Скандал у німецькій школі: нацистське гасло для випускників?

У випускників німецьких шкіл є традиція: вони вигадують собі гасло - фразу, яка повинна залишитися в їхній пам'яті на все життя. Це гасло, яке 18-19-річні учні випускних класів обирають самі, потім прикрашає їхні футболки і шкільні альбоми, від нього відштовхуються під час організації вечірок з нагоди закінчення школи.

Однак для випускників однієї з гімназій в місті Гіссені, що в німецькій федеральній землі Гессен, вибір гасла для випускного обернувся на історію, яку вони воліли б якнайшвидше забути. Як висловилась в інтерв'ю виданню Der Spiegel Ніколь Краке (Nicole Kracke), яка представляє учнів цієї гімназії: "Тепер на нас нацистське тавро. Це дуже боляче".

Читайте також: Німецькі школи забороняють смартфони: що кажуть учні і вчителі

Випускники обрали нацистські гасла?

Річ у тому, що серед варіантів гасел, запропонованих майбутніми випускниками 2026 року під час анонімного онлайн-голосування, були такі, що нагадують нацистські гасла: "Abi macht frei" (де Abi - назва випускного іспиту в німецьких школах, однак сама фраза співзвучна з сумнозвісним написом "Arbeit macht frei" ("Праця звільняє") на воротах концтабору "Аушвіц") або "NSDABI - Verbrennt den Duden" (одночасно натяк на абревіатуру гітлерівської партії НСДАП та заклик спалити орфографічний словник німецької мови Дудена за аналогією до спалення нацистами книжок та винищення євреїв). Ще один скандальний варіант: "Abi-Akbar - Explosiv durchs Abi" ("Абі-Акбар - вибухово через Абі", що відсилає до ісламістських терористичних атак).

Деякі учні дуже швидко відреагували на ці скандальні ініціативи і повідомили про них адміністрацію школи. Доступ до порталу для голосування відразу ж закрили, на термінових зборах учнів випускних класів підготували публічну заяву: "У нашій школі немає місця расизму, антисемітизму і дискримінації. Ми всі разом виступаємо проти цього!"

Але що це було насправді: провокація, дурна витівка окремих учнів чи таки доказ того, наскільки праворадикальні погляди вкоренилися серед молоді? Цей інцидент викликав великий суспільний резонанс. Поліція навіть розпочала розслідування за підозрою в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. А нова федеральна міністерка освіти Карін Прін (Karin Prien), представниця Християнсько-демократичного союзу (ХДС), тепер вимагає зробити відвідування музеїв на місці колишніх нацистських концтаборів обов'язковим для всіх шкіл країни.

Чи є випадок у Гіссені лише вершиною айсберга? Адже є й інші приклади подібних настроїв. Так, у Саксонії дев'ятикласники з саксонського Герліца показали нацистське вітання перед табором смерті "Аушвіц", де під час Другої світової було вбито понад мільйон людей. У знову ж таки саксонській Ельсніці вчителька перевелася на іншу роботу після погроз з боку праворадикалів. А у Вісбадені учні аплодували під час перегляду фільму про масові вбивства євреїв під час Голокосту.

До завдань Центру демократії в Гессені входить допомога школам, місцевій владі та громадським організаціям у боротьбі з правим екстремізмом. Для заступниці голови цього центру Тіни Дюрр (Tina Dürr) інцидент у гімназії Гіссена не став сюрпризом. "Провокації та праворадикальні висловлювання у школах, свастики, нацистські написи та вітання, расистські пісні під час шкільних поїздок - таких випадків стає дедалі більше", - розповідає вона.

Федеральні землі по-різному фіксують праворадикальні злочини у школах. Але, як показало опитування газети Die Zeit серед земельних міністерств внутрішніх справ, ситуація тривожна: у 2024 році кількість праворадикальних інцидентів у порівнянні з попереднім роком зросла щонайменше на 30 відсотків. Школи відображають ситуацію в суспільстві, в якому подібні провокації і підтримка неонацистів стають все більш прийнятними. Тіна Дюрр пояснює, як до цього тренду залучають молодь.

Читайте також: Діти-мігранти у школах Німеччини - що шкодить інтеграції? 

Як праворадикальні погляди поширюються серед молоді?

"Молодих чоловіків, наприклад, свідомо відволікають від політики, залучають до бойових мистецтв, щоб долучити їх до націоналістичних ідей і зробити популярними токсичні моделі маскулінності", - розповідає Дюрр. У соціальних мережах ультраправа партія “Альтернатива для Німеччини” (AдН) активно використовує тему ненависті до жінок. "Дискредитація жінок і повернення до традиційних гендерних ролей - обидва ці елементи правого екстремізму знову набувають популярності. Аж до насильства й феміциду. Незалежні жінки піддаються дискредитації, так само як і представники квірспільноти".

Для вчителів це стає величезним викликом, протистояти якому не завжди вдається. Два роки тому широкого резонансу набула історія двох вчителів з Бранденбурга: вони публічно повідомили про праворадикальні інциденти у своїй школі. Однак після цього зіткнулись з потужною критикою і врешті-решт були змушені покинути навчальний заклад.

На думку Тіни Дюрр з Центру демократії Гессена, реакція педагогів на зростання подібних настроїв у школах важливіша, ніж будь-коли. Інакше праворадикальні та расистські погляди і пов'язані з ними провокації можуть стати нормою: "Якщо під час подібних інцидентів не втручатися і дозволяти злочинцям діяти, це створює в учнів враження нормальності. Важливо підтримувати тих, хто наважується виступати за демократичні цінності і визнавати екстремізм проблемою".

Штефан Дюлль (Stefan Düll) знає про цю проблему з особистого досвіду - він президент Німецького союзу вчителів і водночас директор гімназії в баварському Нойзессі. Дюлль наполягає на максимальній суворості у випадку інцидентів на ґрунті праворадикальних поглядів учнів. Необхідно залучати поліцію, подавати заяву, діяти публічно, вважає він. "Ми не можемо просто замовчувати злочини або говорити про них з учнями тихенько віч-на-віч, - вважає Дюлль. - Навіть якщо злочинець - всього лише 13-річний школяр, ми зобов'язані повідомити про це в поліцію. І якщо поліція прийде до нього додому і проведе бесіду, то це матиме набагато більший ефект".

Читайте також: Полювання на нацистів добігає кінця: що ще можна встигнути?

Школярі все менше знають історію

Штефан Дюлль підтримує вимогу міністерки освіти Карін Прін про обов'язкові екскурсії до меморіалів жертвам нацизму. Хоча 90 відсотків німецьких шкіл і самі організовують такі заходи для учнів. Однак, за його словами, освітнім установам стає все складніше підтримувати пам'ять про Голокост.

За даними Jewish Claims Conference, близько 40 відсотків опитаних німців у віці від 18 до 29 років не знають, що під час націонал-соціалізму було вбито близько шести мільйонів євреїв. Очевидців тих подій, таких як нещодавно померла Марґот Фрідлендер (Margot Friedländer), скоро зовсім не залишиться. Від тих подій минає все більше часу, і сучасна молодь мало знає про те, що було тоді, каже Штефан Дюлль.

"Кількість праворадикальних інцидентів у школах збільшується ще й тому, що втрачається безпосередній зв'язок з тими подіями, навіть через історію власної родини. З одного боку, є учні, чиї батьки та бабусі й дідусі взагалі не мали справи з "третім рейхом", тому що не жили тоді в Німеччині. А з іншого боку, є ті, чиї батьки та бабусі й дідусі народилися вже після закінчення Другої світової війни", - констатує президент Німецького союзу вчителів.