Саміт ЄС: як оцінюють результати для Києва західні експерти
7 березня 2025 р.
У Брюсселі пройшов спеціальний саміт ЄС, на який зібралися лідери 27 країн-членів блоку, щоб обговорити подальшу підтримку України у протистоянні російській агресії. Терміновість, з якою була скликана ця зустріч, пояснюється передусім суперечкою між українським та американським президентами Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом у Білому дому і подальшим призупиненням американської військової допомоги Україні.
Угорщина проти підтримки України
Попри рішучу підтримку, яку висловили Україні лідери ЄС та інших європейських країн, в офіційних висновках саміту, які потребують схвалення усіх 27 очільників країн ЄС, йдеться лише про зміцнення оборонних спроможностей ЄС. Частина, яка стосується підтримки України, була ухвалена у формі заяви, яку підтримало 26 країн. Категорично проти неї виступив угорський прем'єр Віктор Орбан, який демонструє підтримку політики нової адміністрації США та не приховує своїх симпатій до президента РФ Володимира Путіна.
Не знайшов одноголосної підтримки саміту і план верховної представниці ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас створити спеціальний фонд обсягом близько 20 мільярдів євро на військову допомогу Україні протягом 2025 року. На обговорення саміту не виносилося також питання конфіскації російських активів та можливості відправки європейських миротворців в Україну.
ЄС рухається від мирного проєкту до озброєного оборонного альянсу
Успіхом спеціального саміту ЄС стало те, що всі європейські держави-члени визнали серйозність поточної міжнародної ситуації та погодилися працювати разом над розробкою надійної європейської оборонної політики, яка б доповнювала НАТО, вважає Іонела Марія Чіолан, наукова співробітниця з питань зовнішньої політики, безпеки та оборони ЄС Центру європейських досліджень Вільфріда Мартенса. "Час ілюзій минув: Європа більше не може розглядати себе як "острів миру" і сподіватися, що США завжди прийдуть їй на допомогу. Настав час для європейців взяти на себе відповідальність за власну безпеку", - наголошує експертка.
На її думку, план переозброєння ЄС "ReArm Europe", який очільниця Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) представила напередодні саміту, свідчить про те, що "ЄС намагається надати державам-членам можливість для значних інвестицій у свою оборонну промисловість і розвиток нових військових можливостей", що, зрештою, буде вигідно й для Києва. "Європейці віддані підтримці України в її екзистенційній боротьбі з Росією та щиро прагнуть, аби її інтереси були повною мірою представлені в будь-яких мирних переговорах, у тому числі тих, які проводитимуться за посередництва адміністрації Трампа", - переконана Чіолан.
Цей спеціальний саміт ЄС щодо України став лише одним із багатьох кроків, які має зробити Євросоюз для того, щоб "пройти еволюцію від мирного проєкту до надійного та добре озброєного оборонного альянсу", сказав у коментарі DW науковий співробітник з питань оборони словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. "Відрадно бачити зміни щодо таких значних стратегічних питань, як розширення континентальної ядерної парасольки та відхід від правил щодо дефіциту бюджету для збільшення національних витрат країн-членів ЄС на оборону, але ці великі зрушення перебувають поки що на стадії зародження та вимагатимуть серйозних дій, щоб перетворити теоретичні ідеї на ефективну політику", - відзначає Гілтон.
Заява щодо України включає головні елементи підтримки ЄС
Експерти загалом позитивно оцінюють документ саміту щодо України, який журналісти назвали "заявою 26-ти". "У заяві йдеться про необхідність пошуку стійкого і справедливого миру в Україні, а ці слова мають особливе значення, якщо порівняти їх з тим, що має на увазі під миром в Україні Дональд Трамп. У ній також наголошується, що не може бути переговорів про Україну без України, що не може йтися про європейську безпеку без участі європейців, що припинення вогню має бути частиною мирних домовленостей і про необхідність вироблення надійних безпекових гарантій", - розповів заступник виконавчого директора та директор з досліджень Центру європейської політики Яніс Еммануілідіс. На його думку, заява включає в себе перелік основоположних принципів і водночас "пропонує головні елементи підтримки України, включно з фінансовою і військовою".
Європейські дипломати у неофіційних розмовах переконують, що до питання про створення фонду для фінансування військової допомоги для України у 2025 році, зініційованого Каєю Каллас, так само як і до питання без пекових гарантій і конфіскації російських активів, європейські лідери повернуться під час чергового саміту, який має відбутися у Брюсселі 20-21 березня. "Треба брати до уваги, що під час обговорення чутливих питань, особливо у сфері оборони, тривають складні дискусії, під час яких треба враховувати розбіжності, які є у країн-членів", - нагадує Еммануілідіс.
"Європа має надати Україні всю необхідну військову допомогу"
Після повідомлень про те, що США припиняє надання військової допомоги Києву, а також обмін розвідданими з Україною, перед Європою постає серйозний виклик: як надати українській стороні альтернативу. Але чи Європа може це зробити? "Не стоїть питання, чи зможуть європейці замінити військову допомогу США Україні. Вони мусять. Європа має надати Україні всю необхідну військову допомогу для входження в переговори з РФ з позиції сили", - наполягає Іонела Чіолан.
Вона переконана, що сильніша Україна означає більш безпечну Європу, тоді як "ослаблена Україна надихне Росію, що потенційно призведе до відновлення агресії в наступні роки, яка може загрожувати східному флангу НАТО". "Тому Європа має запровадити потужні гарантії безпеки - не лише для захисту України, але й для забезпечення свого власного майбутнього", - наголошує експертка.
ЄС і Україна мають зберегти трансатлантичне співробітництво
Попри всі наміри та потенціал Європі буде складно замінити Україні належним обсяг певних систем ППО та ракет для них, а також всю розвідувальну інформацію, яку надає Києву Вашингтон, стверджують військові. "Брюссель і Київ мають визнати, що трансатлантична співпраця переживає не золоті дні, тому їхня дипломатична майстерність повинна відповідати цим реаліям", - зазначає Роджер Гілтон.
Він радить ЄС і Україні попри "зусилля тих, хто хоче припинити трансатлантичне співробітництво", намагатися зберегти ці відносини, "оскільки світ стає все небезпечнішим" . "Це вимагатиме від ЄС та України прагматичності, креативності та дисципліни. Найважливіша мета для обох сторін - переконатися, що вони залишають відкритими всі варіанти відносин та знайти спосіб працювати з Вашингтоном, коли це можливо та вигідно", - наголосив експерт.