Римляни - архітектурні генії та руйнівники природи?

Стародавні римляни створювали довговічні шедеври архітектури та активно переробляли відходи. Однак, як з'ясувалося, екологія  їх геть не цікавила. Сліди діяльності римлян сьогодні знаходять навіть в арктичній кризі. Дослідження про те, як античні люди ставилися до природи і чим вони так схожі на нас, було опубліковано у серпні.

Спадщина римлян - метан та свинець 

Зведені римлянами мости стоять уже дві тисячі років. У Німеччині ці споруди на власні очі можна побачити у Трірі. Для порівняння: деякі автодорожні мости 1960-70-х років руйнуються вже через пів століття. Однак, як зазначає в інтерв'ю інформаційній агенції dpa Катрін Яшке (Kathrin Jaschke) з Римсько-німецького музею в Кельні, римляни будували на віки заради практичності, а не задля екології. "Якби вони знали наш залізобетон, то з задоволенням використали б його", - вважає археологиня.

У шарах криги у Гренландії, яким уже 2000 років, міститься помітно більше метану і свинцю, ніж у давніших або, навпаки, пізніших шарах. Це - сліди римської цивілізації. Про це розповідає британська вчена-антикознавиця Мері Берд у своїй документальній серії BBC Rome - Empire without Limit. Тоді саме Римська імперія була найбільшим джерелом екологічної та кліматичної шкоди в історії людства.

Метан, вважають фахівці, утворився через величезні стада худоби, яку розводили римляни, та масове спалювання деревини. Свинець є наслідком роботи плавилень з видобутку срібла. Римляни будували свої печі з дуже високими трубами, щоби отруйні випари піднімалися вище.

Нащадки землеробів вирубували ліси

Античні римляни вирубували ліси у колосальних масштабах, зокрема й для обігріву терм. На околицях  Кельна, закладеного римлянами, дерева зникли настільки швидко, що деревину доводилося доставляти зі Шварцвальда Рейном.

При цьому римляни усвідомлювали негативні наслідки своїх дій і не могли не помічати ерозії ґрунтів через вирубку лісів. Але тоді вони просто знаходили нові невикористані території, пояснюють знавці античності. Природа римлян приваблювала, вони бачили себе нащадками землеробів, цінували сільське життя. Утім, "хорошою" природою вони вважали лише приручену - стихію ж, як-то гроза чи виверження вулкана, боялися сильніше, ніж сучасні люди.

Ресайклінг - заради вигоди 

Метал і скло стародавні римляни часто перетоплювали та використовували повторно. На легіонерських шоломах часто гравіювали одне за одним кілька імен, адже їх продавали чи передавали від одного власника іншому. Це відбувалося не через дбайливе ставлення до ресурсів, а тому, що так було дешевше. Дозволити собі просто викинути річ міг не кожен. При цьому існувала заборона на викидання сміття в недозволених місцях - здебільшого з гігієнічних міркувань.

Поставляючи тварин для видовищних боїв у амфітеатрах, римляни винищили левів у Греції, гіпопотамів та носорогів на Нілі. У районі Кельна та Тріра ловили ведмедів та вовків. Історик Пліній Старший засуджував надмірний видобуток ресурсів, але переважно критикував не екологічну шкоду, а розкіш золота і прагнення до неї.

Чим схожі ми на стародавніх римлян?

За словами Яшке, менталітет римлян багато в чому близький сучасній людині: "Ми знаємо, що пластик шкідливий, але продовжуємо ним користуватися. Таке мислення упізнавано для римлян. Тож ментально вони нам дуже близькі. Ми знаємо про екологію набагато більше, ніж вони, але свою поведінку все одно змінюємо неохоче".