Справа журналістів у РФ: що пишуть із в'язниці політв'язні

Процес у справі чотирьох російських журналістів перебуває у заключній фазі. 13 березня в Москві заплановані дебати сторін і виступи з останнім словом у справі Антоніни Фаворської, Артема Крігера, Костянтина Габова і Сергія Кареліна. Правозахисний проєкт "Підтримка політв'язнів. Меморіал" визнав їх політв'язнями.

Російська влада звинувачує журналістів в участі в "екстремістській спільноті - йдеться про Фонд боротьби з корупцією (ФБК), який заснував опозиціонер Олексій Навальний. Однак фігуранти справи відкидають ці звинувачення, наголошуючи, що не працювали в організації, а висвітлювали її діяльність як журналісти. Вони наполягають на тому, що їх переслідують за виконання професійних обов'язків.

Процес відбувається в закритому режимі, про його деталі відомо небагато. Проте журналісти, які перебувають за ґратами, підтримують зв'язок із зовнішнім світом через листи.

Антоніна Кравцова (Фаворська - авторський псевдонім), 35 років

До 2024 року Антоніна Фаворська знімалася в кіно і виступала на сцені театру. Вона перекваліфікувалася на судову журналістку після початку повномасштабної війни Росії проти України 2022 року - висвітлювала судові процеси над політичними в'язнями, тому числі над Олексієм Навальним. Саме Фаворська остання з журналістів, хто зняв на відео Навального в суді, незадовго до його загибелі в російській в'язниці. Фаворська, як і прихильники Навального, переконана, що опозиціонера вбила російська влада.

Фаворську заарештували в березні 2023 року. У своїх листах, викладених в одному з каналів у Telegram, який було відкрито на її підтримку, вона зазначає, що усвідомлено пішла на ризик і залишилася в Росії: "Я вірю в наш народ. [...] І я впевнена, що, врешті-решт, історія розставить усе на свої місця. І ті, хто шиє політичні справи на діячів мистецтва, політиків, адвокатів і журналістів, знають і зворотний бік медалі. Змія обов'язково зловить себе за хвіст". Про цензуру Фаворська говорить прямо: "У мене зв'язані руки і зашитий рот".

Засновниця видання SOTAvision, де працювала Фаворська, Олександра Агєєва каже, що "Тоня - безстрашна людина", яка прагнула привернути увагу громадськості до політичних процесів у Росії: "У своїй анкеті (кожен співробітник видання заповнював анкету про себе під час прийому на роботу. - Ред.) вона вказала зі смайликами, що сподівається сама не потрапити до в'язниці. На жаль, це не збулося". Фаворська написала колегам, що готова до вироку відтоді, як її затримали, і чекає на суд, який називає "фінальною сценою цієї вистави", розповідає Агєєва.

Артем Крігер, 24 роки

Артем Крігер, як і Фаворська, працював для видання SOTAvision. Його заарештували в червні 2024 року. За його словами, обвинувачення проти нього будується на тому, що він брав участь у зйомках вуличних опитувань у Росії. Їх він проводив ще зі школи - відео викладав на свій канал у YouTube.

У відповіді на лист журналіста DW Артем зізнався, що відсутність свободи дається йому непросто, але він намагається не падати духом. "Людина - така тварина, яка пристосується до всього", - не сумує він. Крігер, виступаючи перед одним із судових засідань, закликав росіян, які побоюються за свою свободу, обрати еміграцію: "На нашому прикладі (справа журналістів. - Ред.) ви бачите, що це все - не жарти, і будь-якій людині можна "приписати" все що завгодно". Засновниця SOTAvision Олександра Агєєва нагадала, що в російській в'язниці за політичний активізм сидить і дядько Артема - Михайло Крігер: "У Крігерів дружні сім'ї, тому Артем, наприклад, не хотів емігрувати, оскільки прив'язаний до своєї великої родини".

Сам Крігер шкодує, що недооцінив ризики і що "відмотати час назад не можна", розповідає в розмові з DW його подруга Олена: "Він пише, що час для нього біжить швидко у в'язниці. З одного боку, він радіє цьому, бо свобода стає ближчою, з іншого - втрачає цей час в ув'язненні". Один із друзів Крігера розповів, що листи, в яких висловлюють підтримку, - це те, що дає змогу Артему триматися: "Йому виповнилося 24 роки в ув'язненні, він зізнався, що настрою святкувати в нього не було. Але листи допомагають йому не падати духом".

Читайте також: Звільнені російські політв'язні просять послабити західні санкції

Костянтин Габов, 38 років

Костянтин Габов працював продюсером новинної служби інформаційного агентства Reuters, як репортер співпрацював із Радіо Свобода. Раніше він також працював у московському корпункті DW. Габова затримали у квітні 2024 року, а пізніше звинуватили в участі в "екстремістській спільноті": слідство стверджує, що він готував відео для Youtube-каналу "Навальний Live".

У своїх листах Костянтин Габов розповідає про те, що відбувається з ним у в'язниці, наголошуючи, що час іде дуже повільно. "Він пише, що з кожним днем посилюється втома. Пише, що не має стосунку до кримінальної справи, а в Росії таке ставлення - спершу хапають, тільки потім розбираються", - розповідає один із його друзів.

Наприкінці жовтня 2024 року Габов (в одній камері з ним був його колега Сергій Карелін) повідомляв про те, в яких умовах він перебуває в ув'язненні, зокрема, про те, що камера переповнена. Після широкого медійного розголосу про важкі умови утримання, журналістів перевели в інші камери, де, як описує Габов, уперше за три місяці йому вдалося побачити небо, вулицю і сніг.

У листах Габов розповідає про дрібниці, що радують його у в'язниці, - наприклад, вид із вікна на річку Яуза або чашку кави. Його друзі зазначають, що навіть за ґратами він не втрачає іронії. Один із друзів Габова розповідає, що за період перебування у в'язниці журналіст схуд на 12 кілограмів. "Зараз усе устаканилося, прийшло в якусь рівновагу: ліки є, інформаційна блокада з листами теж начебто зникла. Можна сказати, що наразі все стерпно", - додає він.

Сергій Карелін, 42 роки

Відеооператор Сергій Карелін перебуває в російській в'язниці з кінця квітня 2024 року. Його затримали в Мурманській області і звинуватили в участі в "екстремістській спільноті". Кареліна затримали в рамках тієї самої справи, що й Костянтина Габова. За версією слідства, журналісти займалися підготовкою фото- і відеоматеріалів для YouTube-каналу "Навальний Live". Карелін, як і троє інших журналістів, відкидає звинувачення.

Сергій Карелін тривалий час співпрацював із московським корпунктом DW, який було закрито на вимогу МЗС РФ на початку лютого 2022 року. Тоді ж російська влада відкликала акредитацію у його співробітників. Карелін також був співробітником Associated Press. У процесі роботи він не раз бував у колоніях і СІЗО як журналіст, але "зберігати бадьорість духу, коли сам опиняєшся за ґратами, дається дуже складно", писав він російській "Новій газеті", перебуваючи в ув'язненні. "Перші думки були, що це кінець. Сподіваюся, вони мене більше не відвідають", - йшлося в листі. На винятковість цього процесу вказує і те, що Кареліна етапували окремо від усіх інших ув'язнених: "Конвоїри цікавилися в мене, що за стаття така".

Читайте також: Українські політв'язні в Росії (Фотогалерея)

Попри всі обставини, розповідає Сергій Карелін у відповіді на лист DW, навіть в ув'язненні можна урізноманітнити свій день - він пише щоденник, багато читає, грає в шахи, малює і відповідає на численні листи. Карелін радий спілкуванню, зокрема з незнайомими людьми: "Дуже приємно, коли люди надсилають свої портрети. Кладу їх перед собою - виходить, ніби я з ними розмовляю". Карелін згадує, що майже за рік "побував у різних ситуаціях" - за цей час він пройшов 13 камер: "Зараз загалом усе нормально".

Журналіст пише, що вироку більше не боїться, хоча "не чекає нічого хорошого". Він мріє знову побачити своїх рідних, тому попереджає, що заздалегідь проти свого можливого обміну: "Хочу звільнитися тут (у Росії. - Ред.). Переживаю, що більше не зможу побачити своїх бабусю і дідуся". За словами журналіста, його дідусь, якому 101 рік, і трирічна дочка думають, що він у відрядженні.

Юрій Решето, який очолював московський корпункт, а тепер керує ризьким бюро DW, з теплотою згадує спільну роботу з колегами в Росії. "Я дійсно дуже добре знав і знаю і Костянтина Габова, і Сергія Кареліна. Костя - він сам із Комі - йому подобалися зима і сніг, він завжди любив поїздки в північні регіони. Із Сергієм Кареліним ми теж об'їздили досить багато, одне з відряджень привело нас до Риги. Тоді складно було уявити, що я опинюся тут, а Сергій - у в'язниці", - каже Решето. "Але я абсолютно впевнений, що вони обидва були і залишаються насамперед відданими своїй професії - журналістиці, - додає він. - Той факт, що їх заарештували, говорить про те, що неможливо працювати чесно, непідкупно, відкрито, дотримуючись журналістських правил, дотримуючись журналістської етики, всього того, що є основою нашої роботи".