Саміт у Парижі: Європа шукає відповіді на діалог США та РФ

У понеділок, 17 лютого,  Єлисейський палац був чимось на кшталт кризового центру для Європи - президент Франції Еммануель Макрон приймав європейських лідерів-важковаговиків. Учасники зустрічі зібралися, аби завадити тому, щоб майбутнє континенту вирішувалося без них.

Європейців схвилювали дії президента США Дональда Трампа, який вирішив вести переговори з Росією щодо України без консультацій з Європою, ігноруючи занепокоєння союзників. Макрон, взявши на себе лідерську роль, скликав однодумців, щоб погодити спільну реакцію на дії нової адміністрації у Вашингтоні. І хоча прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наполягала, що від переговорів не обов'язково було очікувати негайних конкретних результатів, факт залишається фактом: зустріч у понеділок породила більше нових питань, ніж дала відповідей щодо того, що Європа робитиме далі.

Дебати щодо майбутніх гарантій безпеки

Більшість лідерів, які зібралися в Парижі 17 лютого, повторили попередні обіцянки продовжувати політичну, військову та фінансову підтримку Києва - і  наполягали, що угоди щодо України не мають укладатися за їхніми спинами. Водночас лідери Франції, Німеччини, Данії, Нідерландів, Іспанії, Великобританії, Польщі та Італії, а також високопосадовці ЄС і НАТО далекі від одностайності щодо того, які саме гарантії безпеки Європа може запропонувати Україні.

Відповідаючи на питання про розгортання європейських миротворчих військ в Україні у майбутньому, канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) дав зрозуміти, що вважає цю дискусію передчасною. "Скажу відверто: люди говорять про можливі варіанти результатів перемовин через голову України, про результат мирних переговорів, яких не було, на які Україна не давала згоди, і не сіла за стіл переговорів", - сказав він журналістам. "Отже, це недоречна дискусія у недоречний час і на недоречну тему. Ми ще не в точці наближення миру, а у розпалі війни, яку жорстоко веде Росія". Це висловлювання, як здалося спостерігачам, контрастувало з думкою прем'єр-міністра Великобританії Кіра Стармера, який повідомив, що готовий розглянути можливість відрядження британських військ в Україну в певний момент.

Данська прем'єрка Фредеріксен зазначила, що її країна відкрита для "багатьох речей", але ці "багато речей" мають бути спочатку прояснені. Тим часом прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що немає жодних планів щодо розміщення польських миротворчих сил на території України. Один із чиновників ЄС, намагаючись згладити протиріччя, що окреслилися, так оцінив настрої на паризькій зустрічі: "Ми готові надати гарантії безпеки (Україні. - Ред.), але умови обговорюватимуться з кожною стороною залежно від рівня американської підтримки".

Які можливі важелі впливу у Європи на тлі позиції США?

Більшість європейських держав, можливо, хотіли б відкласти розмови про миротворців в Україні до того часу, коли можна буде уявити собі досягнення миру, однак Вашингтон уже виклав свій план. Минулого тижня міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що американські солдати не будуть задіяні в можливій миротворчій операції в Україні, підкресливши, що для підтримки майбутнього режиму припинення вогню можуть бути розміщені "боєздатні європейські та неєвропейські війська".

Що особливо важливо, Гегсет уточнив, що такі миротворчі сили не будуть захищені гарантіями безпеки з боку США. Це означає, що розгортання військових із країн НАТО в Україні відбуватиметься без будь-якої можливості використання основного зобов'язання членів Альянсу - щодо колективної взаємної оборони. І незважаючи на деякі запевнення Сполучених Штатів у тому, що вони спиратимуться на європейський "внесок" у розв'язання конфлікту, Вашингтон не приховує, що, як і раніше, планує вести переговори тільки з Москвою і Києвом.

Читайте також: Момент істини для України: чи зуміє НАТО зберегти єдність?

Ульріке Франке, наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (European Council on Foreign Relations, ECFR), пояснила DW, що Європа може використати ситуацію, що склалася, щоб домогтися більшого впливу. "Механізм здійснення впливу насправді полягає в тому, що саме європейцям буде доручено забезпечити виконання будь-якої угоди (щодо України. - Ред.), - вважає вона. - Саме так європейцям, зрештою, доведеться зайняти місце за столом переговорів, тому що, якщо їх попросять забезпечити реалізацію будь-якої угоди, їм доведеться брати в цьому участь".

Зі свого боку, політичний аналітик П'єр Арош в інтерв'ю DW припустив, що обговорення питання про миротворців, найімовірніше, означатиме крутий перелом, а "першопрохідцями виступлять Великобританія і Франція".

Країни ЄС збільшують свої витрати на оборону

Жодна країна-член НАТО - навіть США - не витрачає зараз на оборону більший відсоток свого ВВП, ніж Польща. Польський прем'єр-міністр Туск заявив у Парижі, що "нова фаза" в "дружбі" Європи зі США змінила динаміку взаємин.

Європейські країни збільшують свої військові бюджети з лютого 2022 року, але відчуття того, що Вашингтон більше не є для них надійним партнером, зараз підштовхує Європу виділяти набагато більші суми. "Ми були одностайні в тому, що зростання - значне зростання - витрат на оборону є чимось абсолютно необхідним", - поділився Туск із журналістами в Парижі.

Своєю чергою німецький канцлер Олаф Шольц виступив за пом'якшення фіскальних правил Євросоюзу, щоб сприяти збільшенню оборонних бюджетів. А офіційний представник Брюсселя додав, що лідери держав, що входять до Євросоюзу, "готові підвищити рівень" військових витрат, "щоб більш ефективно розділити тягар зі Сполученими Штатами".

Усе це передбачає майбутні дебати в ЄС про те, як фінансувати нарощування військового потенціалу: ще треба буде обговорити питання про можливий спільний борг держав-членів, а також про те, чи купувати їм зброю в США, чи погодитися з вимогами Франції дотримуватися сценарію європейських закупівель.

Читайте також: Кінець трансатлантичного партнерства - Путін переміг?

Макрон намагається вирішувати питання європейської зовнішньої політики

До переліку запрошених президентом Макроном до Парижа європейських лідерів увійшли керівники найважливіших у військовому і дипломатичному плані країн ЄС, а також Великобританії, яка вийшла зі спільноти. Це стало відходом від стандартного формату переговорів у рамках Євросоюзу, які зазвичай проводяться в Брюсселі.

Аналітик П'єр Арош у зв'язку з цим нагадав, що Макрон не вперше самотужки намагається вирішувати питання європейської зовнішньої політики. "Це нормально, що все починається з неформальної бесіди, але далі піде і дискусія в рамках ЄС", - прогнозує Арош.

Наступного понеділка, 24 лютого, міністри закордонних справ держав, що входять до Євросоюзу, мають зустрітися в Брюсселі для координації своїх дій. На той час вони, можливо, знову зіткнуться з тим, як сильно всього за тиждень може змінитися трансатлантична політика, коли біля керма в США стоїть Дональд Трамп.