Події, що відбуваються, вселяють невизначеність. Світ, схоже, керується темними силами, прочитав я цього тижня, і ми самі опинилися у вирі поганих новин. При цьому стає дедалі важче інтерпретувати, які новини є поганими, а які, можливо, хорошими.
За зачиненими дверима американці та росіяни зараз ведуть переговори про можливе відновлення роботи газопроводу "Північний потік - 2" - як частини угоди щодо припинення вогню в Україні. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив це. Таким чином, американські інвестори можуть придбати "Північний потік - 2" і знову використовувати його для транспортування в Європу раніше купленого ними російського газу.
Повернення "Північного потоку - 2" в межах мирної угоди щодо України
"Це не погана, а, навпаки, хороша новина, - каже один мій знайомий. - Газ, нарешті, знову стане дешевшим". Багато німців сильно постраждали від різкого зростання цін на опалення після початку війни Росії проти України. Однак вони змирилися з тим, що така ціна війни. Але якщо бойові дії закінчаться, то відновлення поставок газу може стати дивідендом від перемир'я. Чи так це?
Чи станеться це насправді, невідомо, але сам факт обговорення свідчить про те, з якою швидкістю продовжує зміщуватися система геостратегічних координат. У свій перший президентський термін Дональд Трамп 2019 року запровадив санкції проти Німеччини через "Північний потік - 2", а тепер хоче сам його експлуатувати.
У Берліні панує сильне хвилювання, телефонні лінії розпечені до межі. Прихильники такої ідеї є і в консервативному блоці ХДС/ХСС. На їхню думку, після закінчення війни можна буде знову говорити про російський газ, тоді Росія знову стане одним із кількох можливих його постачальників.
Читайте також: Німецькі політики натякають на можливість перезапуску "Північних потоків"
Прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer), який представляє ХДС, заходить ще далі, називаючи категоричне "ні" послабленню санкцій проти Росії "абсолютно застарілою" позицією. Інші члени ХДС, наприклад експерт з питань оборони Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter), виступають категорично проти цього і закликають виключити з коаліційної угоди можливі сприятливі для Росії тенденції. Керівники майбутніх партнерів по урядовій коаліції - християнський демократ Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) і соціал-демократ Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) - наразі не збираються припиняти цю дискусію.
А Зелені тим часом говорять про новий "зв'язок із Москвою" в Берліні. Це може здатися перебільшенням, тим паче, що представник Олафа Шольца, відправленого у відставку 25 березня федерального канцлера від СДПН, запевнив: "Незалежність від російського газу має для уряду ФРН стратегічне й оборонне значення, і він дотримуватиметься такого курсу".
Подальші суперечки з приводу "Північного потоку" неминучі
Проте є два можливих сценарії, які можуть поставити такий курс під загрозу. Перший: якщо Дональд Трамп і Володимир Путін домовляться про припинення вогню в Україні і зроблять "Північний потік - 2" частиною угоди, вони не стануть спершу питати про це Берлін. У такому разі німецькому уряду довелося б вирішувати, чи підтримати угоду за всіма пунктами, чи висловити застереження. Останнє видається вкрай малоймовірним.
Другий сценарій: уявіть собі, що ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка давно виступає за відновлення роботи газопроводу, вносить до Бундестагу пропозицію щодо відновлення імпорту російського газу в рамках угоди про припинення вогню. Чи виступить проти цього можливий майбутній канцлер Фрідріх Мерц? І якщо так, то з якими аргументами?
Тобто рух почався, а результат того, що відбувається, неясний. Дональд Трамп хоче якнайшвидшого закінчення війни в Україні та йде на поступки Володимиру Путіну в усіх сферах, зокрема в економічних питаннях, як-от постачання російського газу в Європу. Путін намагається використовувати це у своїх цілях: він неохоче погоджується на припинення вогню, але постійно висуває нові умови. Президент Росії ніколи не змінював своїх геостратегічних цілей, він бачить себе таким, що веде наступ і перебуває на шляху до перемоги, і підганяє Трампа вперед.
Чи все йде добре? Трамп уперше вибухнув у неділю, 30 березня, коли прокоментував останні заклики Путіна запровадити тимчасове управління Україною з боку ООН і негайно провести там нові вибори. "Я був дуже злий і розлючений", - заявив президент США. Він також може передумати - і запровадити нові санкції проти Росії. Трамп хоче ще раз поговорити з Путіним телефоном у найближчі кілька днів. Так, він сказав, що був злий. Але потім примирливо додав, що у нього дуже хороші стосунки з Путіним - і що його гнів швидко розсіється, якщо Путін вчинить правильно.
Це погана новина чи хороша? Саме така двозначність і вселяє невизначеність. Здається, що світом правлять темні сили.
Автор: Дірк Еммеріх (Dirk Emmerich), кореспондент німецьких телеканалів n-tv & RTL, багато років жив і працював у Москві, а також у Вашингтоні, був кореспондентом n-tv у Сирії, Лівії, Афганістані та інших країнах, охоплених військовими конфліктами.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою російської редакції та Deutsche Welle загалом.