної служби країни. "Від початку війни в Україні ми ще більше розглядаємо Росію як можливого нападника", - каже він в інтерв'ю DW. "Ми очікуємо на порушення кордону, наприклад, через цілеспрямоване використання мігрантів, як це вже траплялося в минулому". У 2022 році з'явилася інформація про те, що Росія мала намір переправити тисячі мігрантів до Білорусі, щоб відправити їх через кордон, зокрема до Польщі. Вважається, що Москва хотіла таким чином дестабілізувати європейські країни.

Крім того, Литва готується до того, що найближчими днями російські чи білоруські солдати можуть без дозволу перетнути кордон або навіть відправити дрони, за словами Любаєваса: "Такі гібридні атаки вже траплялися неодноразово". Балтійські держави знову і знову повідомляють про дрони, які порушують їхній повітряний простір. Тільки в липні цього року два з них прилетіли з Білорусі до Литви і розбилися. У серпні в Польщі розбився дрон з вибухівкою. Тож 19 дронів незадовго до початку навчання "Запад" вважаються тепер найбільшим інцидентом такого роду.

Литва озброюється

Тим часом Литва також демонструє свою власну військову міць. Протягом найближчих днів країна разом із Польщею, Естонією та Латвією організовує власні військові навчання, в яких візьмуть участь до 40 тисяч солдатів. Крім того, Литва планує збільшити свій військовий бюджет у 2026 році до понад п'яти відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП). У 2021 році оборонний бюджет становив менше двох відсотків ВВП. Лінас Кояла, керівник Центру геополітики та безпеки, аналітичного центру у Вільнюсі, вважає, що небезпека існує насамперед у довгостроковій перспективі. "Росія розглядає нас як території, які повинні перебувати під контролем Кремля, - сказав він в інтерв'ю DW. - Я не думаю, що Росія в найближчому майбутньому вторгнеться в Литву. Але ми будемо стежити за тим, чи залишаться дислоковані зараз у Білорусі війська там після навчань і чи створить Москва там довгострокову інфраструктуру, яка може слугувати базою для сценарію нападу через сім або десять років".

Побоювання таких сценаріїв є досить поширеним серед литовців з часу вторгнення Росії в Україну, каже Маргарита Шешельгіте, директорка Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету. "Невдовзі після початку російської агресії багато хто хотів емігрувати, - розповідає вона DW. - Дехто також замислювався над тим, чи не залишити країну разом із родиною під час майбутніх (російсько-білоруських. - Ред.) навчань".

Адже війна в Україні почалася схожим чином, порівнює експертка. "Спочатку наприкінці 2021 року Росія відправила війська на навчання до кордону з Україною, а потім не вивела їх, і зрештою на початку лютого 2022 року вони змогли вторгнутися в Україну", - наголошує Шешельгіте.

Однак політологиня також вважає, що небезпека російського вторгнення є радше у довгостроковій перспективі. "Доки Україна не програє або не буде укладено поганого мирного договору, ми більш-менш у безпеці. Однак якщо війна в Україні колись закінчиться, ми можемо стати наступними на черзі", - вважає Шешельгіте. Інтерв'ю було проведене до останніх порушень РФ повітряного простору Польщі.

Балтійські держави "в одному човні"

Такі побоювання поділяє Карліс Буковскіс, директор Інституту міжнародних відносин у Ризі. Латвія, як і Литва, також межує з Білоруссю. Три балтійські держави, включно з Естонією, як каже він, "перебувають в одному човні". "Ми вважаємо себе одним цілим у тому, що стосується Росії", - каже він в інтерв'ю DW і говорить про "спільну травму". "Завдяки спершу таємному додатку до пакту Гітлера-Сталіна 1939 року нацистська Німеччина віддала Балтійські держави Радянському Союзу, який згодом окуповував наші країни в період з 1944 по 1991 рік". За цією угодою Німеччина та Радянський Союз розділили Балтію та Польщу на німецьку та російську сфери впливу. Частина Польщі мала відійти до Німеччини. "Тому такі російські військові навчання непокоять нас усіх", - каже Буковскіс.

Однак на думку політолога, сьогодні є також підстави зберігати спокій: "За оцінками, цього року в навчаннях візьме участь менше військ, ніж у минулому, зокрема, через те, що російська армія перебуває в Україні. Крім того, сьогодні в Балтії дислокуються тисячі військ НАТО - з Великобританії, Німеччини та Франції. Це дає нам надію. Ми більше не самі!"