Що чекає на УПЦ, якщо вона не розірве зв'язки з РПЦ?
21 серпня 2025 р.
В Української православної церкви (УПЦ) залишились лічені дні, аби офіційно відмежуватись від Російської православної церкви (РПЦ). Раніше дослідницька група при Державній службі з етнополітики та свободи совісті (ДЕЕС) дійшла висновку, що Київська митрополія УПЦ є афілійованою з РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена. Дослідження було проведене відповідно до закону "Про свободу совісті та релігійні організації". За результатами звіту ДЕЕС надіслала УПЦ припис, аби остання впродовж 30 днів після отримання листа усунула зв'язки з іноземною церквою.
"Ознаки афіліації дуже чітко прописані в законі про захист конституційного ладу в сфері діяльності релігійних організацій. Там є сім ознак. І от дослідження виявило, що з семи ознак у УПЦ чотири наявні", - сказав в інтерв’ю DW голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.
Яких саме кроків українська держава очікує від УПЦ
Таким чином, припис від ДЕЕС зобов'язує УПЦ ухвалити рішення на своїх статутних органах щодо виходу зі структур РПЦ. Такими статутними органами вважаються Синод, Архієрейський або Помісний собор. Крім того, як пояснив далі Єленський, УПЦ має визнати нечинним для себе статут РПЦ, який раніше визначав Українську православну церкву як частину Московського патріархату. Очікується також, продовжив Єленський, що УПЦ ухвалить рішення про невизнання анексії українських єпархій Російською православною церквою та оголосить незгоду щодо призначення предстоятеля УПЦ Онуфрія до Синоду РПЦ. Усе це УПЦ має підтвердити, надіславши до ДЕЕС відповідні документи.
"Припис не зобов'язує УПЦ зрадити православ'ю, змінити літургійні звичаї, змінити мову служіння, змінити церковний календар з юліанського на новоюліанський. Не вимагає від неї проголосити автокефалію. Нічого такого. Що від них вимагається - вийти зі складу РПЦ. Для цього законом дається 30 днів", - сказав Єленський. Він уточнив, якщо упродовж цього терміну порушення не усувається, є можливість продовження терміну на строк не більше ніж 60 днів, але лише за умови обґрунтованого письмового запиту від Київської митрополії УПЦ.
Наразі Державна служба з етнополітики та свободи совісті все ще чекає на реакцію від Київської митрополії УПЦ.
Позиція УПЦ щодо зав'язків з РПЦ: звинувачення необґрунтовані
Українська православна церква відкидає звинувачення в тому, що вона зберегла зв'язки з Росією. За словами речника УПЦ, митрополита Климента, ці звинувачення є необґрунтованими, оскільки статут церкви, який був оновлений у травні 2022 року, не передбачає жодних зав'язків із будь-якими релігійними центрами за межами України. За словами Климента, статут чітко засвідчує повну незалежність УПЦ, що було зафіксовано після рішень Собору церкви. Він наголошує, що цей документ був надісланий до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті ще в травні 2022 року.
"У статуті жодних зав'язків із будь-якими релігійними центрами не передбачено, - наголосив DW митрополит Климент. - Натомість пан Єленський робить заяви, що він не вірить у те, що УПЦ розірвала зв'язки з Росією. Це, принаймні, дивно. Бо статут не є предметом віри. Це документ, який чиновники мають читати й застосовувати, а не "вірити" в нього".
УПЦ критикує й саме дослідження, що його провела дослідницька група ДЕСС. На думку речника УПЦ, серед його авторів немає фахівців, які б розумілися на таких поняттях, як "духовні зв'язки", "благодатність" або "канони Вселенських соборів", оскільки українське законодавство не оперує такими термінами. "Надісланий припис є фіктивним. Він не може бути предметом юридичного спору чи взятий до опрацювання", - заявив речник Української православної церкви.
Суд може припинити діяльність УПЦ в Україні
У ДЕЕС не здивовані такою реакцією УПЦ та не виключають, що після того, як спливе строк отримання відповіді на припис, підуть до суду.
"Якщо не буде виконаний припис, тоді Державна служба з етнополітики та свободи совісті робить наступний крок - оприлюднює рішення про те, що Київська митрополія УПЦ є афілійованою з Російською православною церквою і подає позов до суду про припинення діяльності УПЦ на території України як юридичної особи", - пояснив голова ДЕЕС Єленський. За його словами, це означатиме, що Київська митрополія втратить свою правосуб'єктність.
Єленський уточнив, що за законом позов подається до Київського окружного адміністративного суду. Він не став прогнозувати, скільки триватиме судова тяганина, але не виключив, що це буде важкий судовий процес.
Українська держава ліберальна у своїх підходах і вимогах
Рішення Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про припис УПЦ розірвати зв'язки з РПЦ та наміром подати до суду на церкву, якій закидають зв'язки з Росіє, є частиною ліберального та законного шляху, який обрала українська держава. Так вважає Людмила Филипович, провідна наукова співробітниця Інституту філософії і гуманітарних наук імені Сковороди НАН України.
"УПЦ втратила домінантний статус в Україні і ніяк не може з цим змиритися та буде всіляко відстоювати його. Адже раніше ця церква в Україні визначала не лише тільки церковні питання. З моєї точки зору, наша держава дуже ліберальна до цієї церкви", - сказала DW Филипович.
Релігієзнавиця вказує на те, що українська держава не забороняє УПЦ. "Держава нічого не забороняє, а лише просить цю церкву здійснити акт громадянської сміливості та сказати на весь світ: "Ми перериваємо відносини з РФ", - підсумувала Филипович.