Сербія: Вучич іде у контрнаступ проти демонстрантів
15 квітня 2025 р.
Море сербських прапорів, столи з плескавицею - національною стравою з підсмаженим на грилі фаршем, - патріотичні пісні та заклики до "збереження держави". Белград минулими вихідними став кулісою величезного політичного спектаклю, інсценованого правлячою Сербською прогресивною партією (СПП).
На кількаденному "Всесербському конгресі" президент країни Александар Вучич оголосив про "поразку кольорової революції" та закликав підтримати новостворений "рух за народ і державу". "Ми не дозволимо, щоб ці люди зсередини країни та з-за кордону знищили нашу державу. І дозвольте мені вам сказати: їхня кольорова революція провалилася. Вони можуть ходити скільки хочуть, із цього нічого не вийде", - сказав він.
За підрахунками, в акціях на підтримку Вучича, організованих урядом минулими вихідними, взяли участь щонайменше 55 тисяч людей. Декого організовано привезли автобусами, інші прийшли пішки, наслідуючи приклад студентів, які вже кілька місяців як пішки протестують по всій Сербії, виступаючи проти чинного уряду.
Вимоги президента Вучича
Промову Вучича в суботу ввечері, 12 квітня, транслювали в прайм-тайм у прямому ефірі майже всі ключові телеканали країни. При цьому президент висловив п'ять вимог з метою "відновити безпеку". "Ми закликаємо відповідальні органи та інституції Республіки Сербія та передусім відповідальні органи прокуратури, порушити провадження в рамках їхньої конституційної та правової компетенції та вдатися до всіх інших передбачених законом заходів, аби відновити мир і порядок у країні", - сказав Вучич.
Читайте також: Військовий союз Сербії та Угорщини. Проти кого його створюють?
Журналіст Недим Сейдинович із тижневика Vreme розцінює слова Вучича як заклик до застосування державою насильства та більш жорсткого поводження з протестувальниками. "Вимоги Вучича при цьому змальовують абсолютно викривлену картину того, що відбувається: ті, хто пропагує та чинить насильство, представляють себе жертвами, а ті, хто насправді жертви, виставляються як злочинці. Але це, зрештою, не нове у цій радикальній риториці останнього часу", - каже він.
Жодної поваги до судів
Схожої думки дотримується також колишня професорка права Весна Ракич-Водинелич. У розмові з DW вона звертає увагу на те, що вимогу повернути розхитані державні інституції висуває людина, яка їх, власне, розхитала. "Вучич не поважає розподіл між гілками влади та втручається у компетенції інших державних органів, передусім судів, і він не має жодного конституційного повноваження вимагати в них те, чого він від них вимагає", - каже Ракич-Водинелич.
Читайте також: Навіщо Орбан підтримує сербський націоналізм на Балканах?
Тож зараз важливе питання, за словами юристки, - це те, як прокуратура відреагує на вимоги Вучича, так само як і поліція, що має повноваження забороняти масові зібрання. "Вимога Вучича нормалізувати повсякденне життя може стосуватися блокад, до яких щодня вдаються студенти та інші громадяни. Тож зараз питання - чи спробує хтось припинити ці блокади", - додає вона.
Протестувальники демонструють єдність
Та поки влада намагається консолідувати свої зусилля щодо боротьби з протестувальниками, це лише посилює рішучість останніх продовжувати боротьбу. Уже майже пів року студенти та інші демонстранти виходять на вулиці. Майже щодня надходять новини про фізичні напади, затримання, адміністративні та кримінальні провадження щодо демонстрантів та критично налаштованих до влади громадян. Шість студентів та активістів з Нового Саду вже місяць перебувають під арештом. Інші виїхали за кордон та вирішили не повертатися після того, як їм закинули "підготовку до нападів на конституційний порядок та безпеку Республіки Сербія".
Журналіст Сейдинович вважає оголошені президентом Вучичем заходи "частиної контрреволюції". "Очевидно, ціль полягає в тому, аби залякати громадян та примусити їх мовчати, адже влада виходить з того, що протести дещо втратили запал і настав час для контрнаступу. Утім, я глибоко переконаний, що дії уряду Вучича абсолютно контрапродуктивні для нього самого, адже вони ще більше оголюють репресивний режим", - каже він.
Читайте також: Звукова зброя проти демонстрантів? Що відомо про події у Белграді
Опір Вучичу не вщухає
Протести проти уряду Вучича, втім, поки що не вщухають. У багатьох населених пунктах у Сербії групи студентів та інших протестувальників намагалися перегородити автобусам із прибічниками Вучича проїзд до Белграда, але поліція розігнала блокади. У Новому Пазарі за близько 300 кілометрів на південь від сербської столиці паралельно до акції СПП проходила велика студентська акція протесту, під час якої тисячі людей знову демонстрували проти уряду.
"Сербське суспільство перебуває на роздоріжжі - або ми підемо в напрямку турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, що означатиме посилення репресій, арешт багатьох критиків режиму та втеча людей за кордон через побоювання утисків. Або ж протести надалі чинитимуть тиск та призведуть до єдиного правильного й логічного результату - зміни уряду", - каже Сейдинович.
Вучич втрачає популярність
На знак протесту проти уряду група студентів уже десять днів як перебуває у дорозі на велосипедах до Страсбурга, де вони хочуть передати Європарламенту лист про ситуацію із верховенством права у Сербію. Члени сербської діаспори радо їх зустрічають по дорозі у різних країнах ЄС - одні зі сльозами на очах, інші з радістю.
Тим часом влада готується призначити новим прем'єром країни маловідомого громадськості лікаря Джуро Макута, який майже не має політичного досвіду. Деякі оглядачі розцінюють цей крок як непряму поступку тій частині суспільства, яка дедалі активніше вимагає прагматичного уряду. Тоді як інші вважають, що це політичний маневр Вучича, який хоче будь-якою ціною уникнути позачергових парламентських виборів через зниження рейтингу його партії.
"Я думаю, що Вучич усвідомлює, що у випадку посилення репресій він не може повністю розраховувати на поліцію та суди, адже зрозуміло, що і в цих інституціях є люди, які відмовляться виконувати його накази та порушувати закон", - каже журналіст Сейдинович.
Та чим завершиться нинішня ситуація, поки що незрозуміло. Як уряд, так і опозиційно налаштовані до нього громадяни, схоже, чекають, поки інша сторона припуститься помилки.