Скандал навколо БЕБ: Україна ризикує втратити допомогу МВФ

Кабінет Міністрів України не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Відповідне рішення було ухвалене у понеділок, 7 липня, на засідання Кабміну. Цивінський був єдиним кандидатом, якого одноголосно підтримали представники конкурсної комісії від міжнародних партнерів України. У комісії, яка складалася з шести членів - по троє від державних органів влади і міжнародних партнерів, - заявили, що дізналися про рішення уряду з його каналу в соцмережі Telegram. "Наразі конкурсна комісія все ще очікує офіційного повідомлення та обґрунтування від Кабінету Міністрів з цього приводу", - йдеться у заяві комісії.

Призначення керівника БЕБ під питанням

Завершити конкурс на посаду голови БЕБ Україна зобов'язалася до кінця липня, адже від його результатів залежить, чи отримає країна транш допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ). Відповідний пункт було додано під час останнього перегляду програми розширеного фінансування МВФ.

Утім, тепер завершення конкурсу під питанням. Адже члени уряду одноголосно ухвалили рішення звернутися до комісії з добору директора БЕБ "з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, включаючи безпекові критерії".

Російський паспорт батька Цивінського

Саме невідповідність таким безпековим критеріям в уряді й закидають кандидатурі Цивінського. Конкретно йдеться про наявність у батька кандидата російського громадянства. Сам Цивінський каже, що таємниці з цієї інформації не робив та  вказував її, зокрема, при влаштуванні на нинішню свою роботу - в Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), де він працює детективом. Ані тоді, ані під час подачі документів та співбесід на конкурсі на посаду керівника БЕБ жодних проблем у Цивінського, як він каже, не було.

Виконавча директорка Центру протидії корупції (ЦПК) Дар'я Каленюк вказує на те, що в українських органах влади працює велика кількість людей, чиї родичі так чи інакше пов'язані з Росією, однак вони обіймають високі державні посади. Тож її дивує, що ризик для національної безпеки в уряді побачили саме у випадку відібраного міжнародними експертами "детектива НАБУ, який викривав топові корупційні схеми протягом 10 років".

Як приклади Каленюк наводить головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який "має батьків в РФ і залишається на посаді", директора Агентства оборонних закупівель міноборони Арсена Жумаділова, який "має батьків з російськими паспортами на території окупованого Криму", заступника голови Служби безпеки України Сергія Наумюка, що "має батьків з російськими паспортами". Мовляв, усі вони залишаються на посадах, пише Каленюк у соцмережі Facebook.

Ціна питання - 5 мільярдів доларів допомоги

Експертка називає це рішення уряду "по-бєспрєдєлу в порушення закону". В офіційній заяві Центру протидії корупції наголошується, що на словах уряд каже про необхідність виконання зобов'язань перед міжнародними партнерами, але на практиці ці зобов'язання ігнорує. "Такий саботаж нашої влади може коштувати країні 5 мільярдів доларів фінансової підтримки", - зазначено у заяві ЦПК.

У Спілці українських підприємців (СУП) стурбовані ситуацією із призначенням директора Бюро економічної безпеки. Там наголошують, що Бюро економічної безпеки створювалося як єдиний аналітичний орган з економічною підслідністю, щоб припинити практику тиску на бізнес з боку кількох державних структур одночасно. "Саме тому бізнес уважно стежив за конкурсом і розраховував, що його результат стане черговим кроком до перезавантаження Бюро. СУП закликає уряд діяти відповідально та в межах чинного законодавства, дотримуючись як внутрішніх правил, так і міжнародних зобов'язань України. Бізнес-спільнота очікує призначення керівника БЕБ, обраного прозоро та професійно, у найкоротші строки", - йдеться у заяві Спілки українських підприємців. Пізніше спільний заклик призначити Цивінського на посаду поширила низка українських бізнес-асоціацій, включно з СУП.

Опозиція вказує пальцем на Офіс президента Зеленського

БЕБ в Україні створили ще 2021 року як орган для розслідування економічних злочинів, який би об'єднав у собі розпорошені між різними державними органами функції. Ініціатори сподівалися, що це дозволить зменшити тиск на бізнес з боку держави та контролювати використання міжнародної допомоги. Утім, цей орган так і не запрацював повноцінно, тому минулого року його вирішили перезапустили, ухваливши відповідний закон.

Автор цього закону, депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк вважає, що відмову уряду призначити Цивінського санкціонував особисто президент України Володимир Зеленський. "За шість років влада обросла схемами та корупцією майже в кожній сфері…()… коли НАБУ взяли близького до Зеленського віцепрем'єра (Олексія Чернишова. - Ред.), то система почала панікувати", - написав Железняк у Telegram після рішення уряду не призначати ексдетектива НАБУ директором БЕБ.

Читайте також: Справа віцепрем'єра Олексія Чернишова: що відомо?

В іншій опозиційній фракції в Раді - "Європейська солідарність" - називають "нахабністю" рішення уряду, враховуючи те, що Україна зараз залежить від західної фінансової підтримки. "Очевидно, така самодіяльність повністю підконтрольного Банковій Кабміну неможлива без вказівки ОП, без сумніву, це рішення Зеленського і Ко. Причини так само на поверхні - незалежність кандидата, його попередня робота в НАБУ, страх влади, що всі огидні схематози вскриватимуть", - написала на своєму каналі в Telegram співголова фракції "Європейської солідарності" в Раді Ірина Геращенко.

В Офісі президента України поки що не коментували ситуацію з призначенням нового голови БЕБ.

Жодних повторних конкурсів

Експерт з питань економіки, фінансів і податків "Мережі захисту національних інтересів ANTS" Ілля Несходовський вважає, що уряд порушив законну процедуру, відмовившись підтримати обраного комісією кандидата, і це може дорого коштувати країні. "Кабінет Міністрів має виправити свою помилку і здійснити, відповідно до закону, затвердження переможця конкурсу на посаду керівника БЕБ. Тільки таким чином, ніякого повторного конкурсу, уряд не погоджувати обраного кандидата не мав права", - сказав в коментарі DW Несходовський. Утім, він вважає, що урядовці навряд чи відмовляться від власного рішення, тож Україна втратить фінансову підтримку міжнародних партнерів, а БЕБ й далі не працюватиме повноцінно.