Скільки дітям можна сидіти в гаджетах і як з цим у Німеччині

Попри стрімкий технологічний поступ у розвитку електроніки, жодних загальноприйнятих міжнародних стандартів щодо споживання цифрової інформації дітьми не існує. Однак деякі принципи поступово все ж таки сформувалися у багаторічному фаховому діалозі лікарів, психологів і педагогів. Експерти відштовхуються від потреб дитини у різних фазах розвитку.

У перші роки життя дитина пізнає світ навколо

У Німеччині загальноприйнятим є правило, що діти до трьох років не мають користуватися електронікою. "У цій життєвій фазі дітям не треба споживати інформацію з екранів", - каже педіатр Ульріке Ґайзер (Ulrike Gaiser), співавторка погоджених лікарською спільнотою Німеччини рекомендацій батькам щодо споживання дітьми електронного контенту. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) дещо менш сувора у своїх рекомендаціях і не заперечує проти користування дітьми електронікою, якщо їм виповнилося щонайменше два роки. Однак у такому юному віці експерти ВООЗ радять проводити перед екраном не більше години на день. А бажано навіть менше.

У перші два роки життя, кажуть лікарі, діти налагоджують контакт з оточуючим світом. Саме у цей період дітлахи стрімко розширюють фокус своєї уваги. Спершу крім мами вони починають сприймати й інших людей і дедалі більше реагувати на оточення. У цій фазі, кажуть експерти, особливо важливо, щоби дитина навчилася самостійно фокусувати свою увагу на різних предметах або людях, тому відволікати увагу дитини на щось, що лише заважає самостійно фокусуватися - погана ідея. Крім того, у цьому віці діти привчаються проявляти терпіння й усвідомлювати, що не всі їхні потреби та бажання задовольняються негайно. Тобто, між криком дитини й моментом, поки їй дають їсти, може пройти деякий час. Давати дітям, що кричать, у цій ситуації гаджет з мультиком, щоб їх заспокоїти, не варто.

Екрани як пожирачі часу

"Діти інакше сприймають світ, ніж дорослі", - каже дитяча психологиня Юлія Асбранд (Julia Asbrand) з Університету міста Єна. Це стосується й фільмів та соцмереж. "Для дуже юних дітей все, що вони бачать на екрані, може видаватися в їхній уяві справжнім", - пояснює Асбранд. Нерідко, за її словами, побачене викликає у дітей страх. Тому експертка радить розмовляти з дітьми про те, що вони бачать на екранах.

Особливо критично експерти дивляться на те, що час перед екранами гаджетів витісняє час, який діти мають на безпосереднє знайомство зі світом, що їх оточує. Це також і час, в який вони можуть розвивати моторику, а також вчитися взаємодіяти з іншими людьми. Дослідження дитячих педагогів зафіксували, що кожна хвилина перед екраном означає на практиці, що дитина почула пересічно на шість слів менше від своїх батьків. Якщо скласти докупи дні й роки споживання електронного контенту, то назбирається цілий словник невивчених слів. Що довше перед екраном, то гірші зрештою мовні навички. І навпаки - менше гаджетів, краща моторика, увага й соціальна поведінка.

Йдеться про взаємодію та увагу

За словами Ульріке Ґайзер, у дошкільному віці дітям потрібно щодня по кілька годин взаємодії з іншими і з оточуючим світом, розвитку моторики і покращення орієнтування у просторі. Під час гри, каже експертка, діти усвідомлюють, що інші діти можуть пропонувати цікаві ідеї. Що з ними можна домовлятися, поступатися чимось або ж відстоювати своє. Що іноді у взаємодії з іншими можна зазнати невдачі.

Так само важливою ця фаза є для розвитку фантазії. Діти мають навчитися пізнавати світ і брати участь у його формуванні. З огляду на це у дошкільному віці експерти радять, щоб діти проводили перед екраном не більше півгодини на день.

Формування цінностей у дошкільному віці

У віці від шести до дев'яти років у дітей починає формуватися щось на кшталт морально-ціннісних орієнтирів, каже Ульріке Ґайзер. "Невже ми хочемо, щоби ці орієнтири задавав інтернет?" - риторично запитує вона. Саме у цьому віці, додає експертка, закладаються уявлення про дисципліну, старанність або знання. Йдеться про те, наголошує Ґайзер, чи вчаться діти покладатися на власні знання, чи вони покладаються на те, що побачили в інтернеті. У цьому віці у Німеччині загальноприйнятою вважається рекомендація обмежувати споживання інтернету чи соцмереж 30-45 хвилинами на день і бажано не без батьківського контролю.

Однак цей часовий орієнтир не треба сприймати як догму, каже дитяча психологиня Асбранд. Вона нагадує, що у сучасному світі через месенджери відбувається значна частина взаємодії у групах. "Якщо згодом виявиться, що дитина не бере участі у класному чи шкільному чаті, то вона фактично опиняється в ізоляції", - зауважує експертка і застерігає батьків від невиправданих обмежень, які можуть мати негативні наслідки.

Читайте також: Чому молодь на Заході відмовляється від смартфонів

Юнаків контролювати важче

Відмежувати дітей від користування мобільним телефоном на сьогодні ілюзорно. Швидше йдеться про те, як організувати користування гаджетами у розумних рамках. Експерти у Німеччині радять проводити перед екранами мобільників чи інших гаджетів, не більше ніж 45 хвилин або максимум годину на день. У віці 12-16 років рекомендовано проводити перед екраном максимум від години до двох, а з 16 до 18 років - не більше двох годин на день перед екраном, включно з роботою за комп'ютером.

У цей період переходу до дедалі більшої самостійності, психологи і педагоги радять розпитувати, чим цікавляться юнаки і що дивляться в інтернеті. "Серед найбільших проблем є те, що діти роблять речі потайки і можуть стикнутися в мережі з такими явищами як "грумінг". Це коли дорослі знайомляться з підлітками і втираються в довіру, маючи непристойні плани", - застерігає Юлія Асбранд (Julia Asbrand). За її словами, діти в деяких випадках соромляться розповідати батькам, що сталося.

Не все погано

"Ми й самі знаємо, що часові рамки, які ми рекомендуємо, практично нереальні", - визнає Ульріке Ґайзер. Набагато важливіше, ніж обсяг часу перед екраном, є питання, що саме споживає дитина чи підліток. Чи це навчальні ігри, чи це сторіз про війну, чи відео про кошенят? Чи - що значно гірше - дитина з розладом харчування дивиться відео інфлюенсерок про ідеальну фігуру? Що думає дитина під впливом такого контенту? Експерти застерігають від залежності від соцмереж і певного контенту. Але ґрунтовних досліджень про те, як вона розвивається і як їй запобігти, немає.

Важливо, наголошують фахівці, не залишати дитину сам на сам з гаджетами. Довіряти, але й розпитувати, що цікавого дитина бачила в інтернеті чи соцмережах. Відкрито говорити й про ризики залежності від онлайн-контенту. Сигналом тривоги для батьків може бути той факт, що діти закриваються і не хочуть ділитися тим, що вони бачили у мережі. Так само варто бити на сполох, якщо дитина сидить перед екраном замість спілкування з друзями у реальному світі і не хоче нікуди ходити у вільний час.

Корисними, рекомендують знавці, можуть бути чіткі правила у сім'ї. Наприклад, жодних телефонів після восьмої вечора. Важливо при цьому, однак, щоб цих правил дотримувалися і батьки.