Скільки коштуватиме Європі власна оборона без допомоги США
4 березня 2025 р.
Неочікувана ініціатива президента США щодо завершення війни в Україні знову винесла на порядок денний питання, яке тліло ще з першої каденції Трампа: його більш чи менш завуальована погроза, що США можуть вийти з НАТО та відмовитися від своїх зобов’язань, залишивши європейців сам на сам із загрозами.
Прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер відреагував на ці побоювання, оголосивши про підвищення оборонних витрат країни до 2,5 відсотка ВВП до 2027 року. Наразі Великобританія витрачає на оборону 2,3 відсотка ВВП.
Це підвищення стане лише першим кроком, за яким має слідувати подальше збільшення фінансування. "Ці інвестиції дозволять Великобританії зміцнити свої позиції як одного з лідерів НАТО та колективної оборони нашого континенту", - заявив Стармер.
У Німеччині, де після нещодавніх виборів ще не сформовано новий уряд, поки що немає конкретних дій.Днями лідер Християнско-демократичного союзу (ХДС) і ймовірний наступний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) дав зрозуміти, що швидко реформувати механізм так званого "боргового гальма" не вдасться. Під "борговим гальмом" у Німеччині розуміють законодавчі обмеження, які забороняють уряду брати додаткові кредити й витрачати більше грошей, ніж дозволяють бюджетні надходження. Тим часом дебати навколо цього питання в Берліні тривають. Можливо, нова влада все ж таки пом’якшить правила державних запозичень або створить ще один спеціальний фонд. Існує ймовірність, що це станеться ще у старому складі Бундестагу.
Загроза зі Сходу
Досі європейські партнери в НАТО покладалися на США як найбільшого та економічно найпотужнішого союзника, який бере на себе основний тягар захисту.
Тепер у Європі розмірковують, як реагувати на можливий розпад Північноатлантичного альянсу. За словами Рафаеля Лосса, експерта з питань безпеки та оборони у European Council on Foreign Relations (ECFR), наразі немає загрози, що "російські війська завтра стоятимуть під Берліном". Однак, як пояснив він у розмові з DW, реальна небезпека полягає в тому, що "Росія прагне розколоти НАТО та ЄС, щоб згодом використати свою військову перевагу на європейському континенті".
Брюссельський аналітичний центр Bruegel також застерігає щодо потенційного "російського нападу на одну з країн Європейського Союзу". Згідно з оцінками НАТО, Німеччини, Польщі, Данії та країн Балтії, Росія може бути готовою до наступу протягом наступних від трьох до десяти років.
"Складна гра чисел"
Аналітичний центр Bruegel підрахував, що потрібно Європі, аби у разі виходу США з НАТО не залишитися беззахисною. Це включає заміну "бойових бригад, кораблів, літаків" США, а також розвиток "засобів розвідки, комунікації та управління, необхідних для координації великих військових формувань".
Перший аспект - технічне оснащення - це лише "гра чисел", хоча й складна. А ось другий аспект - структура управління - є значно складнішим для заміни. Потрібно не лише закупити нову техніку та навчити персонал, а й створити нові організаційні структури, що коштуватиме Європі сотні мільярдів євро і потребуватиме багато років.
Для війни в Україні поки що вистачає
Коли канцлер Олаф Шольц оголосив про "зміну епох" після нападу Росії на Україну, уряд створив спеціальний фонд у 100 мільярдів євро для модернізації армії.
Ці кошти хоча ще й не повністю використані, але вже розподілені, каже експерт Лосс. Крім того, ці кошти мали використати для нагальних оборонних закупівель та поступового збільшення регулярного оборонного бюджету. Однак цього не вдалося досягти за останні три роки.
Якщо вірити підрахункам Bruegel, ситуація не виглядає катастрофічною: "З макроекономічної точки зору необхідні витрати досить помірні, щоб Європа могла повністю замінити США". Крім цього, аналітики пояснюють, що у 2024 році США надали Україні військову допомогу на 20 мільярдів євро з 42 мільярдів загальної міжнародної підтримки. "Щоб замінити США, ЄС потрібно лише виділити додаткові 0,12 відсотка свого ВВП - цілком підйомна сума".
НАТО без США - це дорого
Тож для підтримки України коштів має вистачити. Але що буде, якщо США повністю вийдуть з НАТО? Це вимагатиме значно більших витрат.
Bruegel наголошує, що "військові можливості Німеччини значно відстають від необхідного рівня та взятих на себе зобов'язань". Зокрема, країна обіцяла забезпечити НАТО дві дивізії (близько 40 тисяч військових), але поки що досягти цього не вдалося. Враховуючи розмір Німеччини, вона мала б збільшити свій внесок майже до 100 тисяч військових.
Виникає питання, де взяти гроші. Джек Аллен-Рейнольдс, заступник головного економіста з питань Єврозони в Capital Economics, вважає, що "європейські оборонні витрати доведеться суттєво збільшити". За його оцінками, у короткостроковій перспективі потрібно підняти витрати на 250 мільярдів євро щорічно - до 3,5 відсотка ВВП.
Потрібна креативність
Фахівці пропонують різні варіанти фінансування. Один з них - перепрофілювання Європейського інвестиційного банку (EIB) або створення окремого "банку переозброєння", який би дозволив урядам підтримувати оборонний сектор із мінімальним навантаженням на національні бюджети. Інший варіант полягає в тому, що EIB міг би надавати кредити оборонним компаніям або випускати "оборонні облігації".
Однак найпростіший спосіб - створення ЄС нового спільного фонду запозичень, подібного до програми NextGenerationEU на 750 мільярдів євро, каже Аллен-Рейнольдс. Ця програма була запроваджена для подолання наслідків пандемії COVID-19. Але це саме те, що багато хто в Берліні та, ймовірно, новий канцлер Німеччини категорично відкидатиме: єврооблігації.
Світла сторона кризи?
Попри всі похмурі прогнози є й позитивні аспекти впливу зміненої безпекової ситуації на економіку. Через невизначеність на ринку інвестори розпродають акції автопрому, остерігаючись мит на європейські автомобілі в США. Водночас зростає інтерес до акцій оборонних компаній.
Експерти з аналітичного центру Bruegel також вважають, що збільшення оборонних витрат за рахунок додаткових запозичень могло б сприяти економічному пожвавленню в Європі. Крім того, існує надія, що інвестиції в оборону завдяки інноваціям матимуть позитивний вплив на економічне зростання і в довгостроковій перспективі.
Експерт ECFR Рафаель Лосс частково погоджується з висновками своїх колег з аналітичного центру Bruegel: збільшення чисельності Бундесверу матиме позитивний ефект для регіонів розташування військ, тобто для місцевої економіки, а також для оборонної промисловості. "Якщо завдяки переорієнтації на оборонну промисловість постачальникам автопрому вдасться зберегти робочі місця, то такий розвиток можна, безперечно, вітати", - каже Лосс. Водночас він застерігає перед надмірними очікуваннями й не радить переоцінювати можливий ефект.